www.wikidata.uk-ua.nina.az

Імператор Ґо Мідзуноо яп 後水尾天皇 ごみずのおてんのう ґо мідзуноо тенно 29 червня 1596 11 вересня 1680 108 й Імператор Японії синтоїс

Імператор Ґо-Мідзуноо

Імператор Ґо-Мідзуноо́ (яп. 後水尾天皇, ごみずのおてんのう, ґо-мідзуноо тенно; 29 червня 1596 — 11 вересня 1680) — 108-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 9 травня 1611 — 22 грудня 1629.

Імператор Ґо-Мідзуноо
яп. 後水尾天皇
Народився 29 червня 1596(1596-06-29) або 1596
Кіото, Японська Держава
Помер 11 вересня 1680(1680-09-11) або 1680
Кіото, Японська Держава
Країна Японська Держава
Діяльність суверен
Знання мов японська
Титул імператор Японії
Посада імператор Японії
Рід Імператорський дім Японії
Батько Імператор Ґо-Йодзей
Мати Коное Сакіко
Родичі Hachijō-no-miya Toshitada-shinnōd і Fushimi-no-miya Kunimichi-shinnōd
Брати, сестри Teishi-naishinnōd, Konoe Nobuhirod, Takamatsu-no-miya Yoshihito-shinnōd, Ichijō Akiyoshid, Gyōnen-hosshinnōd, Jiin-hosshinnōd, Kakushin-hosshinnōd, Dōkō-hosshinnōd і Ryōjun-nyūdōshinnōd
У шлюбі з Tokugawa Masakod, Yotsukod, Fujiwara no Mitsukod, Kushige Takakod, Sono Kunikod, Йоцуцудзі Цуґуко і Мінасе Удзіко
Діти Імператор Мейсьо, Onna Ni no miyad, Akiko-naishinnōd, Yoshiko-naishinnōd, Імператор Ґо-Комьо, Shuchō-hosshinnōd, Sōchō-joōd, Kamo-no-miyad, Bunchi-joōd, Teruko-naishinnōd, Імператор Ґо-Сай, Richū-joōd, Yasuhito, Prince Hachijōd, Gyōjo-hosshinnōd, Tsuneko-naishinnōd, Імператор Рейґен, Sukehito-shinnōd, Принц Сьодзьо, Принцеса Бунсацу і Принцеса Нії
Автограф

Біографія Редагувати

Імператор Ґо-Мідзуноо народився 29 червня 1596 року. Він був третім сином Імператора Ґо-Йодзея. Матір'ю хлопчика була фрейліна Коное Сакіко, донька великого державного міністра Коное Сакіхіси. Новонародженому дали ім'я принц Сан.

1 лютого 1601 року Сана проголосили Імператорським принцом. 5 лютого 1611 року він пройшов церемонію повноліття та отримав ім'я Котохіто.

9 травня 1611 року, у зв'язку зі зреченням Імператора Ґо-Йодзея, Котохіто успадкував трон, а 24 травня того ж року пройшов церемонію інтронізації. Оскільки йому протегував покійний сьоґун Токуґава Ієясу, стосунки Котохіто з батьком були напруженими.

За правління Імператора Ґо-Мідзуноо сьоґунат Токуґава видав ряд законів, які обмежували політичні права і традиційні привілеї Імператорського двору та столичної аристократії. Серед них найголовнішим були «Заборони Імператору та аристократичним родам» 1615 року. Вони ставили Імператорський двір у повну залежність від Кіотського намісника сьоґунату, а Імператора — від радників та зв'язкових із сьоґунатом.

