Іванківська волость (Прилуцький повіт)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Іванківська волость.

Іванківська волость — адміністративно-територіальна одиниця Прилуцького повіту Полтавської губернії з центром у селі Іванківці.

Іванківська волость
Центр	Іванківці
Площа	19 419 (1885)
Населення	12 592 осіб (1885)
Густота	59.3 осіб / км²

Станом на 1885 рік — складалася з 26 поселень, 28 сільських громад. Населення 12592 осіб (6058 чоловічої статі та 6534 — жіночої), 2010 дворових господарств.

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, десятин
Сільських громад	14098	13101
Приватної власності	5033	3169
Казенної власності	40	6
Іншої власності	248	198
Загалом	19419	16474

Основні поселення волості:

• Іванківці — колишнє державне та власницьке село при річках Удай і Лисогір за 30 верст від повітового міста, 1760 осіб, 307 дворів, православна церква, школа, лікарня, 3 постоялих будинки, лавка, базари по вівторках, 2 кузні, 33 вітряних млини, 4 маслобійних заводів. За 12 верст — цегельний завод.
• Гурбинці — колишнє державне та власницьке село при річках Удай і Лисогір, 1398 осіб, 258 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, лавка, базари по четвергах, 17 вітряних млинів, маслобійний, пивоварний і винокурний заводи.
• Дігтярі — колишнє державне та власницьке село при річці Удай, 1400 осіб, 213 дворів, православна церква, школа, постоялий двір, постоялий будинок, лавка, базари по п'ятницях, кузня, 4 вітряних млини, маслобійний завод.
• Гнатівка — колишнє державне та власницьке село при річці Лисогір, 669 осіб, 121 двір, православна церква, вітряний млин.
• Леляки — колишнє державне та власницьке село при річці Удай, 950 осіб, 163 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, 9 вітряних млинів, 2 маслобійних заводи.
• Горобіївка — колишнє державне та власницьке село при річці Глинна, 1500 осіб, 226 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 2 кузні, 25 вітряних млинів, 5 маслобійних заводів.
• Охиньки — колишнє державне та власницьке село при річці Селезень, 1470 осіб, 249 дворів, православна церква, 2 постоялих двори, 2 постоялих будинки, 3 лавки, базари по понеділках, кузня, 2 водяних і 25 вітряних млинів, маслобійний завод.
• Савинці — колишнє державне та власницьке село при річці Глинна, 1986 осіб, 295 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, лавка, базари по неділях, кузня, 38 вітряних млинів, маслобійний завод.
• Хукалівка — колишнє власницьке хутір при річці Глинна, 304 особи, 48 дворів, постоялий будинок, кузня, 2 вітряних млини, маслоробний і винокурний заводи.

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
• рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с.

Примітки

1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)