Іван Масальський Мунча Іван Федорович Масальський Мунча пол Iwan Fedorowicz Massalski бл 1519 1577 білоруський князь міс

Іван Федорович Масальський-Мунча (пол. Iwan Fedorowicz Massalski; бл. 1519–1577) — білоруський князь, місцевий урядник Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.

Громадянство	Річ Посполита
Дата смерті	1577 або не раніше 1584
Батько	Мосальський Федір Михайлович
Дитина	Масальський Федір Іванович і Bohdana Massalska^d
Рід	Мосальські
Посада	посол Сейму Речі Посполитої^[d] і Q65725815?

Життєпис ред.

Належав до Другої Гродненської лінії роду Мосальських власного гербу. Син князя Федора Михайловича Мосальського і Анастасії Язловецької. Народився близько 1519 року в родинному маєтку. Після смерті батька 1523 року його мати вийшла заміж за надвірного конюшого Василя Чижа, під опукою якого Іван перебував до повноліття — 1536 року. На той час мешкав у Гродненському повіті. Близько 1539 року згадується на городенському замковому суді, де він провадив процес по скарзі індурського урядника віленського воєводи Альбрехта Гаштольда. Урядник оскаржився на викіс сіножатей селянами князя Івана, який особисто на суді доводив своє право на ці угіддя.

Близько 1539 року стає кременецьким повітником (власником майна у повіті) після того, як пошлюбив представницю заможного і впливового роду Боговитинів, від якої отримав у посаг частину маєтків Шумської волості з центром у с. Онишківці. На Волині отримав прізвисько Мунча, щоб відрізняти його від стрийка Іван Федоровича Мосальського з Ковельської (Волинської) гілки. В подальшому став йменуватися Масальським на відміну від родичів, що зберігали написання Мосальські.

Значну увагу приділяв розширенню володінь. У 1543 р придбав у кременецького старости Станіслава Фальчевського маєток Ісерни - частину спадщини збіднілого шляхтича Устяна Ісернського. У 1545 року згідно з ревізією Кременецького замку, мав оправляти замкові городні з маєтку Онишківці та з інших сіл (Турово, Сураж і Валево). Того ж року отримує посаду дворянина господарського, яку обіймав до 1552 року. На початку 1550-х років після смерті дружини повертається до Гродненського повіту близько 1551/1552 року.

У 1564—1565 роках був підстаростой замковим гродненським, з 1565 року і до своєї смерті суддею земським гродненським. У 1569 брав участь у підписанні Люблінської унії як один із представників Великого князівства Литовського. 1571 року вимушен був судитися за маєтки, куплені 1543 року з Дахном, Левком й Федором Ісернськими. Втім справу виграв Масальський. Помер 1577 року.

Власність ред.

Володав маєтками Олекшиці та Вертелішки у Гродненському повіті, Онишківці, Турово, Сураж і Валево у Шумській волості Кременецького повіту..

Родина ред.

Першим шлюбом був одружений з Богданою, донькою Богдана Львовича Боговитиновича, а другим з Оленою, донькою земського троцького судді Федора Сапеги. У першому шлюбі шлюбі народилися:

Лев (д/н—до 1602)
Федір (д/н—1617), маршалок гродненський.
Богдана
Анна, дружина Каспара Колодинського, войського сухачевського
Марина, дружина Андрія Івановича Обринського, новогрудського підкоморія

Джерела ред.

Kutrzeba S., Semkowicz W. Akta Unji Polski z Litwą: 1385—1791. — Kraków: Polska Akademia Umiejętności; Towarzystwo naukowe warszawskie, 1932. — С. 356.
Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy. — Warszawa, 2009. — Т. II: Województwo trockie. XIV—XVIII wiek. — С. 616.
Падалінскі У. А. Прадстаўніцтва Вялікага Княства Літоўскага на Люблінскім сойме 1569 года: удзел у працы першага вальнага сойма Рэчы Паспалітай. — Мінск, 2017. — С. 205.
Поліщук В. Князі Масальські на Волині у XVI ст. за документами Державного історичного архіву Литви (руська титулована знать у просторі Великого Князівства Литовського). - Київ: Ін-т української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, 2007. - 100 с.