1620 року сьоґунат змусив Імператора Ґо-Мідзуноо одружитися з Токуґавою Кадзуко, донькою 2-го сьоґуна Токуґави Хідетади. Початково вона мала статус наложниці, однак під тиском самурайського уряду монарх був змушений надати їй титул Імператриці. Це була перша Імператриця з самурайського роду від часів Тайра но Токуко, доньки міністра Тайра но Кійоморі. 1627 року сьоґунат знову завдав шкоди авторитету Імператора Ґо-Мідзуноо під час «інциденту з пурпуровими рясами», проголосивши нелегітимними ряд монарших рескриптів. Він також засвідчив свою зневагу до двору, відправивиши на Імператорську аудієнцію пані Касуґу, годівницю 3-го сьоґуна Токуґави Ієміцу, яка не мала ні титулу, ні чиновницького рангу.

22 грудня 1629 року ображений Імператор Ґо-Мідзуноо зрікся престолу і прийняв титул Верховного Імператора. Трон перейшов його 6-річній доньці, яка прийняла ім'я Імператора Мейсьо. Оскільки її матір'ю була Токуґава Кадзуко, батько заронив їй виходити заміж, а після настання повноліття відав у монастир. Перед постригом він змусив доньку передати трон її єдинокровному брату Цуґухіто, що прийняв Імператору Ґо-Комьо. У відставці Імператор Ґо-Мідзуноо завідував справами двору протягом правління своїх синів — Імператорів Ґо-Комьо, Ґо-Сая і Рейґена.

За життя Імператор Ґо-Мідзуноо вивчав японську літературу, поезію та історію. Під псевдонімом Ґьокуро — «Самоцвітна роса» — він видав поетичну «Збірку чайчиного гнізда». Монарх також був майстром ікебани та садівництва. Сад, створений за його проєктом в Імператорській віллі Сюґакуїн, вважається одним з найкращих зразків японського паркового мистецтва 17 століття. Поряд з цим відставний Імператор цікавився буддизмом і 1651 року постригся у ченці під іменем Ендзьо.

11 вересня 1680 року Імператор Ґо-Мідзуноо у 85-річному віці. Його поховали в гробниці Цукінова, на території монастиря Сенрюдзі в районі Хіґасіяма, в Кіото..

Генеалогічне дерево Редагувати

 
(107) Ґо-Йодзей
 
(108) Ґо-Мідзуноо
 
(109) Мейсьо
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Нобухіро
 
 
(110) Ґо-Комьо
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йосіхіто
 
 
(111) Ґо-Сай
 
Юкіхіто
 
Тадахіто
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Акійосі
 
 
(112) Рейґен
 
(113) Хіґасіяма
 
(114) Накамікадо
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йоріхіто
 
 
Наохіто
 
 
 
 
 
 
 
 
Йосіко
 


Родина Редагувати

Батько: Імператор Ґо-Йодзей (1571—1617)    107-й Імператор Японії.
Мати: Коное Сакіко (1575—1630)    донька Коное Сакіхіси, названа донька радника Тойотомі Хідейосі.
Головна дружина: Токуґава Кадзуко (1607—1678)    Імператриця. 5-а донька 2-го сьоґуна Токуґави Хідетади. Інше ім'я: Тофукумон-ін.
   2-й син:   Сукехіто (1626—1628)
   3-й син:   Вака (1628)
   2-а донька:   Окіко (1623—1696)    109-й Імператор Японії (Імператор Мейсьо).
   3-а донька:   Акіко (1625—1651)    дружина радника Коное Хісацуґу.
   4-а донька:   Акіко (1629—1675)    прийняла чернечий постриг 1638 року..
   6-а донька:   Йосіко (1632—1696)    дружина радника Нідзьо Міцухіри.
   7-а донька:   Кіку (1633—1634)
Дружина: Соно Міцуко (1602—1656)    Фрейліна. Донька тимчасового старшого радника Соно Мототади. Інше ім'я: Мібу-ін.
   4-й син:   Цуґухіто (1633—1654)    110-й Імператор Японії (Імператор Ґо-Комьо).
   6-й син:   Сютьо (1634—1680)    прийняв чернечий постриг 1647 року.
   10-а донька:   Ґенсьо (1637—1662)    прийняла чернечий постриг 1646 року.
   11-а донька:   Сотьо (1639—1678)    прийняла чернечий постриг 1654 року.
   13-а донька:   Кацура (1641—1644)

