www.wikidata.uk-ua.nina.az

Індельта від швед indelningsverket система утримання армії і флоту що існувала в Швеції в XVII XX ст Шведські солдати 30

Індельта

Індельта (від швед. indelningsverket) — система утримання армії і флоту, що існувала в Швеції в XVII—XX ст.

Шведські солдати. 30-і рр. XIX ст.

Суть реформи ред.

У риксдагу 1682 року король Карл XI висунув пропозицію про зміцнення оборони держави. У своїй відповіді, що була продиктована королем, селянський стан висловився за скасування рекрутської та введення міліційно-територіальної системи комплектування армії. Реорганізація почалася практично відразу ж після надання відповіді селянами. У подібній ситуації розколоте дворянство не могло чинити опір, і в решті в заключному рішенні риксдагу три інших стани повністю погодилися з висунутою пропозицією.

Суть реформи, яка повинна була торкнутися як «коронних» і «скатових» селян, так і «фрельсових», полягала в тому, що відтепер кожен лен — як у воєнний, так і в мирний час — був зобов'язаний виставляти і містити полк чисельністю 1200 солдатів. Два селянських двори (швед. hemman) становили так звану «роту» (швед. rota), яка виставляла одного солдата. У деяких частинах Швеції селянські двори були занадто маленькими і тоді в роту могли входити від 3 до 15 «хемманів». 150 солдатів утворювали військову роту (швед. kompani), яка географічно часто відповідала повітові. Вісім рот становили полк.

Новобранцеві надавалася ділянка землі з будинком (швед. torp) і скотина. Солдат мав право на щорічну платню, яку селяни виплачували або грошима, або продуктами. Крім того, вони забезпечували його також і військовим спорядженням згідно чітко встановлених правил. У XIX ст. цей порядок дещо змінився, і солдат був змушений сам піклуватися про придбання спорядження.

Кожен офіцер, відповідно до свого чину, також отримував свій двір, що носив назву «бостель» (швед. boställe). При підвищенні в званні офіцер переїжджав в «бостель», приписаний до його нового чину.

Подібна ж система була введена і для комплектування кавалерії і військового флоту, де вона отримала назву «рустхолет» (швед. rusthållet) і «ботсмансхолет» (швед. båtsmanshållet) відповідно. Командир боцманської роти (швед. båtsmanskompani) проживав у тій же самій місцевості, що і підлеглі йому матроси (швед. båtsmän), проте коли ті призивалися на службу на якусь військово-морську базу (Стокгольм, Ландскруна, Гетеборг), то командування над ними брали офіцери бази.

Принцип комплектування кавалерії дещо відрізнявся від принципів комплектування піхоти. Тут кавалериста виставляв й утримував один селянин, який отримав назву «рустхолера». Оскільки спорядження кавалериста обходилося набагато дорожче, ніж спорядження солдата, то корона звільняла «рустхолера» від податків. Під час війни чотири «рустхолера» (чотири вершники складали так звану швед. tältlag — «наметову команду») були зобов'язані забезпечити своїх кавалеристів обозним конем і обозним. Крім того, вони надавали їм намет.

У той час, поки кавалерист не був на війні або на підготовчих зборах, він повинен був працювати на «рустхолера», тобто фактично був його наймитом. Проте, він, так само як і солдати, отримував від «рустхолера» ділянку землі й «торп».

Скасування ред.

Протягом усього XIX ст. в Швеції велися активні дискусії щодо системи комплектування армії. У 1812 р. вперше був введений загальний військовий обов'язок: всі чоловіки в віці від 20 до 25 років повинні були проходити двотижневе навчання (під час Кримської війни цей термін був збільшений до 30 днів). Однак це ополчення (швед. beväring) повинно було бути резервом для армії та флоту, комплектування яких тривало за старою схемою.

У 60-х рр. XIX століття дебати з питання оборони держави знову пожвавилися, оскільки стало ясно, що стара система застаріла, тому що дозволяла мобілізувати надзвичайно малу кількість солдатів (25 тис.), і до того ж їх середній вік був набагато вище, ніж в інших європейських країнах, де армії почали організовуватися на основі загальної військової повинності.

У 1873 р. було прийнято рішення про збільшення числа військовозобов'язаних та поступове скасування поземельного податку. У 1885 р. був зроблений наступний крок, і «призовний вік» був збільшений з 21 до 32 років. Період військових зборів також збільшився з 30 до 42 днів.

У 1892 р. з ініціативи прем'єр-міністра Еріка Густава Бострьома вік військовозобов'язаних знову був підвищений до 40 років, а військові збори тепер проводилися протягом 90 днів. У 1901 р. риксдаг ухвалив про введення в Швеції загальної військової повинності. Рішення означало, що набір в армію за старою системою з 1902 р. скасовувався, проте вже солдати знаходячись на службі продовжували нести свою службу. Останні з них вийшли у відставку в 1940-х роках.

Джерела ред.

  • Ericson L. Svenska knektar. — Lund, 2004.
  • Backman W. Soldattorp, soldater jämte deras efterkommande i Nykarleby landskommun [ 11 серпня 2020 у Wayback Machine.] (1943).
  • Boëthius S.J. Frågan om införande af allmän värnplikt vid riksdagen 1809-10 // Historisk tidskrift. — Stockholm, 1906.
  • Braunstein C. Sveriges arméförband under 1900-talet. — Stockholm, 2003. ISBN 91-971584-4-5
  • Nelsson B. Från Brunkeberg till Nordanvind: 500 år med svenskt infanteri. — Stockholm, 1993. ISBN 91-87184-23-0
  • Rystad G. Karl XI: en biografi. — 2003.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Indelta vid shved indelningsverket sistema utrimannya armiyi i flotu sho isnuvala v Shveciyi v XVII XX st Shvedski soldati 30 i rr XIX st Zmist 1 Sut reformi 2 Skasuvannya 3 Dzherela 4 PosilannyaSut reformi red U riksdagu 1682 roku korol Karl XI visunuv propoziciyu pro zmicnennya oboroni derzhavi U svoyij vidpovidi sho bula prodiktovana korolem selyanskij stan vislovivsya za skasuvannya rekrutskoyi ta vvedennya milicijno teritorialnoyi sistemi komplektuvannya armiyi Reorganizaciya pochalasya praktichno vidrazu zh pislya nadannya vidpovidi selyanami U podibnij situaciyi rozkolote dvoryanstvo ne moglo chiniti opir i v reshti v zaklyuchnomu rishenni riksdagu tri inshih stani povnistyu pogodilisya z visunutoyu propoziciyeyu Sut reformi yaka povinna bula torknutisya yak koronnih i skatovih selyan tak i frelsovih polyagala v tomu sho vidteper kozhen len yak u voyennij tak i v mirnij chas buv zobov yazanij vistavlyati i mistiti polk chiselnistyu 1200 soldativ Dva selyanskih dvori shved hemman stanovili tak zvanu rotu shved rota yaka vistavlyala odnogo soldata U deyakih chastinah Shveciyi selyanski dvori buli zanadto malenkimi i todi v rotu mogli vhoditi vid 3 do 15 hemmaniv 150 soldativ utvoryuvali vijskovu rotu shved kompani yaka geografichno chasto vidpovidala povitovi Visim rot stanovili polk Novobrancevi nadavalasya dilyanka zemli z budinkom shved torp i skotina Soldat mav pravo na shorichnu platnyu yaku selyani viplachuvali abo groshima abo produktami Krim togo voni zabezpechuvali jogo takozh i vijskovim sporyadzhennyam zgidno chitko vstanovlenih pravil U XIX st cej poryadok desho zminivsya i soldat buv zmushenij sam pikluvatisya pro pridbannya sporyadzhennya Kozhen oficer vidpovidno do svogo chinu takozh otrimuvav svij dvir sho nosiv nazvu bostel shved bostalle Pri pidvishenni v zvanni oficer pereyizhdzhav v bostel pripisanij do jogo novogo chinu Podibna zh sistema bula vvedena i dlya komplektuvannya kavaleriyi i vijskovogo flotu de vona otrimala nazvu rustholet shved rusthallet i botsmansholet shved batsmanshallet vidpovidno Komandir bocmanskoyi roti shved