Коростенська волость (до 1917 року Іскоростська волость) — адміністративно-територіальна одиниця Овруцького повіту Волинської губернії Російської імперії та Української держави. Волосний центр — містечко Коростень (до 1917 — Іскорость).
| Іскоростська волость | |
| Центр | Іскорость |
|---|---|
| Ліквідовано | 7 березня 1923 |
| Площа | 34 325 (1885) |
| Населення | 11 777 осіб (1885) |
| Густота | 31.4 осіб / км² |
Історія ред.
З 1917 року мала назву Коростенської волості. З 1921 року входила до складу Коростенського повіту.
Адміністративний устрій ред.
Станом на 1885 рік складалася з 23 поселень, 13 сільських громад. Населення — 11777 осіб (5839 чоловічої статі та 5939 — жіночої), 433 дворових господарства.
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 9035 | 6781 |
| Приватної власності | 24908 | 11299 |
| Казенної власності | 1 | — |
| Іншої власності | 381 | 165 |
| Загалом | 34325 | 18245 |
Основні поселення волості:
- Іскорость пол. Iskorość — колишнє власницьке містечко при річці Уж за 41 версту від повітового міста, 804 особи, 75 дворів, православна церква, 2 єврейських молитовних будинки, 2 постоялих двори, постоялий дім, 4 лавки, водяний млин. За 1 версту-цегельний завод. За 4 версти — село різночинців Пашини із православною церквою, постоялим будинком і 3 водяними млинами. За 12 верст — село різночинців Давидки із 547 жителями та постоялим будинком. За 22 версти — село різночинців Горщик із 479 жителями та школою.
- Бехи — колишнє власницьке село при річці Откасувка, 107 осіб, 13 дворів, православна церква, 2 постоялих будинки, лавка.
- Білошиці — колишнє власницьке село при струмку Зміївка, 98 осіб, 13 дворів, православна церква, 3 постоялих будинки, лавка.
- Вигів — колишнє власницьке село при річці Могилянка, 60 осіб, 7 дворів, православна церква.
- Могильне — колишнє власницьке село при річці Уж, 500 осіб, 64 двори, православна церква, поштова станція, постоялий будинок.
- Чолівка — колишня власницька слобода при річці Уж, 50 осіб, 8 дворів, старообрядницький молитовний будинок, постоялий двір, водяний млин, сукновальня.
Джерела ред.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання ред.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Стаття Iskorość у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том III (Haag — Kępy) з 1882 року (пол.)
| Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |