Імператор Ґо-Мідзуноо́ (яп. 後水尾天皇, ごみずのおてんのう, ґо-мідзуноо тенно; 29 червня 1596 — 11 вересня 1680) — 108-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 9 травня 1611 — 22 грудня 1629.
Імператор Ґо-Мідзуноо | |
---|---|
яп. 後水尾天皇 | |
Народився | 29 червня 1596 або 1596 Кіото, Японська Держава |
Помер | 11 вересня 1680 або 1680 Кіото, Японська Держава |
Країна | Японська Держава |
Діяльність | суверен |
Знання мов | японська |
Титул | імператор Японії |
Посада | імператор Японії |
Рід | Імператорський дім Японії |
Батько | Імператор Ґо-Йодзей |
Мати | Коное Сакіко |
Родичі | Hachijō-no-miya Toshitada-shinnōd і Fushimi-no-miya Kunimichi-shinnōd |
Брати, сестри | Teishi-naishinnōd, Konoe Nobuhirod, Takamatsu-no-miya Yoshihito-shinnōd, Ichijō Akiyoshid, Gyōnen-hosshinnōd, Jiin-hosshinnōd, Kakushin-hosshinnōd, Dōkō-hosshinnōd і Ryōjun-nyūdōshinnōd |
У шлюбі з | Tokugawa Masakod, Yotsukod, Fujiwara no Mitsukod, Kushige Takakod, Sono Kunikod, Йоцуцудзі Цуґуко і Мінасе Удзіко |
Діти | Імператор Мейсьо, Onna Ni no miyad, Akiko-naishinnōd, Yoshiko-naishinnōd, Імператор Ґо-Комьо, Shuchō-hosshinnōd, Sōchō-joōd, Kamo-no-miyad, Bunchi-joōd, Teruko-naishinnōd, Імператор Ґо-Сай, Richū-joōd, Yasuhito, Prince Hachijōd, Gyōjo-hosshinnōd, Tsuneko-naishinnōd, Імператор Рейґен, Sukehito-shinnōd, Принц Сьодзьо, Принцеса Бунсацу і Принцеса Нії |
Автограф | |
| |
|
Біографія Редагувати
Імператор Ґо-Мідзуноо народився 29 червня 1596 року. Він був третім сином Імператора Ґо-Йодзея. Матір'ю хлопчика була фрейліна Коное Сакіко, донька великого державного міністра Коное Сакіхіси. Новонародженому дали ім'я принц Сан.
1 лютого 1601 року Сана проголосили Імператорським принцом. 5 лютого 1611 року він пройшов церемонію повноліття та отримав ім'я Котохіто.
9 травня 1611 року, у зв'язку зі зреченням Імператора Ґо-Йодзея, Котохіто успадкував трон, а 24 травня того ж року пройшов церемонію інтронізації. Оскільки йому протегував покійний сьоґун Токуґава Ієясу, стосунки Котохіто з батьком були напруженими.
За правління Імператора Ґо-Мідзуноо сьоґунат Токуґава видав ряд законів, які обмежували політичні права і традиційні привілеї Імператорського двору та столичної аристократії. Серед них найголовнішим були «Заборони Імператору та аристократичним родам» 1615 року. Вони ставили Імператорський двір у повну залежність від Кіотського намісника сьоґунату, а Імператора — від радників та зв'язкових із сьоґунатом.
1620 року сьоґунат змусив Імператора Ґо-Мідзуноо одружитися з Токуґавою Кадзуко, донькою 2-го сьоґуна Токуґави Хідетади. Початково вона мала статус наложниці, однак під тиском самурайського уряду монарх був змушений надати їй титул Імператриці. Це була перша Імператриця з самурайського роду від часів Тайра но Токуко, доньки міністра Тайра но Кійоморі. 1627 року сьоґунат знову завдав шкоди авторитету Імператора Ґо-Мідзуноо під час «інциденту з пурпуровими рясами», проголосивши нелегітимними ряд монарших рескриптів. Він також засвідчив свою зневагу до двору, відправивиши на Імператорську аудієнцію пані Касуґу, годівницю 3-го сьоґуна Токуґави Ієміцу, яка не мала ні титулу, ні чиновницького рангу.
22 грудня 1629 року ображений Імператор Ґо-Мідзуноо зрікся престолу і прийняв титул Верховного Імператора. Трон перейшов його 6-річній доньці, яка прийняла ім'я Імператора Мейсьо. Оскільки її матір'ю була Токуґава Кадзуко, батько заронив їй виходити заміж, а після настання повноліття відав у монастир. Перед постригом він змусив доньку передати трон її єдинокровному брату Цуґухіто, що прийняв Імператору Ґо-Комьо. У відставці Імператор Ґо-Мідзуноо завідував справами двору протягом правління своїх синів — Імператорів Ґо-Комьо, Ґо-Сая і Рейґена.