}}

Дружина: Йоцуцудзі Йоцуко (1602—1656)    Фрейліна. Донька тимчасового старшого радника Йоцуцудзі Кінто. Інше ім'я: Мейкьо-ін.
   1-й син:   Камо (1618—1622)
   1-а донька:   Бунті (1619—1697)    дружина тимчасового старшого радника Такацукаси Норіхіри. Прийняла чернечий постриг 1640 року.
Дружина: Кусіґе Такако (1604—1685)    Фрейліна. Донька лівого генерала Імператорської гвардії Кусіґе Такамуне. Інше ім'я: Хосюнмон-ін.
   5-й син:   невідомий (1633)
   8-й син:   Наґахіто (1637—1685)    111-й Імператор Японії (Імператор Ґо-Сай).
   9-й син:   Сьосін (1639—1696)    прийняв постриг 1647 року.
   11-й син:   Ясухіто (1643—1665)    3-й голова роду принців Кацура.
   13-й син:   Докан (1647—1676)    прийняв постриг 1652 року.
   5-а донька:   Рісьо (1631—1656)    прийняла чернечий постриг 1644 року.
   8-а донька:   Теруко (1634—1727)    прийняла чернечий постриг 1663 року.
   12-а донька:   Маса (1640—1641)
   14-а донька:   Рітю (1641—1689)    прийняла чернечий постриг 1656 року.
Дружина: Соно Куніко (1624—1677)    Фрейліна. Донька тимчасового старшого радника Соно Мотонарі. Інше ім'я: Сінкоґімон-ін.
   10-й син:   Ґьодзьо (1640—1695)    прийняв чернечий постриг 1650 року.
   14-й син:   Сінкей (1649—1706)    прийняв чернечий постриг 1659 року.
   16-й син:   Сонсьо (1651—1694)    прийняв чернечий постриг 1660 року.
   19-й син:   Сатохіто (1654—1732)    112-й Імператор Японії (Імператор Рейґен).
   15-а донька:   Цунеко (1642—1702)    дружина великого державного міністра Коное Мотохіро.
   17-а донька:   Ейко (1657—1686)    прийняла постриг 1667 року.
Дружина: Йоцуцудзі Цуґуко (?—?)    Фрейліна. Донька тимчасового старшого радника Йоцуцудзі Суецуґу..
   12-й син:   Сонко (1645—1680)    2-й настоятель монастиря Тіон'їн.
   18-й син:   Сей'їн (1651—1680)    183-й і 186-й патріарх секти Тендай.
   16-а донька:   Бунсацу (1654—1683)    прийняла чернечий постриг 1663 року.
Дружина: Мінасе Удзіко (?—?)    Прислужниця. Донька тимчасового середнього радника Мінасе Удзінарі.
   7-й син:   Сьодзьо (1637—1678)    22-й настоятель монастиря Ніннадзі.
   9-а донька:   Нії (1635—1637)    померла в дитинстві.

Примітки Редагувати

  1. ↑ https://www.biografiasyvidas.com/biografia/m/mi_no_o.htm
  2. https://geocity1.com/okugesan_com/fushiminomiya.htm
  3. Усі дати подані за європейським календарем.
  4. ↑ Імператор Ґо-Мідзуно // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
  5. ↑ . Архів оригіналу за 8 листопада 2018. Процитовано 16 липня 2010. 
  6. яп. 鴎巣集, おうそうしゅう, ососю.
  7. яп. 月輪陵, つきのわのみささぎ, цукі но ва но місасаґі.
  8. . Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 12 липня 2010. 
  9. яп. 東福門院, とうふくもんいん.
  10. яп. 高仁親王, すけひとしんのう.
  11. яп. 若宮, わかのみや.
  12. яп. 興子内親王, おきこないしんのう.
  13. яп. 昭子内親王, あきこないしんのう.
  14. яп. 顕子内親王, あきこないしんのう.
  15. яп. 賀子内親王, よしこないしんのう.
  16. яп. 菊宮, きくのみや.
  17. яп. 壬生院, みぶいん.
  18. яп. 紹仁親王, つぐひとしんのう.
  19. яп. 守澄法親王, しゅちょうほっしんのう.
  20. яп. 元昌女王, げんしょうじょおう.
  21. яп. 宗澄女王, そうちょうじょおう.
  22. яп. 桂宮, かつらのみや
  23. яп. 明鏡院, めいきょういん.
  24. яп. 賀茂宮, かものみや.
  25. яп. 文智女王, ぶんちじょおう.
  26. яп. 逢春門院, ほうしゅんもんいん.
  27. яп. 八条宮穏仁親王, はちじょうのみややすひとしんのう.
  28. яп. 道寛法親王, どうかんほうしんのう.
  29. яп. 理昌女王, りしょうじょおう.
  30. яп. 光子内親王, てるこないしんのう.
  31. яп. 摩佐宮, まさのみや.
  32. яп. 理忠女王, りちゅうじょおう.
  33. яп. 新広義門院, しんこうぎもんいん.
  34. яп. 尭恕法親王, ぎょうじょほっしんのう.
  35. яп. 眞敬法親王, しんけいほうしんのう.
  36. яп. 尊證法親王, そんしょうほうしんのう.
  37. яп. 常子内親王, つねこないしんのう.
  38. яп. 永享女王, えいこうじょおう.
  39. яп. 文察女王, ぶんさつじょおう.

Джерела та література Редагувати

Імператор Ґо-Мідзуноо // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

  • 『新編　日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994. — P.1057—1058. (яп.)

Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Імператор Ґо-Мідзуноо
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Imperator Go Midzunoo yap 後水尾天皇 ごみずのおてんのう go midzunoo tenno 29 chervnya 1596 11 veresnya 1680 108 j Imperator Yaponiyi sintoyistske bozhestvo Roki pravlinnya 9 travnya 1611 22 grudnya 1629 3 Imperator Go Midzunooyap 後水尾天皇Narodivsya 29 chervnya 1596 1596 06 29 abo 1596 1 Kioto Yaponska DerzhavaPomer 11 veresnya 1680 1680 09 11 abo 1680 1 Kioto Yaponska DerzhavaKrayina Yaponska DerzhavaDiyalnist suverenZnannya mov yaponskaTitul imperator YaponiyiPosada imperator YaponiyiRid Imperatorskij dim YaponiyiBatko Imperator Go JodzejMati Konoe SakikoRodichi Hachijō no miya Toshitada shinnōd i Fushimi no miya Kunimichi shinnōd 2 Brati sestri Teishi naishinnōd Konoe Nobuhirod Takamatsu no miya Yoshihito shinnōd Ichijō Akiyoshid Gyōnen hosshinnōd Jiin hosshinnōd Kakushin hosshinnōd Dōkō hosshinnōd i Ryōjun nyudōshinnōdU shlyubi z Tokugawa Masakod Yotsukod Fujiwara no Mitsukod Kushige Takakod Sono Kunikod Jocucudzi Cuguko i Minase UdzikoDiti Imperator Mejso Onna Ni no miyad Akiko naishinnōd Yoshiko naishinnōd Imperator Go Komo Shuchō hosshinnōd Sōchō joōd Kamo no miyad Bunchi joōd Teruko naishinnōd Imperator Go Saj Richu joōd Yasuhito Prince Hachijōd Gyōjo hosshinnōd Tsuneko naishinnōd Imperator Rejgen Sukehito shinnōd Princ Sodzo Princesa Bunsacu i Princesa NiyiAvtograf Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Genealogichne derevo 3 Rodina 4 Primitki 5 Dzherela ta literatura 6 PosilannyaBiografiya RedaguvatiImperator Go Midzunoo narodivsya 29 chervnya 1596 roku Vin buv tretim sinom Imperatora Go Jodzeya Matir yu hlopchika bula frejlina Konoe Sakiko donka velikogo derzhavnogo ministra Konoe Sakihisi Novonarodzhenomu dali im ya princ San 4 1 lyutogo 1601 roku Sana progolosili Imperatorskim princom 5 5 lyutogo 1611 roku vin projshov ceremoniyu povnolittya ta otrimav im ya Kotohito 5 9 travnya 1611 roku u zv yazku zi zrechennyam Imperatora Go Jodzeya Kotohito uspadkuvav tron a 24 travnya togo zh roku projshov ceremoniyu intronizaciyi 5 Oskilki jomu proteguvav pokijnij sogun Tokugava Iyeyasu stosunki Kotohito z batkom buli napruzhenimi 4 Za pravlinnya Imperatora Go Midzunoo sogunat Tokugava vidav ryad zakoniv yaki obmezhuvali politichni prava i tradicijni privileyi Imperatorskogo dvoru ta stolichnoyi aristokratiyi Sered nih najgolovnishim buli Zaboroni Imperatoru ta aristokratichnim rodam 1615 roku Voni stavili Imperatorskij dvir u povnu zalezhnist vid Kiotskogo namisnika sogunatu a Imperatora vid radnikiv ta zv yazkovih iz sogunatom 4 1620 roku sogunat zmusiv Imperatora Go Midzunoo odruzhitisya z Tokugavoyu Kadzuko donkoyu 2 go soguna Tokugavi Hidetadi Pochatkovo vona mala status nalozhnici odnak pid tiskom samurajskogo uryadu monarh buv zmushenij nadati yij titul Imperatrici Ce bula persha Imperatricya z samurajskogo rodu vid chasiv Tajra no Tokuko donki ministra Tajra no Kijomori 4 1627 roku sogunat znovu zavdav shkodi avtoritetu Imperatora Go Midzunoo pid chas incidentu z purpurovimi ryasami progolosivshi nelegitimnimi ryad monarshih reskriptiv Vin takozh zasvidchiv svoyu znevagu do dvoru