www.wikidata.uk-ua.nina.az

Єшивас Хахмей Люблін івр ישיבת חכמי לובלין пол Jeszywas Chachmej Lublin єшива відкрита в Любліні у 1930 році Ініціатором

Єшивас Хахмей Люблін

Єшивас Хахмей Люблін (івр. ישיבת חכמי לובלין‎, пол. Jeszywas Chachmej Lublin) — єшива, відкрита в Любліні у 1930 році. Ініціатором її повстання був Маєр Шапіро[en], хасидський рабин родом із Сучави. Діяла до початку Другої світової війни.

єшива
Єшивас Хахмей Люблін
ישיבת חכמי לובלין
Сучасний вигляд будівлі
Сучасний вигляд будівлі
51°15′27″ пн. ш. 22°34′22″ сх. д. / 51.25767000002777252° пн. ш. 22.57280000002777953° сх. д. / 51.25767000002777252; 22.57280000002777953Координати: 51°15′27″ пн. ш. 22°34′22″ сх. д. / 51.25767000002777252° пн. ш. 22.57280000002777953° сх. д. / 51.25767000002777252; 22.57280000002777953
Країна  Республіка Польща
Місто Люблін
Засновано 24 червня  1930
Закрито

18 вересня

1939
Адреса:  Польща, Люблін, вулиця Любартовська, 85
 Єшивас Хахмей Люблін у Вікісховищі

Повстання закладу ред.

Рабин Маєр Єгуда Шапіро

Ортодоксальні євреї отримували вищу освіту в єшивах — талмудичних навчальних закладах для хлопців у віці від 14 років. До навчальної програми входив Талмуд та рабінічна література. Після успішного закінчення єшиви випускник міг обійняти посаду рабина.

Студенти, що навчалися в подібних закладах, часто не мали належних умов для проживання та були напівголодні. Маєр Шапіро, відомий рабин та політичний діяч (лідер партії Аґудат Ізраїль), вирішив змінити цю ситуацію та піднести престиж навчання в ортодоксальних закладах, звільнивши студентів від необхідності думати про матеріальні проблеми:

Тепер студенти єшив не повинні жити в непевності та харчуватися, як жебраки. Я збудую для них палац.

Люблін був обраний для побудови єшиви нового типу невипадково. Більшість єврейського населення міста була ортодоксальною. Крім того, це місце мало важливе історичне значення — саме в Любліні була заснована одна з перших в Польщі єврейських друкарень, саме тут збирався Сейм Чотирьох Земель, і саме тут у XVI столітті діяла відома на всю середньовічну Європу єшива (серед її викладачів були знані рабини Шломо Лурія та Меїр бен Ґедалія[en]).

Земельну ділянку під забудову на перехресті вулиць Любартовської та Уніцької подарувало подружжя Айхенбаумів. 22 травня 1924 року було закладено наріжний камінь під нову єшиву. До Любліна з'їхались кілька тисяч гостей, серед них було близько 60 рабинів. Першими символічні цеглини вмурували цадики Ізраїль Фрідман[en] з Чорткова, Абрахам Мордехай Альтер[en] з Ґури-Кальварії та Їцхак Зеліґ Морґенштерн[pl] з Соколува-Підляського. Урочистості тривали аж по 28 травня.

Плани будівництва єшиви викликали опір як польських націоналістів, так і частини євреїв. Сіоністи вважали, що кошти, призначені на побудову єшиви, краще потратити на інші справи, а прихильники партій лівого спрямування були проти «поширення єврейської темряви».

Аби назбирати кошти на свій амбітний проект, Маєр Шапіра їздив Польщею та країнами західної Європи, а також більше року провів у США та Канаді. Окрім грошей, меценати дарували майбутньому навчальному закладові книги (переважно на релігійну тематику), серед яких були і стародруки. Зрештою шестиповерхова будівля за проектом архітектора Аґенора Смолуховського (пол. Agenor Smoluchowski) була закінчена.

Перші роки діяльності єшиви ред.

Єшива у 1938 році

Урочисте відкриття закладу під назвою Єшивас Хахмей Люблін (Люблінська школа мудреців) відбулося 24-25 червня 1930 року. Серед тисяч гостей були як авторитети ортодоксального юдаїзму, так і польські державні діячі. Подія була висвітлена на сторінках польської та закордонної преси, в тому числі на шпальтах New York Times. Честь прибити до дверей єшиви мезузу дісталась Ізраїлеві Фрідманові з Чорткова.

Рабин Маєр Єгуда Шапіро сам очолив навчальний заклад. Його мрія здійснилася — в новій єшиві, розрахованій на 500 студентів, було все для комфортного навчання. Тут була кухня, їдальня, пекарня, лазня (в тому числі ритуальні басейни), магазини, читальні зали. У спеціальному приміщенні знаходилась величезна модель Храму Соломона. Вся споруда мала опалення за останнім словом техніки. Навчання проходило у просторих залах, одна з яких одночасно виконувала і функції синагоги. Величезна бібліотека складалася з тисяч книг, але до найцінніших із них мав доступ тільки ректор. На верхніх поверхах в окремих кімнатах проживали студенти. Навколо будинку було висаджено парк, прокладено алеї та поставлено лавки.

