Лікар-інфекціоніст

Лікар-інфекціоніст (або просто інфекціоніст) — лікар, що займається діагностикою, лікуванням, профілактикою інфекційних захворювань в складі медичної спеціальності «інфекційні хвороби».

Завдання та обов'язки

• Надає спеціалізовану медичну допомогу хворим з інфекційною патологією, в тому числі швидку і невідкладну.
• Застосовує сучасні методи дослідження, специфічної діагностики, лікування інфекційних хвороб.
• Здійснює нагляд за побічними реакціями/діями лікарських засобів.
• Проводить протиепідемічні профілактичні заходи під час лікування інфекційних хворих.
• Працює в тісному контакті з лікарями інших спеціальностей та санітарно-епідеміологічною службою.
• Організує і проводить консультації хворих.
• Дотримується принципів медичної деонтології. Керує роботою середнього медичного персоналу. Планує роботу і проводить аналіз її результатів. Веде лікарську документацію. Бере активну участь у поширенні медичних знань серед населення. Постійно удосконалює свій професійний рівень.

Повинен знати

• чинне законодавство про охорону здоров'я та нормативні документи, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я; основи права в медицині; організацію медичної допомоги інфекційним хворим, в тому числі швидкої й невідкладної; права, обов'язки і відповідальність лікаря-інфекціоніста;
• загальну патологію інфекцій, закономірності розвитку інфекційного процесу, механізми імунітету та алергії, вікові особливості перебігу інфекційних хвороб;
• сучасну еволюцію і зміну структури інфекційних захворювань;
• епідемічний процес, його особливості, ланки;
• сучасну міжнародну класифікацію інфекційних хвороб і особливості тих класифікацій інфекцій, що побудовані за іншими принципами (класифікація Л. В. Громашевського, етіологічна тощо);
• хвороби, які регулюються Міжнародними медико-санітарними правилами 2005 р. (карантинні, конвенційні хвороби);
• патогенез і клінічні прояви інфекційних захворювань;
• сучасні методи медичного дослідження, загальні і спеціальні методи діагностики інфекційних хвороб, диференційну діагностику;
• лікування невідкладних станів при інфекційних захворюваннях, етіологічну, патогенетичну терапію;
• заходи профілактики інфекційних хвороб, організацію проведення вакцинації, протиепідемічних заходів, визначення тривалості карантину;
• реабілітацію й диспансеризацію, показання і протипоказання до санаторно-курортного лікування, методи визначення непрацездатності;
• роботу лікарсько-консультативної та медико-соціальної експертної комісій; правила оформлення медичної документації; передові інформаційні та мережеві технології; сучасну наукову літературу та науково-практичну періодику за фахом, методи її аналізу та узагальнення.

Кваліфікаційні вимоги

Джерела

• Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників системи охорони здоров'я. [ 6 листопада 2009 у Wayback Machine.] — Видавник: Міністерство охорони здоров'я України, Міністерство праці та соціальної політики України_б/н; прийнятий: 01-01-2004; чинний. Через введення в дію Закону України «Про вищу освіту» у кваліфікаційних вимогах найближчим часом відбудуться зміни.