vidpravivishi na Imperatorsku audiyenciyu pani Kasugu godivnicyu 3 go soguna Tokugavi Iyemicu yaka ne mala ni titulu ni chinovnickogo rangu 4 22 grudnya 1629 roku obrazhenij Imperator Go Midzunoo zriksya prestolu i prijnyav titul Verhovnogo Imperatora 5 Tron perejshov jogo 6 richnij donci yaka prijnyala im ya Imperatora Mejso Oskilki yiyi matir yu bula Tokugava Kadzuko batko zaroniv yij vihoditi zamizh a pislya nastannya povnolittya vidav u monastir Pered postrigom vin zmusiv donku peredati tron yiyi yedinokrovnomu bratu Cuguhito sho prijnyav Imperatoru Go Komo U vidstavci Imperator Go Midzunoo zaviduvav spravami dvoru protyagom pravlinnya svoyih siniv Imperatoriv Go Komo Go Saya i Rejgena 4 Za zhittya Imperator Go Midzunoo vivchav yaponsku literaturu poeziyu ta istoriyu Pid psevdonimom Gokuro Samocvitna rosa vin vidav poetichnu Zbirku chajchinogo gnizda 6 Monarh takozh buv majstrom ikebani ta sadivnictva Sad stvorenij za jogo proyektom v Imperatorskij villi Syugakuyin vvazhayetsya odnim z najkrashih zrazkiv yaponskogo parkovogo mistectva 17 stolittya 4 Poryad z cim vidstavnij Imperator cikavivsya buddizmom i 1651 roku postrigsya u chenci pid imenem Endzo 11 veresnya 1680 roku Imperator Go Midzunoo u 85 richnomu vici Jogo pohovali v grobnici Cukinova 7 na teritoriyi monastirya Senryudzi v rajoni Higasiyama v Kioto 4 8 Genealogichne derevo Redaguvati 107 Go Jodzej 108 Go Midzunoo 109 Mejso Nobuhiro 110 Go Komo Josihito 111 Go Saj Yukihito Tadahito Akijosi 112 Rejgen 113 Higasiyama 114 Nakamikado Jorihito Naohito Josiko Rodina RedaguvatiBatko Imperator Go Jodzej 1571 1617 107 j Imperator Yaponiyi Mati Konoe Sakiko 1575 1630 donka Konoe Sakihisi nazvana donka radnika Tojotomi Hidejosi Golovna druzhina Tokugava Kadzuko 1607 1678 Imperatricya 5 a donka 2 go soguna Tokugavi Hidetadi Inshe im ya Tofukumon in 9 2 j sin Sukehito 10 1626 1628 3 j sin Vaka 11 1628 2 a donka Okiko 12 1623 1696 109 j Imperator Yaponiyi Imperator Mejso 3 a donka Akiko 13 1625 1651 druzhina radnika Konoe Hisacugu 4 a donka Akiko 14 1629 1675 prijnyala chernechij postrig 1638 roku 6 a donka Josiko 15 1632 1696 druzhina radnika Nidzo Micuhiri 7 a donka Kiku 16 1633 1634 Druzhina Sono Micuko 1602 1656 Frejlina Donka timchasovogo starshogo radnika Sono Mototadi Inshe im ya Mibu in 17 4 j sin Cuguhito 18 1633 1654 110 j Imperator Yaponiyi Imperator Go Komo 6 j sin Syuto 19 1634 1680 prijnyav chernechij postrig 1647 roku 10 a donka Genso 20 1637 1662 prijnyala chernechij postrig 1646 roku 11 a donka Soto 21 1639 1678 prijnyala chernechij postrig 1654 roku 13 a donka Kacura 22 1641 1644 Druzhina Jocucudzi Jocuko 1602 1656 Frejlina Donka timchasovogo starshogo radnika Jocucudzi Kinto Inshe im ya Mejko in 23 1 j sin Kamo 24 1618 1622 1 a donka Bunti 25 1619 1697 druzhina timchasovogo starshogo radnika Takacukasi Norihiri Prijnyala chernechij postrig 1640 roku Druzhina Kusige Takako 1604 1685 Frejlina Donka livogo generala Imperatorskoyi gvardiyi Kusige Takamune Inshe im ya Hosyunmon in 26 5 j sin nevidomij 1633 8 j sin Nagahito 1637 1685 111 j Imperator Yaponiyi Imperator Go Saj 9 j sin Sosin 1639 1696 prijnyav postrig 1647 roku 11 j sin Yasuhito 27 