Ісідор Жоффруа Сент-Ілер (фр. Isidore Geoffroy Saint-Hilaire, нар.* 16 грудня 1805 в Етампі — †10 листопада 1861 в Парижі) — французький зоолог, син Етьєна.
| Ісідор Жоффруа Сент-Ілер | |
|---|---|
| англ. Isidore Geoffroy Saint-Hilaire | |
| | |
| Народився | 16 грудня 1805 Етамп, Франція |
| Помер | 10 листопада 1861 (55 років) Париж, Франція |
| Поховання | Пер-Лашез |
| Місце проживання | Франція |
| Країна | Франція |
| Національність | француз |
| Діяльність | зоолог, анатом, натураліст |
| Alma mater | Паризький університет |
| Галузь | зоологія |
| Заклад | Паризький університет |
| Посада | director of the Muséum National d'Histoire Naturelled і президент |
| Членство | Леопольдина Французька академія наук Угорська академія наук Російська академія наук Паризька медична академія Société nationale de protection de la nature et d'acclimatation de Franced |
| Батько | Етьєн Жофруа Сент-Ілер |
| Мати | Angélique-Jeanne-Louise-Pauline Brière de Mondétourd |
| У шлюбі з | Louise Blacque-Belaird |
| Діти | Albert Geoffroy Saint-Hilaired Anaïs-Louise-Pauline Geoffroy Saint-Hilaired |
| Нагороди | |
Ісідор Жоффруа Сент-Ілер у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Вивчивши медицину і природну історію, він став помічником батька в 1824 році в Музеї природної історії в Парижі. З 1829 до 1832 він там читав лекції з орнітології і викладав зоологію. Він мав особливе зацікавлення в науці про девіантні (ті, що відхиляються від норми) форми, тератології, ніж зацікавлення до того, що є нормою. Між 1832 і 1837 роками він опублікував свою головну роботу з тератології: Histoire générale et particulière des anomalies de l'organisation chez l'homme et les animaux. У 1837 році став заступником свого батька на факультеті природничих наук у Парижі й вирушив у Бордо, щоб організувати факультет там. Став інспектором академії Парижа в 1840 році, професором музею після відставки свого батька (1841), генеральним інспектором університету (1844) і членом Королівської ради народної освіти (1845). У 1850 році, після смерті Анрі Марі Блейнвіля, він замінив Блейнвіля як професор зоології на факультеті природничих наук. У 1854 році він заснував Акліматизаційне товариство Парижа і був його президентом. Опублікував ряд наукових статей, есе в галузях зоології, палеонтології, анатомії та одомашнення тварин.
Публікації Редагувати
- Essais de zoologie générale (1841)
- La Vie d'Étienne Geoffroy Saint-Hilaire (1847)
- Acclimatation et domestication des animaux utiles (1849)
- Lettres sur les substances alimentaires et particulièrement sur la viande de cheval (1856)
- Histoire naturelle générale des règnes organiques (3 тома, 1854-1862)
Джерела Редагувати
- Bo Beolens, Michael Watkins, Michael Grayson The Eponym Dictionary of Mammals // JHU Press, 2009, p. 151
| Це незавершена стаття про біолога. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Французька академія наук — 1666.