Преподобний Іоанн Затворник, Святогірський чудотворець (у миру Іван Крюков, 20 вересня 1795 Курськ, Росія — 24 серпня (11 серпня) 1867, лікарняний монастирський хутір Охтирської Божої Матері, околиці Святогірська, Україна) — православний святий, преподобний, ієросхимонах, затворник, суворий аскет, що подвизався на українських землях — у Глинській Пустині та Святогірській Лаврі, де служив економом. Залучений до лику святих УПЦ (МП), пам'ять вшановується 11 (24) серпня.
| Іоанн Святогірський | |
|---|---|
| | |
| Народився | 20 вересня 1795 Курськ, Російська імперія |
| Помер | 11 (23) серпня 1867 (71 рік) Донецька область, Українська Радянська Соціалістична Республіка |
| У лику | чудотворець і святий |
Біографія ред.
Іоанн Святогірський народився в 1795 році в місті Курську в сім'ї міщан. З дитинства палав любов'ю до чернецтва, але його бажанню судилося збутися тільки після нелегких випробувань важкого дитинства і одруження, до якого він був примушений проти своєї волі матір'ю.
В 1804 році був відданий в навчання до майстра пічних кахлів, які в той час дуже цінувалися. У нього він навчався 7 років, потім перейшов працювати до іншого майстра і пропрацював у нього два роки.
В 1813 році поступив працювати прикажчиком до торговця худобою, але потім перейшов до іншого торговця. У цей час за наполяганням батьків він одружився.
Незабаром він познайомився з підрядником — майстром кахельних печей, який запропонував йому знову повернутися до колишнього ремесла. У нього Іоанн пропрацював 8 років, а потім відкрив свою фабрику кахельних печей і пропрацював ще 9 років. У цей час він овдовів, у нього помер батько. Влаштувавши свою матір до сестер, він з її благословення пішов у монастир.
26 серпня 1833 року майбутній затвірник у 38-річному віці поступив у Глинську пустинь (що на Сумщині) під керівництво старця-ігумена Філарета. Його спочатку призначили в готель, а через півтора року зробили пічником. Ще через 4 роки перевели в трапезну.
22 червня 1840 року Іоанн був пострижений в мантію з ім'ям Іоанникій, в честь преподобного Іоанникія Великого.
20 квітня 1844 року переведений у відновлену Святогірську обитель і призначений її економом.
15 серпня 1849 року висвячений просвященним Інокентієм в сан ієродиякона.
26 серпня 1849 року висвячений просвященним Філаретом в сан ієромонаха і призначений духівником для прочан.
Преподобний багато потрудився для впорядкування Святогір'я. Працюючи в печерах по їх розчищенню, він полюбив одну з крейдяних келій, в якій і зачинився в 1850 році за благословінням настоятеля.
29 серпня 1852 року пострижений просвященним Філаретом в велику схиму з ім'ям Іоанн, на честь святого Івана Предтечі.
Ось як передає сучасник опис побуту Іоанна:
У таких трудах прожив подвижник у затворі 17 років (1850—1867). Впродовж цих років він жив і молився в одній з келій у крейдяній печері. Молився постійно, кожен день відбивав 700 земних поклонів, 100 поясних, 5000 молитов Ісусових, 1000 Богородичних, носив залізні вериги та волосяницю, спав в труні, що стояла в його келії, розмірами ненабагато більшими за труну — 7 м². Перші п'ять років келія не опалювалася взимку, доки Іоанн не прибудував піч, що ще більше зменшило розміри келії.
11 серпня 1867 року ввечері самітник помер.
Ще за життя слава про Святогірського затвірника сягнула всієї Російської імперії.
Посмертні чуда ред.
Тисячі прочан після його смерті отримували зцілення над його гробом та в келії, де він проживав. Чудеса стали відбуватися на його могилі — багато хто одержував зцілення від невиліковних хвороб. І зараз паломники обов'язково йдуть на могилу до святого, щоб узяти з могили пісок — для лікування суглобів. А жінки вішають на хрест головні хусточки — щоб вони, як висловлюються паломники, «просочилися» святістю.
Канонізація ред.
24 серпня 1995 року преподобний Іоанн Затвірник Святогірський був залучений Українською Православною Церквою до лику святих. Глава його зберігається в Свято-Успенському соборі обителі, де щотижня по четвергам перед літургією служиться молебень біля раки святого. Щорічно в день пам'яті преподобного — 24 серпня здійснюється хресний хід навколо обителі з його мощами, на який збирається до десяти тисяч паломників.
Література ред.
- Ковалевский Андрей «Житие и подвиги Иоанна, затворника Святогорского». — Х.:1880
Примітки ред.
- ↑ Здр. Иоанн (Крюков) // Русский биографический словарь — СПб: 1897. — Т. 8. — С. 279.