Ізоградієнти (рос. изоградиенты, англ. isogrades, isogradients; нім. Isogradienten f pl) — лінії на картах, які з'єднують точки з однаковими градієнтами поверхні.
Зокрема, у геології ізоградієнти представлені площиною постійних (однакових) ступенів метаморфізму гірських порід. Ці ізоградієнтні площини відокремлюють метаморфні зони з різним ступенем метаморфічного перетворення мінералів. (Best (2003), p 435; Philpotts (1990), p 317; Marchak (2009), p183).
Література ред.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
Джерела ред.
- Best, M.G., 2003, Igneous and Metamorphic Petrology, Blackwell Publishing (2nd ed.), ISBN 978-1-4051-0588-0
- Marshak, Stephen, 2009, Essentials of Geology, W. W. Norton & Company, 3rd ed. ISBN 978-0393196566
- Philpotts, A.R., 1990, Principles of Igneous and Metamorphic Petrology, Prentice Hall, ISBN 0-13-691361-X
- isograder [ 24 травня 2019 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття з географії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |