Іван Срацимир болг 1324 1396 болгарський цар у 1371 1396 один з двох разом з братом Іваном Шишманом останніх болгарських

Іван Срацимир (болг. Іван Срацимир, 1324–1396) — болгарський цар у 1371–1396; один з двох, разом з братом Іваном Шишманом, останніх болгарських царів, син царя Івана Александра.

Іван Срацимир
болг. Іван Срацимир

Іван Срацимир

Цар Болгарії

1371 — 1396

Попередник:

Іван Александр

Наступник:

Костянтин II

Народження:

1324
Ловеч, Болгарія

Смерть:

1396
Бурса, Османська імперія

Поховання:

Бурса

Країна:

Болгарія

Рід:

Срацимирська династія^d

Батько:

Іван Александр

Мати:

Theodora of Wallachia^d

Шлюб:

Анна Бесараб

Діти:

Костянтин II Асен і Доротея Відінська

Автограф:

Медіафайли у Вікісховищі

З 1356 року, після коронації свого брата Івана Шишмана, Іван Срацимир керував Видинською областю як незалежною державою. 1365 року Видинське царство окуповав угорський король Людвік I Великий, а сам Іван Срацимир потрапив у полон. 1369 року Видинське царство було відновлено за допомогою болгарського (Тирновського) царя Івана Александра, Власького князя Владислава I та Добротіци, правителя Добруджі.

Його брат Іван Шишман на самому початку свого правління, у 1371–1372 роках, зазнав нападу турків, але зумів врятуватися поступкою частини своїх володінь. У 1393–1394 роках турки взяли столицю царства Івана Шишмана Тирново й скинули його. Видинське царство Івана Срацимира було підкорено турками 1396 року, його син і співправитель Костянтин II Асень став васалом турецького султана й останнім царем Болгарії.

Сім'я Редагувати

Іван Срацимір

Іван Срацимир був одружений двічі. Про перший шлюб не відомо нічого. Другою його дружиною була Анна, дочка Валаського князя Миколи Олександра. Від другого шлюбу в Івана Срацимира були діти:

Доротея, вийшла заміж за боснійського бана Твртко I.
Костянтин, єдиний син і спадкоємець Івана Срациміра. Правив Відінським царством після смерті свого батька до 1422 року. Фактично був турецьким васалом.

Література Редагувати

Йордан Андреев, Иван Лазаров, Пламен Павлов: Кой кой е в средновековна България. София 1999. ISBN 954-402-047-0.
Andreev, Jordan: Bǎlgarijaprezvtoratačetvǎrtna XIV vekVelikoTǎrnovo 1993.
Andreev, Jordan; ZarIwanSchischman /1371-1395/ inBǎlgarskitekhanove i zare VII—XIV vek, Verlag «PetarBeron», Sofia, 1998, S. 208 — 217, ISBN 954-402-034-9
Božilov, Ivan: FamilijatanaAsenevci (1186—1460) (inBulgarian). Sofia 1985.
Fine, Jr., John V.A.: TheLateMedievalBalkans, AnnArbor 1987. ISBN 0-472-08260-4.
Podskalsky, Gerhard:TheologischeLiteraturdesMittelaltersinBulgarienundSerbien 815—1459. München 2000. ISBN 3-406-45024-5
DimitrinaAslanianHistoiredelaBulgarie, del'antiquité à nosjoursTrimontium, 2004 ISBN 2951994613.