Федір Масальський (пол. Fedor Iwanowicz Massalski; д/н — 19 грудня 1617) — білоруський князь, урядник Речі Посполитої.
| Громадянство | Річ Посполита |
|---|---|
| Дата смерті | 19 грудня 1617 |
| Батько | Іван Масальський-Мунча |
| Дитина | Анджей Масальський, Hrehory Fedorowicz Massalskid і Q122724250? |
| Рід | Мосальські |
| Посада | маршалок господарський |
Життєпис ред.
Належав до Другої Гродненської лінії роду Мосальських власного гербу. Другий син князя Івана Масальського-Мунчи та Богдани Боговитинової. Народився десь на початку 1540-х років. Близько 1551/1552 року, після чого з батьком та рештою родини перебирається до Гродненського повіту Троцького воєводства.
У 1570 році батько призначив його керувати маєтностями в Кременецькому повіті. 13 грудня цього ж року кн. Федір вніс до кременецьких ґродських книг скаргу на новгородчицьких підданих Михайла Павловича, які поблизу Новгородчичів напали на його боярина Стецька Нелепковича, пограбувавши у нього коня та гроші, коли той їхав до Острога. Водночас Федір виступив кредитором Івана Войнича Боговитиновича, позичивши йому досить значну суму в 60 кіп литовських грошей. 1571 року Федір Масальський виступив умоцованим (уповноваженим) від імені свого батька у судовій справі за позовом братів Дахна, Левка і Федора Ісернських, які судилися з Іваном Масальськими за село Ісерни. 17 лютого 1572 року був у маєтку князя Костянтина Вишневецького у селі Гулівці Кременецького повіту на доменіальному суді про крадіжку підданими Вишневецького бджолиних вуликів у зінківського боярина Стецька Нелепковича. Пізніше Федір Масальський разом зі своїм швагером Андрієм Обринським бере участь у зустрічних наїздах на сусідів-землевласників.
У 1574 році заснував Наревський Воскресенський православний монастир (збереглася лише церква Воздвиження Хреста). 2 січня 1575 року заставив маєток Тетерівку і половину села Ісерни Богдану Патрикію Радогоському у 250 кіп грошей до сплати боргу. 1577 року розділив з братом Левом, сестрами Анною та Мариною родинне майно. Ймовірно наприкінці 1570-х років навернувся до католицтва. У 1578—1581 роках містечко Зіньки та маєток Ходаки у зв'язку з кримськотатарськими спустошеннями Волині були звільнені від сплати податків на 4 роки. У зв'язку з несплатою податків у 1581 році на князя Масальського було оформлено судовий позов кременецького ґродського суду від імені королівського поборці Волинського воєводства Михайла Линевського, який доводив, що термін звільнення минув.
У 1580 році був поборцею (збирачем податків і мит) у Гродненському повіті. 28 червн 1583 року королем Стефаном Баторієм призначається господарським маршалком. На 1585 рік вважався власником маєтку Олекшиці, купленого у брата Лева. У 1586 був послом (депутатом) в сеймі щодо обрання нового короля. На зїзді станів Великого Князівства Литовського у Вільно, у листопаді 1587 році, Федір Масальський першим від Трокського воєводства підписав лист литовських урядників і шляхти на підтримку кандидатури Максимиліана Габсбурга. У той же час він з'являється серед литовських послів, які були обрані на генеральному віленському зїзді на елекційний сейм. Невдовзі він серед 18 послів від шляхти (крім сенаторів) брав участь у посольстві до Кракова для передачі прохань всіх станів Великого князівства Литовського Сигізмунду Вазі напередодні обрання його польським королем у грудні 1587 року
Протягом 1580—1590-х років продав землі на Волині князю Василю Костянтину Острозькому. З листопада 1595 по вересень 1603 року служив маршалком гродненського сеймику. Після смерті бездітного брата Лева успадкував Сомовичі і Неплі на Підляшші. У 1604 році отримав частину маєтку Берестовиці у Гродненському повіті. У 1616 році за фінансування Федора Масальського було надруковано 5-е видання «Учительного Євангелія» у перекладі Мелетія Смотрицького. Помер 1617 року.
Родина ред.
Його дружиною була Богдана, донька князя Андрія Андрійовича Лукомського. У шлюбі народилися:
- Олександр (д/н—1614), депутат Головного Литовського трибуналу
- Андрій (д/н—1651), воєвода мінський та брестський
- Григорій (д/н—1641), підкоморій гродненський
- Софія
- Марина
Власність ред.
Володів селами Ходаки (10 димів, 2 городникі, 3 млинові кола), Зіньки (9 димів, 6 городників) і частиною сел Ісерни (4 дими) і Берестовичі, Олекшиці, Сомовичі, Неплі.
Джерела ред.
- Власьев Г. А. Потомство Рюрика: материалы для составления родословий. — СПб.: Т-во Р. Голике и И. Вильборг, 1906. — Т. 1: Князья Черниговские. Ч. 1. — С. 128—129.
- Вяроўкін-Шэлюта У. Масальскія // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. Т.2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (гал.рэд.) і інш.; Маст. З. Э. Герасімовіч. — Мн.: БелЭн, 2006
- Поліщук В. Князі Масальські на Волині у XVI ст. за документами Державного історичного архіву Литви (руська титулована знать у просторі Великого Князівства Литовського). — Київ: Ін-т української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, 2007. — 100 с.