batsmanskompani prozhivav u tij zhe samij miscevosti sho i pidlegli jomu matrosi shved batsman prote koli ti prizivalisya na sluzhbu na yakus vijskovo morsku bazu Stokgolm Landskruna Geteborg to komanduvannya nad nimi brali oficeri bazi Princip komplektuvannya kavaleriyi desho vidriznyavsya vid principiv komplektuvannya pihoti Tut kavalerista vistavlyav j utrimuvav odin selyanin yakij otrimav nazvu rustholera Oskilki sporyadzhennya kavalerista obhodilosya nabagato dorozhche nizh sporyadzhennya soldata to korona zvilnyala rustholera vid podatkiv Pid chas vijni chotiri rustholera chotiri vershniki skladali tak zvanu shved taltlag nametovu komandu buli zobov yazani zabezpechiti svoyih kavaleristiv oboznim konem i oboznim Krim togo voni nadavali yim namet U toj chas poki kavalerist ne buv na vijni abo na pidgotovchih zborah vin povinen buv pracyuvati na rustholera tobto faktichno buv jogo najmitom Prote vin tak samo yak i soldati otrimuvav vid rustholera dilyanku zemli j torp Skasuvannya red Protyagom usogo XIX st v Shveciyi velisya aktivni diskusiyi shodo sistemi komplektuvannya armiyi U 1812 r vpershe buv vvedenij zagalnij vijskovij obov yazok vsi choloviki v vici vid 20 do 25 rokiv povinni buli prohoditi dvotizhneve navchannya pid chas Krimskoyi vijni cej termin buv zbilshenij do 30 dniv Odnak ce opolchennya shved bevaring povinno bulo buti rezervom dlya armiyi ta flotu komplektuvannya yakih trivalo za staroyu shemoyu U 60 h rr XIX stolittya debati z pitannya oboroni derzhavi znovu pozhvavilisya oskilki stalo yasno sho stara sistema zastarila tomu sho dozvolyala mobilizuvati nadzvichajno malu kilkist soldativ 25 tis i do togo zh yih serednij vik buv nabagato vishe nizh v inshih yevropejskih krayinah de armiyi pochali organizovuvatisya na osnovi zagalnoyi vijskovoyi povinnosti U 1873 r bulo prijnyato rishennya pro zbilshennya chisla vijskovozobov yazanih ta postupove skasuvannya pozemelnogo podatku U 1885 r buv zroblenij nastupnij krok i prizovnij vik buv zbilshenij z 21 do 32 rokiv Period vijskovih zboriv takozh zbilshivsya z 30 do 42 dniv U 1892 r z iniciativi prem yer ministra Erika Gustava Bostroma vik vijskovozobov yazanih znovu buv pidvishenij do 40 rokiv a vijskovi zbori teper provodilisya protyagom 90 dniv U 1901 r riksdag uhvaliv pro vvedennya v Shveciyi zagalnoyi vijskovoyi povinnosti Rishennya oznachalo sho nabir v armiyu za staroyu sistemoyu z 1902 r skasovuvavsya prote vzhe soldati znahodyachis na sluzhbi prodovzhuvali nesti svoyu sluzhbu Ostanni z nih vijshli u vidstavku v 1940 h rokah Dzherela red Ericson L Svenska knektar Lund 2004 Backman W Soldattorp soldater jamte deras efterkommande i Nykarleby landskommun Arhivovano 11 serpnya 2020 u Wayback Machine 1943 Boethius S J Fragan om inforande af allman varnplikt vid riksdagen 1809 10 Historisk tidskrift Stockholm 1906 Braunstein C Sveriges armeforband under 1900 talet Stockholm 2003 ISBN 91 971584 4 5 Nelsson B Fran Brunkeberg till Nordanvind 500 ar med svenskt infanteri Stockholm 1993 ISBN 91 87184 23 0 Rystad G Karl XI en biografi 2003 Posilannya red shved Hogman Hans 2001 Militaria Svensk militarhistoria Arhivovano 5 grudnya 2012 u Archive is Retrieved 18 Aug 2005 angl Persson Mats 1998 The Allotment System Retrieved 18 Aug 2005 na anglijskom shved Indelningsverket The Allotment System Rolf Strom s shved angl The Allotment System Hans Hogman s Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Indelta amp oldid 37615032