Ієронім ІІ (грец. Ιερώνυμος B'), в миру Іоанніс Ліапіс (нар. 10 березня 1938, Інофіта, Беотія) — чинний Предстоятель Православної церкви Греції, архієпископ Афінський та всієї Греції.
Архієпископ Ієронім ІІ грец. Αρχιεπίσκοπος Ιερώνυμος B' | ||
з 16 лютого 2008 | ||
---|---|---|
Обрання: | 7 лютого 2008 | |
Інтронізація: | 16 лютого 2008 | |
Церква: | Православна церква Греції | |
Попередник: | Христодул | |
| ||
4 жовтня 1981 — 16 лютого 2008 | ||
Попередник: | Никодим (Грекос) | |
Наступник: | Георгій (Маджураніс) | |
Альма-матер: | Афінський національний університет імені Каподистрії, Грацький університет, Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана | |
Діяльність: | священник, історик, clergyman | |
Національність: | грек | |
Громадянство: | Греція | |
Народження: | 10 березня 1938 (85 років) Oinofytad, Tanagra Municipalityd, Беотія, Центральна Греція, Децентралізована адміністрація Фессалії та Центральної Греціїd, Греція | |
Священство: | 1967 | |
Чернецтво: | 1971 | |
Єп. хіротонія: | 4 жовтня 1981 | |
Автограф: | ||
Нагороди: | ||
| ||
Ієронім II у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
За першою освітою — лікар-кардіолог. 1967 року здобув другу освіту — на факультеті філології та теології Афінського університету. Потім був аспірантом у Грацькому, Регенсбурзькому та Мюнхенському університетах.
Священик з 1967 року. Протосингел Фівейської та Левадійскої митрополії (1967—1978), настоятель монастирів Преображенського Сагмата (1971—1977) та преподобного Луки (1977—1981), генеральний секретар Священного синоду Православної церкви Греції (1978—1981).
Хіротонія у сан єпископа відбулась 4 жовтня 1981 року. До обрання архієпископом був митрополитом Фівейским та Левадійскім у Беотії. Був кандидатом у архієпископи також 1998 року, проте поступився Христодулу. Після смерті Христодула обраний архієпископом 7 лютого 2008 у другому турі голосування архієреїв, що проходило у Благовіщенському кафедральному соборі міста Афіни.
16 лютого 2008 року у Благовіщенському кафедральному соборі Афін відбулася інтронізація Ієроніма II. Під час служби місцеблюститель архіепископського престолу митрополит Каристійський Серафим передав новому архієпископу жезл — символ влади Першоієрарха Православної церкви Греції.
2011 року став почесним громадянином міста Агрініо, Аттика. 10 травня 2011 року госпіталізований у столичній лікарні через подвійний перелом стегна.
У 2019 році за правління Ієроніма Православна церква Греції визнала автокефалію Православної Церкви України.
19 листопада 2020 року госпіталізований у лікарню «Євангеліос» із діагнозом Covid-19. 20 грудня сказав, що хотів би стати першим хто отримає вакцину від коронавірусу.
Нагороди та премії Редагувати
- Ієронім ІІ є автором монографії «Середньовічні пам'ятники Евбеї», за яку 1970 р. отримав премію Афінської академії наук.
- Почесний доктор медичного факультету університету Крайова і президент Грецького кардіологічного товариства.
Україна Редагувати
- Орден князя Ярослава Мудрого I ст. (27 липня 2013) — за визначну церковну діяльність, спрямовану на піднесення авторитету православ'я у світі, та з нагоди відзначення в Україні 1025-річчя хрещення Київської Русі
- Орден князя Ярослава Мудрого III ст. (25 липня 2008) — за багаторічну плідну церковну діяльність на терені православ'я та з нагоди відзначення в Україні 1020-річчя хрещення Київської Русі
Примітки Редагувати
- ↑ https://www.iaath.gr/index.php/arxiepiskopos/biografiko
- . Архів оригіналу за 9 березня 2009. Процитовано 13 травня 2009.
- . Архів оригіналу за 23 січня 2019. Процитовано 14 травня 2011.
- . Духовний фронт (укр.). 19 листопада 2020. Архів оригіналу за 19 листопада 2020. Процитовано 19 листопада 2020.
- . Orthodox Times (амер.). 22 грудня 2020. Архів оригіналу за 22 грудня 2020. Процитовано 23 грудня 2020.
- . credo.press. Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 23 грудня 2020.
- Указ Президента України від 27 липня 2013 року № 403/2013 «Про нагородження орденом князя Ярослава Мудрого»
- Указ Президента України від 25 липня 2008 року № 670/2008 «Про відзначення державними нагородами України»