За життя Імператор Ґо-Мідзуноо вивчав японську літературу, поезію та історію. Під псевдонімом Ґьокуро — «Самоцвітна роса» — він видав поетичну «Збірку чайчиного гнізда». Монарх також був майстром ікебани та садівництва. Сад, створений за його проєктом в Імператорській віллі Сюґакуїн, вважається одним з найкращих зразків японського паркового мистецтва 17 століття. Поряд з цим відставний Імператор цікавився буддизмом і 1651 року постригся у ченці під іменем Ендзьо.
11 вересня 1680 року Імператор Ґо-Мідзуноо у 85-річному віці. Його поховали в гробниці Цукінова, на території монастиря Сенрюдзі в районі Хіґасіяма, в Кіото..
Генеалогічне дерево Редагувати
(107) Ґо-Йодзей | (108) Ґо-Мідзуноо | (109) Мейсьо | |||||||||||||||||
Нобухіро | (110) Ґо-Комьо | ||||||||||||||||||
Йосіхіто | (111) Ґо-Сай | Юкіхіто | Тадахіто | ||||||||||||||||
Акійосі | (112) Рейґен | (113) Хіґасіяма | (114) Накамікадо | ||||||||||||||||
Йоріхіто | Наохіто | ||||||||||||||||||
Йосіко | |||||||||||||||||||
Родина Редагувати
Батько: | Імператор Ґо-Йодзей | (1571—1617) | 107-й Імператор Японії. | |
Мати: | Коное Сакіко | (1575—1630) | донька Коное Сакіхіси, названа донька радника Тойотомі Хідейосі. | |
Головна дружина: | Токуґава Кадзуко | (1607—1678) | Імператриця. 5-а донька 2-го сьоґуна Токуґави Хідетади. Інше ім'я: Тофукумон-ін. | |
2-й син: | Сукехіто | (1626—1628) | ||
3-й син: | Вака | (1628) | ||
2-а донька: | Окіко | (1623—1696) | 109-й Імператор Японії (Імператор Мейсьо). | |
3-а донька: | Акіко | (1625—1651) | дружина радника Коное Хісацуґу. | |
4-а донька: | Акіко | (1629—1675) | прийняла чернечий постриг 1638 року.. | |
6-а донька: | Йосіко | (1632—1696) | дружина радника Нідзьо Міцухіри. | |
7-а донька: | Кіку | (1633—1634) | ||
Дружина: | Соно Міцуко | (1602—1656) | Фрейліна. Донька тимчасового старшого радника Соно Мототади. Інше ім'я: Мібу-ін. | |
4-й син: | Цуґухіто | (1633—1654) | 110-й Імператор Японії (Імператор Ґо-Комьо). | |
6-й син: | Сютьо | (1634—1680) | прийняв чернечий постриг 1647 року. | |
10-а донька: | Ґенсьо | (1637—1662) | прийняла чернечий постриг 1646 року. | |
11-а донька: | Сотьо | (1639—1678) | прийняла чернечий постриг 1654 року. | |
13-а донька: | Кацура | (1641—1644) }} | ||
Дружина: | Йоцуцудзі Йоцуко | (1602—1656) | Фрейліна. Донька тимчасового старшого радника Йоцуцудзі Кінто. Інше ім'я: Мейкьо-ін. | |
1-й син: | Камо | (1618—1622) | ||
1-а донька: | Бунті | (1619—1697) | дружина тимчасового старшого радника Такацукаси Норіхіри. Прийняла чернечий постриг 1640 року. | |
Дружина: | Кусіґе Такако | (1604—1685) | Фрейліна. Донька лівого генерала Імператорської гвардії Кусіґе Такамуне. Інше ім'я: Хосюнмон-ін. | |
5-й син: | невідомий | (1633) | ||
8-й син: | Наґахіто | (1637—1685) | 111-й Імператор Японії (Імператор Ґо-Сай). | |
9-й син: | Сьосін | (1639—1696) | прийняв постриг 1647 року. | |
11-й син: | Ясухіто | (1643—1665) | 3-й голова роду принців Кацура. | |
13-й син: | Докан | (1647—1676) | прийняв постриг 1652 року. | |
5-а донька: | Рісьо | (1631—1656) | прийняла чернечий постриг 1644 року. | |
