Ірина Пап (справжнє ім'я — Фрейда Йосипівна Пап; 4 травня 1917, м. Одеса — 8 травня 1985, м. Київ) — українська радянська фотографка, фотокореспондентка. Засновниця однієї з перших шкіл фотографії у СРСР. Як фоторепортерка київського відділу газети «Відомості» (рос. Известия) фотографувала ключові постаті та події 1950-60-х років.
| Ірина Пап | |
|---|---|
| Фрейда Йосипівна Пап | |
| Народилася | 4 травня 1917 Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія |
| Померла | 8 травня 1985 (68 років) Київ, Українська РСР, СРСР |
| Діяльність | фотографка, фотокореспондент |
| Alma mater | Київський інститут кінематографії |
Життєпис ред.
Народилася 4 травня 1917 року в Одесі у родині єврейсько-литовських друкарів.
Закінчила Київський інститут кіноінженерів та деякий час після навчання пропрацювала у московській студії кінохроніки. Після закінчення Другої світової війни повернулася до Києва.
У 1949 році Ірина переїхала в Ужгород, де працювала кореспонденткою у газеті «Радянське Закарпаття». Там познайомилася з своїм чоловіком фотографом Борисом Градовим. У 1951 році вони переїхали у Київ, а у 1952 Ірина почала керувати кінохронікою, яка зараз відома як «Укрінформ».
З 1958 до 1971 працювала у київському відділі газети «Відомості». Більшість її робіт присвячені Україні та Києву.
У 1971 році заснувала та викладала у фотошколі при Інституті фотожурналістики Спілки журналістів України. Окрім штатних викладачів до школи запрошувалися лектори з України, Литви та Росії, такі як Дмитро Бальтерманц, Євген Халдей, Анастас Суткус. Серед випускників школи є відомі українські фотографи Віктор Марущенко, Валерій Керекеш, Сергій Пожарський, Ріта Островська, Олександр Ранчуков та інші.
Стиль ред.
Опубліковані фотографії можна віднести до соціального реалізму які зображали щасливе повсякденне життя та партійні досягнення в радянській Україні. Український фотограф Валерій Мілосердов відмічав майстерність та прямоту з якою Ірина Пап робила свої знімки, але зазначив «парадність» фотографій в той час, як теми тогочасних репресій були відсутні у роботах фотографині.
Ірина не використовувала техніку фотомонтажу, натомість відшуковувала потрібні ракурси та кадри задля зображення повсякденного життя України яким воно було у момент часу. Велику увагу приділяла деталям. Відтак заради необхідного кадру Ірина провела цілий день у тунелях Київського метро напередодні його запуску. Інший приклад відданості роботі наводять її знайомі та розповідають, що вона не побоялася залізти в кабіну ядерного реактора під час зйомки в Інституті ядерної фізики у Києві.
Фотографії та приватний архів ред.
Пік її кар'єри припав на часи «відлиги» та масштабну розбудову СРСР. Фотографиня фіксує післявоєнну відбудову Києва, зокрема Хрещатика та запуск першої лінії Київського метрополітену. Також була однією з фотографів котрі зафіксували на плівці будівництво ЧАЕС.
Серед відомих осіб які з’являються на її фотографіях є Фідель Кастро, Микита Хрущов, Йосип Броз Тіто, Леонід Брежнєв та інші.
Оскільки Ірина була насамперед фотокореспонденткою більшість її робіт належала видавництвам газет та збереглися лише в архівних номерах видань. Значну частину робіт було збережено завдяки фотографу Валерій Милосердову, який у 1991 році знайшов коробку з негативами фотографині у редакції газети «Відомості». Окрім цього зберігся приватний архів фотографині знімки з якого публікує її родина у соціальних мережах присвячених Ірині Пап.
Всього архів робіт налічує 1063 зацифровані роботи.
Визнання ред.
У 1964 році роботи Ірини Пап були відмічені закордоном. Відтак німецький довідник з історії фотографії «Жінки світу фотографують» додає її до списку з двадцяти шести найкращих фотокореспонденток світу.
У 2017 році за підтримку культурного фонду Ізоляція у Києві пройшла інтерактивна виставка робіт Ірини Пап під назвою «Гра в минуле».
У 2020 році французьке видавництво Editions Textuel випустило книгу «Світова історія жінок-фотографів». Окрім Ірини Пап до неї потрапили знімки трьох інших українок: Софії Яблонської-Уден, Параски Плитки-Горицвіт та Рити Островської.
Також Ірині Пап та Олександрі Екстер було присвячено 162-й епізод англомовного подкасту «Beyond the paint with Bernardine».
Примітки ред.
- ↑ Журналіст. Що можна знайти у приватному фотоархіві? – Новини культури України (укр.). Процитовано 11 вересня 2022.
- ↑ Irina Pap / Ірина Пап. Secondary Archive (пол.). Процитовано 11 вересня 2022.
- ↑ Київ на фото Ірини Пап | Київ від минулого до майбутнього (укр.). 4 травня 2020. Процитовано 11 вересня 2022.
- ↑ Поза кадром. Українські фотографки XX століття. Your Art. 7 лютого 2020. Процитовано 11 вересня 2022.
- Ірина Пап — найвідоміша жінка-фотограф УРСР. amnesia.in.ua. Процитовано 11 вересня 2022.
- Чотири українки потрапили до антології світової фотографії. Bird In Flight (uk-UA). 9 листопада 2020. Процитовано 11 вересня 2022.
- Episode 162: Avant Garde Women Artists of Ukraine: Alexandra Exter and Iryna Pap - (амер.). 15 липня 2022. Процитовано 11 вересня 2022.
Джерела ред.
- В. Якимів. Українка Ірина Пап — жінка-фотограф зі світовим іменем // Збірник тез Ⅲ Міжнародної науково-практичної конференції молодих учених та студентів «Філософські виміри техніки», 1-2 грудня 2022 року. — Т. : ТНТУ, 2022. — С. 158–159. — (Історія науки і техніки).