Інститут проблем матеріалознавства імені І. М. Францевича НАН України

Інститут проблем матеріалознавства ім. I. М. Францевича НАН України — провідний центр науково-технічних розробок в галузі теоретичних основ створення нових матеріалів, технології їх одержання та виготовлення виробів з них із спеціальними властивостями для задоволення потреб ядерної енергетики, електроніки, авіабудування, загального хімічного, транспортного і сільськогосподарського машинобудування, прямого перетворення енергії в електричну, квантової електроніки, приладобудування, автоматики та інших областей техніки.

Інститут проблем матеріалознавства імені І.М. Францевича
ІПМ НАНУ
ІПМ НАНУ
Основні дані
Засновано	1955
Приналежність	Національної Академії наук України
Сфера	фундаментальні дослідження фізики твердого тіла, фізичної хімії та механіки деформованих середовищ
Кількість співробітників	більше 832
Контакт
Ключові особи	Солонін Юрій Михайлович доктор фізико-математичних наук, академік НАНУ Директор інституту
Розташування	50°28′12″ пн. ш. 30°22′19″ сх. д. / 50.470222° пн. ш. 30.372083° сх. д. / 50.470222; 30.372083
Країна	Україна
Адреса	вул. Омеляна Пріцака 3, Київ-142, Україна, 03680
Тип	науково-дослідний інститут
Материнська організація	НАН України
Вебсторінка	ІПМ
Мапа
Інститут проблем матеріалознавства імені І. М. Францевича НАН України у Вікісховищі

Історія

Історія Інституту проблем матеріалознавства ім. I. М. Францевича НАН України розпочинається з 1952 р., коли була створена самостійна Лабораторія спеціальних сплавів АН УРСР. Її засновником і керівником став академік АН УРСР Іван Микитович Францевич. У 1955 р. ця Лабораторія була реорганізована в Інститут металокераміки і спецсплавів АН УРСР. З 1964 р. він має назву Інститут проблем матеріалознавства. У період 1973—2001 рр. установу очолював академік НАН України Віктор Іванович Трефілов З 2002 року директором Інституту є академік НАН України Валерій Володимирович Скороход.

Сфера досліджень

Інститут проводить фундаментальні дослідження і технологічні розробки в галузях: порошкової металургії і композиційних матеріалів; фізичної хімії неорганічних сполук і хімії твердого тіла; паяння різнорідних матеріалів; фізики твердого тіла; фізики фаз високого тиску; фізико-хімії і технології конструкційної і функціональної кераміки; наноструктурних матеріалів.

В установі розроблені наукові основи прогресивних технологій отримання, обробки та з'єднання матеріалів із заданим комплексом властивостей. Серед цих робіт значне місце займають технології порошкової металургії. Інститут став ініціатором і організатором цілої серії цехів і дільниць з виробництва нових порошкових матеріалов та сировини для них, у тому числі найбільшого в Європі Броварського заводу порошкової металургії.

Видавнича наукова діяльність

Інститут видає:

• міжнародний науково-технічний журнал «Порошкова металургія»
• збірки наукових праць «Адгезія розплавів і пайка матеріалів»
• збірки наукових праць «Успіхи матеріалознавства».

Структура

• Директорат інституту
• Вчена Рада Інституту

Підрозділи Інституту:

• Фізичне матеріалознавство та фізика міцності
• Фізична хімія неорганічних матеріалів і дисперсних систем
• Фізика і технології наноструктурних і функціональних матеріалів
• Матеріалознавство порошкових та композиційних матеріалів та покриттів

Філії:

• Чернівецьке відділення
• Рада Молодих Вчених Інституту
• Наукові Центри — Центр Колективного Користування Приладами «ТЕМ-SCAN»
• Ненаукові підрозділи — Відділ кадрів, Бухгалтерія, Планово-виробничий відділ, Відділ МТЗ
• Комітети ІПМ НАНУ — Технічний комітет стандартизації «Порошкова металургія» — Профспілковий комітет ІПМ НАН України

Основні напрямки наукової діяльності

• фізико-хімічні основи технології формування неорганічних матеріалів, дослідження фазових рівноваг, поверхневих і контактних явищ в багатокомпонентних системах;
• фізика міцності, створення конструкційних матеріалів з високою питомою міцністю, нанокристалічні метали;
• новітні технології порошкової металургії, металеві і композиційні матеріали та порошкові покриття;
• високотемпературні композиційні матеріали, неоксидна кераміка та кермети;
• консолідовані і дисперсні наноструктурні матеріали, нанокераміка та нанокомпозити;водневе матеріалознавство і водневі технології синтезу та обробки матеріалів.

Всього в Інституті працюють понад 800 наукових співробітників, серед яких академіки (А. Г. Косторнов, Ю. В. Найдич, В. В. Скороход, С. О. Фірстов) і члени-кореспонденти НАН України (М. Д. Глинчук, Г. Г. Гнесін, О. В. Курдюмов, Ю. В. Мільман (загинув у пожежі у 2021 ), Ю. М. Солонін), понад 70 докторів і близько 300 кандидатів наук. Інститут має власне дослідне виробництво.

Науковці ІПМ розширюють сферу діяльності інституту в рамках співпраці з організаціями з США, Великої Британії, Франції, Німеччини, Сербії, Польщі, Угорщини, Болгарії, Австрії, Швейцарії, Мексики, Індії, Куби, Південної Кореї, Ізраїлю, Японії, Китаю тощо.

ІПМ є власником та співвласником ліцензій на провідні технології з виробництва ріжучих інструментів, зносо та корозійно-стійких покриттів, кераміки для електрообладнання, керамічних порошків високого ступеня чистоти.

Директори Інституту

1. Францевич Іван Микитович (1955—1973)
2. Трефілов Віктор Іванович (1973—2001)
3. Скороход Валерій Володимирович (2002—2015)
4. Солонін Юрій Михайлович (2015 — 2023)
5. Баглюк Геннадій Анатолійович (виконуючий обов'язки директора з 2023 року)

Джерела

• сайт ІПМ [ 31 липня 2013 у Wayback Machine.]
• Наукові установи України. — Довідкове видання. — Київ : УкрІНТЕІ, 2013. — 220 с. — С. 21.

1. У пожежі в Києві загинув видатний професор НАНУ із дружиною. ТСН.ua (укр.). 19 жовтня 2021. Процитовано 11 серпня 2023.