8-а донька: | Теруко | (1634—1727) | прийняла чернечий постриг 1663 року. | |
12-а донька: | Маса | (1640—1641) | ||
14-а донька: | Рітю | (1641—1689) | прийняла чернечий постриг 1656 року. | |
Дружина: | Соно Куніко | (1624—1677) | Фрейліна. Донька тимчасового старшого радника Соно Мотонарі. Інше ім'я: Сінкоґімон-ін. | |
10-й син: | Ґьодзьо | (1640—1695) | прийняв чернечий постриг 1650 року. | |
14-й син: | Сінкей | (1649—1706) | прийняв чернечий постриг 1659 року. | |
16-й син: | Сонсьо | (1651—1694) | прийняв чернечий постриг 1660 року. | |
19-й син: | Сатохіто | (1654—1732) | 112-й Імператор Японії (Імператор Рейґен). | |
15-а донька: | Цунеко | (1642—1702) | дружина великого державного міністра Коное Мотохіро. | |
17-а донька: | Ейко | (1657—1686) | прийняла постриг 1667 року. | |
Дружина: | Йоцуцудзі Цуґуко | (?—?) | Фрейліна. Донька тимчасового старшого радника Йоцуцудзі Суецуґу.. | |
12-й син: | Сонко | (1645—1680) | 2-й настоятель монастиря Тіон'їн. | |
18-й син: | Сей'їн | (1651—1680) | 183-й і 186-й патріарх секти Тендай. | |
16-а донька: | Бунсацу | (1654—1683) | прийняла чернечий постриг 1663 року. | |
Дружина: | Мінасе Удзіко | (?—?) | Прислужниця. Донька тимчасового середнього радника Мінасе Удзінарі. | |
7-й син: | Сьодзьо | (1637—1678) | 22-й настоятель монастиря Ніннадзі. | |
9-а донька: | Нії | (1635—1637) | померла в дитинстві. |
Примітки Редагувати
- ↑ https://www.biografiasyvidas.com/biografia/m/mi_no_o.htm
- https://geocity1.com/okugesan_com/fushiminomiya.htm
- Усі дати подані за європейським календарем.
- ↑ Імператор Ґо-Мідзуно // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
- ↑ . Архів оригіналу за 8 листопада 2018. Процитовано 16 липня 2010.
- яп. 鴎巣集, おうそうしゅう, ососю.
- яп. 月輪陵, つきのわのみささぎ, цукі но ва но місасаґі.
- . Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 12 липня 2010.
- яп. 東福門院, とうふくもんいん.
- яп. 高仁親王, すけひとしんのう.
- яп. 若宮, わかのみや.
- яп. 興子内親王, おきこないしんのう.
- яп. 昭子内親王, あきこないしんのう.
- яп. 顕子内親王, あきこないしんのう.
- яп. 賀子内親王, よしこないしんのう.
- яп. 菊宮, きくのみや.
- яп. 壬生院, みぶいん.
- яп. 紹仁親王, つぐひとしんのう.
- яп. 守澄法親王, しゅちょうほっしんのう.
- яп. 元昌女王, げんしょうじょおう.
- яп. 宗澄女王, そうちょうじょおう.
- яп. 桂宮, かつらのみや
- яп. 明鏡院, めいきょういん.
- яп. 賀茂宮, かものみや.
- яп. 文智女王, ぶんちじょおう.
- яп. 逢春門院, ほうしゅんもんいん.
- яп. 八条宮穏仁親王, はちじょうのみややすひとしんのう.
- яп. 道寛法親王, どうかんほうしんのう.
- яп. 理昌女王, りしょうじょおう.
- яп. 光子内親王, てるこないしんのう.
- яп. 摩佐宮, まさのみや.
- яп. 理忠女王, りちゅうじょおう.
- яп. 新広義門院, しんこうぎもんいん.
- яп. 尭恕法親王, ぎょうじょほっしんのう.
- яп. 眞敬法親王, しんけいほうしんのう.
- яп. 尊證法親王, そんしょうほうしんのう.
- яп. 常子内親王, つねこないしんのう.
- яп. 永享女王, えいこうじょおう.
- яп. 文察女王, ぶんさつじょおう.
Джерела та література Редагувати
Імператор Ґо-Мідзуноо // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
- 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994. — P.1057—1058. (яп.)
Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.
Посилання Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Імператор Ґо-Мідзуноо |
- Список усипальниць Імператорів Японії // Офіційна сторінка Управління Імператорського двору Японії [ 12 листопада 2016 у Wayback Machine.] (яп.)
- (яп.)