Ієн Ке́він Кертіс (англ. Ian Kevin Curtis; 15 липня 1956 — 18 травня 1980) — британський музикант, вокаліст і автор усіх текстів пісень гурту Joy Division.
| Ян (Ієн) Кертіс | |
|---|---|
| Ian Curtis | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 15 липня 1956 |
| Місце народження | Манчестер, Велика Британія |
| Дата смерті | 18 травня 1980 (23 роки) |
| Місце смерті | Макклсфілд, Чешир, Велика Британія |
| Причина смерті | повішення |
| Поховання | Макклсфілдський цвинтарd :
|
| Роки активності | 1976—1980 |
| Громадянство | Велика Британія |
| Професія | музикант, поет |
| Освіта | Королівська школа, Макклсфілдd |
| Співацький голос | баритон |
| Інструменти | гітара, клавішні |
| Мова | англійська |
| Жанри | постпанк, готик-рок |
| Колективи | Joy Division Warsaw |
| Лейбл | Factory |
| Цитати у Вікіцитатах Файли у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Ієн Кертіс народився в Memorial Hospital на Олд Траффорд у Манчестері, дитинство його минуло в районі Хердлсфілд у Маклсфілді. З раннього дитинства Єн захоплювався поезією, сам писав вірші. Після завершення середньої школи Кертіс влаштувався на посаду держслужбовця — спочатку в Манчестері, потім — у Маклсфілді.
Найбільшими літературним авторитетами для нього були Вільям Берроуз, Дж. Г. Баллард та Джозеф Конрад (заголовки пісень «Interzone», «Atrocity Exhibition» і «Colony» взяті у кожного з них відповідно). Улюблені музичні виконавці Кертіса: Іггі Поп, Девід Боуї, The Doors та Velvet Underground. Англійською музичною критикою він визнаний одним із найяскравіших рок-музикантів Британії кінця 70-х, який значним чином вплинув на розвиток музичного стилю пост-панк
23 серпня 1975 року Кертіс одружився зі шкільною подругою — Деборою Вудрафф (йому було 19, їй — 18). 16 квітня 1979 року в них народилася дочка Наталі.
Joy Division Редагувати
Наприкінці 1976 року Кертіс приєднується до знайомих музикантів — Бернарда Самнера та Пітера Хука, які вирішили організувати рок-гурт, названий Warsaw, а згодом Joy Division. Кертіс став вокалістом (зрідка акомпануючи собі на гітарі) і автором усіх текстів пісень, а також повноправним лідером гурту.
Похмурі, гнітючі тексти Кертіса в поєднанні з особливим саундом, найхарактерніше вираженим на студійних альбомах «Unknown Pleasures» та «Closer», створили Joy Division репутацію безпросвітно депресивного гурту. Низький, відсторонений голос Кертіса контрастував із його виступами на сцені, під час яких співак немов занурювався в транс, супроводжуючи спів імпульсивними, роботоподібними рухами тіла, що нагадували конвульсії епілептика. Епілепсією, між іншим, страждав сам співак, хоча решта учасників гурту дізналися про це лише з часом. Хвороба прогресувала попри всі намагання Ієна вилікуватися. Врешті епілептичні припадки ставалися з Кертісом навіть під час виступів Joy Division.
Самогубство Редагувати
Весною 1980 року, незважаючи на обнадійливі перспективи Joy Division, сам Кертіс був у депресії. Його шлюб був підірваний коханням до бельгійки Анік Оноре, епілептичні припадки відбувалися дедалі частіше. 18 травня Кертіс повісився у своєму будинку в Маклсфілді, через кілька тижнів після першої спроби самогубства. Дружина музиканта знайшла його тіло зранку на кухні. Напередодні Кертіс переглянув фільм «Строшек» Вернера Герцога, а також говорив по телефону з Пі-Орріджем із Throbbing Gristle, котрий після завершення бесіди був впевнений у невідворотності Єнового самогубства. Перед смертю Кертіс слухав альбом Іггі Попа. Тіло співака було кремовано 23 травня.
Факт смерті Кертіса вплинув на ріст цікавості до Joy Division з боку ЗМІ, і — як наслідок — на увагу публіки до другого студійного альбому гурту «Closer», котрий вийшов влітку того ж року. Решта музикантів Joy Division вирішили продовжити свою діяльність під назвою New Order, згодом повністю відійшовши від пост-панку.
Історія життя Кертіса була взята за основу двох художніх фільмів: «Цілодобові тусовщики» (2002) та «Контроль» (2007).
Література Редагувати
- Пол Рэмбэли. Пленных не брать. Следов не оставлять // «Экзотика» (Москва). — № 2 (1994). — С. 7-10.(рос.)
- Олександр Рудяченко. Концентраційне життя // «Молода гвардія» (Київ). — 12 серпня 1990 р. — Стор. 3.
- Олександр Рудяченко. Смерть у місті атракціонів // «Молода гвардія» (Київ). — 19 серпня 1990 р. — Стор. 3.
- Deborah Curtis, Touching from a Distance, London: Faber & Faber, 1995. ISBN 0-571-17445-0.(англ.)
- Mick Middles and Lindsay Reade, Torn Apart: The Life Of Ian Curtis. London: Omnibus Press, 2006. ISBN 1-84449-826-3.(англ.)
- Paul Morley, Joy Division: Piece by Piece: Writing about Joy Division 1977–2007, London: Plexus, 2007.(англ.)
Посилання Редагувати
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Ієн Кертіс |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ієн Кертіс |
- Олександр Рудяченко. Концентраційне життя (1990) [ 4 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Олександр Рудяченко. Смерть у місті атракціонів (1990) [ 25 березня 2020 у Wayback Machine.]
- Йєн Куртіс. Пустеля (переклад тексту пісні «Wilderness» з платівки «Unknown Pleasures») [ 26 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Біографія Єна Кертіса [ 26 січня 2021 у Wayback Machine.] на Joy Division Central (англ.)
- Ієн Кертіс на сайті Discogs (англ.)
- Ієн Кертіс на сайті IMDb (англ.)
- Ієн Кертіс на сайті Find a Grave (англ.)
| Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (липень 2015) |