Леонід Петрович Іудов (рос. Иудов Леонид Петрович; нар. 12 серпня 1914, Москва, Російська імперія — пом. 10 жовтня 1983, Москва, РРФСР, СРСР) — радянський актор театру та кіно.
| Леонід Іудов | |
|---|---|
| рос. Леонид Иудов | |
| | |
| Ім'я при народженні | Леонід Петрович Іудов |
| Інші імена | Леонід Свєтлов |
| Народився | 12 серпня 1914 Москва, Російська імперія |
| Помер | 10 жовтня 1983 (69 років) Москва, РРФСР, СРСР |
| Громадянство | СРСР |
| Діяльність | актор |
| Роки діяльності | 1935 — 1982 |
| IMDb | nm0411892 |
| |
Життєпис ред.
Леонід Іудов народився 12 серпня 1914 року в Москві. До трьох років жив у селі, потім повернувся з батьками в Москву.
Навчався на музичному робітфаку при Московській консерваторії, який залишив після року навчання. У 1931 році вступив до ФЗУ Московського авіаційного заводу №39 імені М.Р. Менжинського, де отримав спеціальність слюсаря. Один рік працював на цьому ж заводі, паралельно навчався на робітфаку з режисерським ухилом при Московському державному інституті культури. З 1933 по 1934 роки працював слюсарем-монтажником в гаражі МУРу. У вересні 1934 року поступив в студію при Театрі імені Московської Обласної Ради Професійних Спілок (з 1938 року — Театр імені Моссовєта). Ще під час навчання виходити на сцену театру.
1938 року, після закінчення студії, був прийнятий в трупу театру імені МОРПС.
Дебютував у кіно в 1935 році, виконав невелику роль комсомольця в стрічці «Бєжин луг» Сергія Ейзенштейна.
У листопаді 1939 року Леонід іудової був призваний до лав Червоної армії. Проходив службу спочатку в 34-му запасному стрілецькому полку в Череповці, потім в 611-му стрілецькому полку в Архангельську. У жовтні 1940 року був відправлений у Москву, до складу артистів-військовослужбовців Центрального театру радянської армії, де служив до моменту демобілізації в листопаді 1945 року.
У травні 1946 року був прийнятий в трупу Центрального театру радянської армії, де він пропрацював актором до 1949 року. У 1949 році поїхал працювати актором в Театр Групи радянських військ у Німеччині. Скільки часу він там працював, невідомо.
Леонід Іудов деякий час працював під творчим псевдонімом Свєтлов.
Помер 10 жовтня 1983 року в Москві, пхований на Ваганьковському цвинтарі.
Театр ред.
- Йосип — «Приборкання норовливої» Вільяма Шекспіра;
- льотчик — «День народження» Бориса Турова;
- Перший — «Казка про правду» Маргарити Алигер;
- слуга — «Учитель танців» Лопе де Вега;
- Журавльов — «За тих, хто в морі» Бориса Лавреньова;
- музикант — «Південний вузол» Аркадія Первенцева;
- 2-й офіцер — «На останні рубежі» Юлія Чепуріна;
Фільмографія ред.
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1982 | ф | «Надія і опора» | Надежда и опора | гість у колгоспі (немає в титрах) |
| 1981 | ф | «Сашко» | Сашка | військовий лікар |
| 1981 | кф | «Твій брат Валентин» | Твой брат Валентин | вахтер (немає в титрах) |
| 1979 | ф | «Рідна справа» | Родное дело | епізодична роль |
| 1979 | ф | «День повернення» | День возвращения | епізодична роль |
| 1978 | ф | «Живіть в радості» | Живите в радости | дід |
| 1976 | ф | «Легенда про Тіля» | Легенда о Тиле | сліпець |
| 1976 | ф | «Син голови» | Сын председателя | конюх |
| 1976 | ф | «Ти — мені, я — тобі» | Ты — мне, я — тебе | бригадир колгоспу |
| 1976 | тф | «Розклад на завтра» | Расписание на завтра | бородань на ковзанці |
| 1976 | ф | «Тут мій причал» | Здесь мой причал | епізодична роль |
| 1975 | ф | «Остання жертва» | Последняя жертва | двірник |
| 1974 | тф | «Розповіді про Кешку і його друзів» | Рассказы о Кешке и его друзьях | старий |
| 1974 | ф | «Земляки» | Земляки | батько Валентини |
| 1974 | ф | «Час її синів» | Время её сыновей | Єгор Гуляєв |
| 1974 | тф | «Три дні в Москві» | Три дня в Москве | Никифорич |
| 1973 | тф | «Своя земля» | Своя земля | Микита |
| 1973 | ф | «Два дні тривоги» | Два дня тревоги | Єгор Кузьмич Профкін |
| 1972 | ф | «Сибірячка» | Сибирячка | Ігор Мельников (немає в титрах) |
| 1971 | ф | «Світла річка Вздвіженка» | Светлая речка Вздвиженка | дід Келься |
| 1971 | ф | «Кінець Любавіних» | Конец Любавиных | Сергій Федорович Попов |
| 1971 | ф | «Єгор Буличов та інші» | Егор Булычов и другие | Донат |
| 1971 | ф | «Антрацит» | Антрацит | Олексій, батько Юрія Купцова |
| 1970 | ф | «Посланці вічності» | Посланники вечности | Іван Іванович |
| 1970 | ф | «Потяг у завтрашній день» | Поезд в завтрашний день | комісар |
| 1969 | ф | «Король манежу» | Король манежа | епізодична роль |
| 1969 | ф | «Містер Твістер» | Мистер Твистер | епізодична роль |
| 1969 | ф | «Відлуння далеких снігів» | Эхо далёких снегов | Перваков |
| 1969 | ф | «Дорога додому» | Дорога домой | Кузьма Федорович (у титрах Свєтлов) |
| 1967 | ф | «Бабине царство» | Бабье царство | німець |
| 1967 | ф | «Шлях в „Сатурн“» | Путь в «Сатурн» | партизан |
| 1967 | ф | «Кінець „Сатурна“» | Конец «Сатурна» | епізодична роль |
| 1963 | ф | «Карбід та щавель»[de] | Karbid und Sauerampfer | помічник коменданта (у титрах Свєтлов) |
| 1963 | ф | «Голий серед вовків»[ru] | Naked Among Wolves | Житковський, поляк (у титрах Свєтлов) |
| 1962 | ф | «Королівські діти»[de] | Königskinder | Сашко, радянський солдат (у титрах Свєтлов) |
| 1938 | ф | «Олександр Невський» | Александр Невский | Савка (немає в титрах) |
| 1935 | ф | «Бєжин луг» | Бежин луг | комсомолець |
Примітки ред.
- Karbid und Sauerampfer (1963) на сайті IMDb(англ.)
- Naked Among Wolves [ 14 жовтня 2019 у Wayback Machine.] на сайті «Filmportal»(нім.)
- Königskinder [ 23 вересня 2019 у Wayback Machine.] на сайті «DEFA-Stiftung»(нім.)
Посилання ред.
- Леонід Іудов на сайті IMDb (англ.)