1643 1665 3 j golova rodu princiv Kacura 13 j sin Dokan 28 1647 1676 prijnyav postrig 1652 roku 5 a donka Riso 29 1631 1656 prijnyala chernechij postrig 1644 roku 8 a donka Teruko 30 1634 1727 prijnyala chernechij postrig 1663 roku 12 a donka Masa 31 1640 1641 14 a donka Rityu 32 1641 1689 prijnyala chernechij postrig 1656 roku Druzhina Sono Kuniko 1624 1677 Frejlina Donka timchasovogo starshogo radnika Sono Motonari Inshe im ya Sinkogimon in 33 10 j sin Godzo 34 1640 1695 prijnyav chernechij postrig 1650 roku 14 j sin Sinkej 35 1649 1706 prijnyav chernechij postrig 1659 roku 16 j sin Sonso 36 1651 1694 prijnyav chernechij postrig 1660 roku 19 j sin Satohito 1654 1732 112 j Imperator Yaponiyi Imperator Rejgen 15 a donka Cuneko 37 1642 1702 druzhina velikogo derzhavnogo ministra Konoe Motohiro 17 a donka Ejko 38 1657 1686 prijnyala postrig 1667 roku Druzhina Jocucudzi Cuguko Frejlina Donka timchasovogo starshogo radnika Jocucudzi Suecugu 12 j sin Sonko 1645 1680 2 j nastoyatel monastirya Tion yin 18 j sin Sej yin 1651 1680 183 j i 186 j patriarh sekti Tendaj 16 a donka Bunsacu 39 1654 1683 prijnyala chernechij postrig 1663 roku Druzhina Minase Udziko Prisluzhnicya Donka timchasovogo serednogo radnika Minase Udzinari 7 j sin Sodzo 1637 1678 22 j nastoyatel monastirya Ninnadzi 9 a donka Niyi 1635 1637 pomerla v ditinstvi Primitki Redaguvati a b https www biografiasyvidas com biografia m mi no o htm https geocity1 com okugesan com fushiminomiya htm Usi dati podani za yevropejskim kalendarem a b v g d e zh i Imperator Go Midzuno Enciklopediya Nipponika v 26 t 2 e vidannya Tokio Sogakkan 1994 1997 a b v g Rodina Imperatora Go Midzunoo Arhiv originalu za 8 listopada 2018 Procitovano 16 lipnya 2010 yap 鴎巣集 おうそうしゅう ososyu yap 月輪陵 つきのわのみささぎ cuki no va no misasagi Grobnicya Cukinova Oficijna storinka Upravlinnya Imperatorskogo dvoru Yaponiyi Arhiv originalu za 21 veresnya 2017 Procitovano 12 lipnya 2010 yap 東福門院 とうふくもんいん yap 高仁親王 すけひとしんのう yap 若宮 わかのみや yap 興子内親王 おきこないしんのう yap 昭子内親王 あきこないしんのう yap 顕子内親王 あきこないしんのう yap 賀子内親王 よしこないしんのう yap 菊宮 きくのみや yap 壬生院 みぶいん yap 紹仁親王 つぐひとしんのう yap 守澄法親王 しゅちょうほっしんのう yap 元昌女王 げんしょうじょおう yap 宗澄女王 そうちょうじょおう yap 桂宮 かつらのみや yap 明鏡院 めいきょういん yap 賀茂宮 かものみや yap 文智女王 ぶんちじょおう yap 逢春門院 ほうしゅんもんいん yap 八条宮穏仁親王 はちじょうのみややすひとしんのう yap 道寛法親王 どうかんほうしんのう yap 理昌女王 りしょうじょおう yap 光子内親王 てるこないしんのう yap 摩佐宮 まさのみや yap 理忠女王 りちゅうじょおう yap 新広義門院 しんこうぎもんいん yap 尭恕法親王 ぎょうじょほっしんのう yap 眞敬法親王 しんけいほうしんのう yap 尊證法親王 そんしょうほうしんのう yap 常子内親王 つねこないしんのう yap 永享女王 えいこうじょおう yap 文察女王 ぶんさつじょおう Dzherela ta literatura RedaguvatiImperator Go Midzunoo 日本大百科全書 Enciklopediya Nipponika 第2版 東京 小学館 1994 1997 全26冊 yap 新編 日本史辞典 Nove vidannya Slovnik istoriyi Yaponiyi 京大日本史辞典編纂会 東京 東京創元社 1994 P 1057 1058 yap Rubel V A Yaponska civilizaciya tradicijne suspilstvo i derzhavnist K Akvilon Pres 1997 256 s ISBN 966 7209 05 9 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Imperator Go MidzunooSpisok usipalnic Imperatoriv Yaponiyi Oficijna storinka Upravlinnya Imperatorskogo dvoru Yaponiyi Arhivovano 12 listopada 2016 u Wayback Machine yap Rodina Imperatora Go Midzunoo yap Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Imperator Go Midzunoo amp oldid 40012349