Іже́мський район (рос. Ижемский район, комі Изьва район) — адміністративна одиниця Республіки Комі Російської Федерації.
| Іжемський район | ||
|---|---|---|
| рос. Ижемский район комі Изьва район | ||
| ||
| Основні дані | ||
| Суб'єкт Російської Федерації: | Республіка Комі | |
| Утворений: | 15 липня 1929 року | |
| Населення (2019): | 17129 осіб | |
| Площа: | 18512,68 км² | |
| Густота населення: | 0,93 осіб/км² | |
| Телефонний код: | 7-82140 | |
| Населені пункти та поселення | ||
| Адміністративний центр: | село Іжма | |
| Кількість сільських поселень: | 10 | |
| Кількість сіл та присілків: | 30 | |
| Кількість селищ: | 4 | |
| Влада | ||
| Вебсторінка: | http://www.izhma.ru/ |
Адміністративний центр — село Іжма.
Історія Редагувати
Район був утворений 15 липня 1929 року як Іжмо-Печорський на території колишнього Іжмо-Печорського повіту Автономної області Комі (Зирян) Північного краю. 5 березня 1936 року Іжемський район увійшов до складу новоутвореного Печорського округу у складі автономної області. 5 грудня 1936 року Автономна область Комі (Зирян) була перетворена у Комі АРСР. Одночасно вона вийшла зі складу Північного краю, а 9 жовтня 1941 року був ліквідований Печорський округ, райони якого перейшли у безпосереднє республіканське підпорядкування.
2 березня 1959 року Гамська сільрада приєднана до складу Мохченської сільради, Бакуринська сільрада — до складу Сізябської сільради. 18 серпня 1959 року присілок Пільєгор передано зі складу Щельяюрської сільради до складу Няшабозької сільради.
18 січня 1961 року ліквідовано Мош'юзьку сільраду — населені пункти Мош'юга та Щель передані до складу Мохченської сільради, населені пункти Том, Койю та Картаєль утворили Картаєльську сільраду. 26 квітня 1962 року селище Щельяюр отримало статус селища міського типу. 28 жовтня 1963 року ліквідовано селище Вой-Вож Іжемської сільради, 10 червня 1965 року — селище Нирос Іжемської сільради. 30 липня 1965 року засновано селище Міждуріч'є Картаєльської сільради. 30 березня 1966 року ліквідовано селище Лямчина Сізябської сільради.
23 вересня 1975 року ліквідовано селище Бабин-Шар Кельчиюрської сільради, село Чаркаювом Кіпієвської сільради.
19 листопада 1991 року присілок Константиновка Сізябської сільради передано до складу Іжемської сільради. 17 листопада 1992 року ліквідовано селище Міждуріч'є Картайольської сільради. 10 січня 1995 року селище міського типу Щельяюр отримало статус селища. 1 червня 1995 року утворено Щельяюрську сільраду у складі селища Щельяюр.
Населення Редагувати
Населення району становить 17129 осіб (2019; 18771 у 2010, 21511 у 2002, 23149 у 1989).
Національний склад (станом на 2010 рік):
Адміністративно-територіальний поділ Редагувати
На території району 10 сільських поселень:
| Поселення | Площа, км² | Населення, осіб (1989) | Населення, осіб (2002) | Населення, осіб (2010) | Населення, осіб (2019) | Центр | Населені пункти |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Брикаланське сільське поселення | 1394,20 | 1090 | 1083 | 894 | 812 | Брикаланськ | 2 |
| Іжемське сільське поселення | 3523,21 | 4145 | 4201 | 4129 | 4093 | Іжма | 3 |
| Кельчиюрське сільське поселення | 372,10 | 1721 | 1687 | 1484 | 1413 | Кельчиюр | 5 |
| Кіпієвське сільське поселення | 4599,28 | 1282 | 1190 | 909 | 723 | Кіпієво | 2 |
| Красноборське сільське поселення | 1120,65 | 2462 | 2348 | 2158 | 1975 | Краснобор | 5 |
| Мохченське сільське поселення | 1360,20 | 2552 | 2317 | 1985 | 1772 | Мохча | 5 |
| Няшабозьке сільське поселення | 1117,53 | 1132 | 980 | 710 | 572 | Няшабож | 2 |
| Сізябське сільське поселення | 885,54 | 2511 | 2397 | 2174 | 2033 | Сізябськ | 6 |
| Томське сільське поселення | 2497,42 | 2132 | 1757 | 1394 | 1103 | Том | 3 |
| Щельяюрське сільське поселення | 1642,58 | 4122 | 3551 | 2934 | 2633 | Щельяюр | 1 |
Найбільші населені пункти Редагувати
| № | Населений пункт | Населення, осіб (1989) | Населення, осіб (2002) | Населення, осіб (2010) |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Іжма | 3 561 | 3 786 | 3 753 |
| 2 | Щельяюр | 4 122 | 3 551 | 2 934 |
| 3 | Сізябськ | 1 429 | 1 329 | 1 232 |
| 4 | Мохча | 1 327 | 1 204 | 1 046 |
| 5 | Кіпієво | 1 082 | 1 010 | 773 |
| 6 | Том | 1 104 | 938 | 740 |
| 7 | Краснобор | 840 | 684 | 625 |
| 8 | Діюр | 689 | 700 | 623 |
| 9 | Няшабож | 998 | 840 | 614 |
| 10 | Вертеп | 554 | 646 | 600 |
Примітки Редагувати
- Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- Численность населения городских округов, муниципальных районов, поселений и населенных пунктов Республики Коми (по итогам Всероссийской переписи населения 2010 года) — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- Численность населения России, субъеков Российской Федерации в составе федеральных округов, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - районных центров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более человек — Всеросійський перепис населення 2002 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 лютого 2012.]
- Административно-территориальное и муниципальное устройство Республики Коми — уряд Республіки Комі (рос.)
- Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу — Всесоюзний перепис населення 1989 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 20 жовтня 2006.]
- . Архів оригіналу за 27 листопада 2018. Процитовано 27 листопада 2018.
Посилання Редагувати
- Офіційна сторінка району [ 27 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
| Це незавершена стаття з географії Республіки Комі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |