Ілія Бешков (болг. Илия Бешков / Ilia Beshkov / Ilija Beškov / Ilija Beschkow; 24 липня 1901, Долішній Дибник, Плевенська область, Болгарія — 23 січня 1958, Софія, Болгарія) — болгарський графік, гравер, карикатурист, ілюстратор; можливо, найвідоміший графік Болгарії.
| Ілія Бешков | |
|---|---|
| болг. Илия Бешков Дунов | |
|
| |
| При народженні | болг. Илия Бешков Дунов |
| Народження | 24 липня 1901[…], 11 липня 1901 або 1901 Долішній Дибник, Князівство Болгарія |
| Смерть | 23 січня 1958[…] |
| Софія, Болгарія | |
| Країна | Болгарія |
| Жанр | графіка, ілюстрація, гравюра, карикатура |
| Навчання | Національна художня академія Болгарії (1926) |
| Діяльність | карикатурист, ілюстратор, художник, графік, рисувальник, педагог |
| Напрямок | реалізм гротеск |
| Роки творчості | 1916 — 1958–1958 |
| Вчитель | Нікола Марінов |
| Відомі учні | Mana Parpulovad |
| Працівник | Національна художня академія Болгарії |
| Член | Native Artd |
| Брати, сестри | Ivan Beshkovd |
| Звання | Професор Софійської національної художньої академії |
| | |
| Ілія Бешков у Вікісховищі | |
| Висловлювання у Вікіцитатах |
Біографія ред.
Ілія Бешков народився 24 липня 1901 в селі Долни-Дибник Плевенського округу. Навчався в 1921–1926 рр. в організованій в 1896 р. Софійській Академії мистецтв. (Спочатку був період навчання на юридичному факультеті Софійського університету (1918-1920).)
У 20-х — 30-х роках виступав у таких журналах, як «Жупел», «Ек» («Відлуння») і ін. з сатиричними малюнками антиурядового характеру. Публікував також побутові карикатури, пройняті гострою соціальною сатирою. Після окупації Царства Болгарія російсько-большевицькими військами 1944, співпрацював у центральних виданнях Болгарії, в журналі «Стършел»(болг.) («Ґедзь»).
Як свідчать розсекречені архіви болгарського КДБ (ДС, «държавна сигурност»; розпущеного в 1990), Бешков був під постійним наглядом, як «хитрий ворог» комуністичної влади.
Внесок Бешкова у графічне мистецтво — в розробленій ним особливій манері живописного світлотіньового малюнка. Ілля Бешков жив і працював у Софії; він був професором Софійської національної художньої академії.
Визнання ред.
У Плевені є галерея, названа на честь художника «Ілія Бешков». Колекція болгарського мистецтва з кінця XIX століття до 1970-х з багатим зібранням робіт самого патрона галереї, І. Бешкова.
Література ред.
- Станислав Сивриев, Илия Бешков. София: София-пресс, 1969
- Богомил Райнов, Илия Бешков. София: Български художник, 1983
- Станислав Сивриев, До видело: Разговори с Илия Бешков. София: Профиздат, 1988
- Марий Ягодов, Големият най-малък син: Лична книга за Илия Бешков. София: БЗНС, 1988
- Черната тетрадка: Дневникът на художника (1950—1951, 1955), полицейско досие (1925—1958), албум карикатури (1930—1957). Съставители Александър Бешков и Савка Чолакова. София: Изток-Запад, 2015
Посилання ред.
- Карикатури и илюстрации на Илия Бешков: Червена буржоазия, Вълко Червенков, Бай Ганьо и Алеко Константинов, Автопортрет[недоступне посилання]
- Фен страница на Илия Бешков във Facebook [ 8 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- От и за Илия Бешков в Своден каталог НАБИС – национален каталог на академичните библиотеки в България [ 21 червня 2020 у Wayback Machine.]
- За «джаз банда» Илия Бешков и 25-годишния творчески юбилей на Константин Щъркелов — http://shtarkelov.info/exhibition-1935/ [ 10 травня 2019 у Wayback Machine.]
Примітки ред.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Iliya Beshkov
- Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
- The Fine Art Archive — 2003.
- http://www.lambiek.net/artists/b/beshkov_ilia.htm
- http://pictify.com/146568/ilia-beshkov
- Lambiek Comiclopedia — Lambiek, 1999.
- Зведений список імен діячів мистецтва — 2010.
- ↑ RKDartists
- . Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 9 лютого 2019.
- . Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 9 лютого 2019.