Перші три роки діяльності єшиви були роками її найбільших успіхів. Студенти навчались у двох групах: молодшій (14-17 років) і старшій (після 17 років). Навчання велось на івриті, а головним предметом було вивчення Талмуду та коментарів до нього. Загальноосвітні предмети не викладалися. Чіткий графік регулював життя студентів від 5:30 вранці та до вечері (навчання з перервами на молитви, харчування та одну прогулянку парком), а після вечері студенти зазвичай працювали над книгами індивідуально.

Хілель Сейдман так описував постать ректора єшиви:

27 листопада 1933 року Маєр Шапіро помер у віці 46 років внаслідок ускладнень після грипу чи ангіни.

Єшива після смерті Шапіра ред.

Наступні ректори єшиви не затримувались довго на цій посаді. Ці обов'язки виконували: Шломо Ейґер[pl], Абрахам Яков га-Леві Горовіц, Йозеф Зусмановіч, Моше Мордехай Епштейн, Аріе Цві Фромер. Планованої кількості студентів у 500 осіб так ніколи і не вдалося досягти.

Найбільші проблеми виникли під час керівництва єшивою Шломо Ейґером. Значна частина студентів хотіла бачити на цій посаді Шимона Енґела з Желехува й активно виступала на його підтримку. Двічі (16 листопада 1934 та 11 лютого 1935 року) дійшло до заворушень, в результаті яких доводилось викликати поліцію. Зрештою всіх студентів зобов'язали покинути єшиву до 19 лютого й було оголошено новий набір до навчального закладу. В результаті цього набору близько 60 прихильників Енґела не змогли продовжити навчання.

Друга світова війна, повоєнні роки та сучасність ред.

За кілька тижнів після початку Другої світової війни люблінську єшиву було закрито. Нацисти спершу влаштували в приміщенні відділок жандармерії, а пізніше (у 1942 році) шпиталь. Більшість студентів та викладачів була страчена в таборі смерті в Белжці.

Не до кінця відома доля цінної бібліотеки єшиви. Частина книг була вивезена нацистами у 1944 році в напрямку Німеччини, але чи вони дійшли туди, чи десь залишилися (або й були розбомблені) на шляху перевезення — невідомо. Ще частина книг потрапила, ймовірно, до Центрального комітету польських євреїв.

Після війни будинок використовувався як один із корпусів Люблінського медичного університету. У 2005 році університет звільнив приміщення, а будівлю єшиви перейняв варшавський кагал[pl]. Більша частина приміщень використовується як чотиризірковий готель Ilan.

В тій же залі, що й до війни, діє відновлена синагога[pl]. На Йоркайт (річницю смерті) рабина Шапіра у 2008 році в ній відбулось урочисте відкриття відновленого Арон Га-кодешу. З цього приводу Люблін відвідав, серед інших, всесвітньовідомий газзан Їцхак Меір Гелфґот[en].

Коментарі ред.

  1. Адреса за нумерацією будинків із довоєнного часу — вулиця Любартовська, 57

Джерела ред.

  • Konrad Zieliński, Nina Zielińska. Jeszywas Chachmej Lublin. — Lublin : Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej, 2003. — P. 76. — ISBN 83-227-2057-2.(пол.)

Примітки ред.

  1. Jesziwa // Żydowski Instytut Historyczny. [ 2 лютого 2016 у Wayback Machine.](пол.)
  2. Konrad Zieliński, Nina Zielińska, 2003, с. 76.
  3. Konrad Zieliński, Nina Zielińska, 2003, с. 78.
  4. Konrad Zieliński, Nina Zielińska, 2003, с. 81-85.
  5. Konrad Zieliński, Nina Zielińska, 2003, с. 85-86.
  6. ↑ Andrzej Trzciński. Uczelnia Mędrców Lublina // Żydowski Lublin. [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.](пол.)
  7. Konrad Zieliński, Nina Zielińska, 2003, с. 106-113.
  8. Konrad Zieliński, Nina Zielińska, 2003, с. 122-125.
  9. Hilel Seidman. Szlakiem nauki talmudycznej : wiedza judaistyczna a Wyższa Uczelnia Talmudyczna w Lublinie. — Księgarnia F. Hoesicka. — Warszawa, 1934. — P. 45.(пол.)
  10. ↑ [[https://web.archive.org/web/20160315085117/http://tnn.pl/Jesziwa_lubelska_-_Jeszywas_Chachmej_Lublin,3093.html Архівовано 15 березня 2016 у Wayback Machine.] Emilia Kalwińska. Jesziwa lubelska — Jeszywas Chachmej Lublin // Teatr NN](пол.)
  11. Marta Kubiszyn, Adam Kopciowski. Śladami Żydów. Lubelszczyzna. — Lublin : Petit s.k, 2011. — P. 247-248. — ISBN 83-922720-3-x.(пол.)
  12. Konrad Zieliński, Nina Zielińska, 2003, с. 155-158.
  13. Mirosław Derecki. Zagadka księgozbioru Jesziwy // Kamena. — Вип. №17, 1985. з джерела 6 березня 2016. Процитовано 2 травня 2015.(пол.)
  14. Hotel Ilan w Lublinie — historia. [ 16 лютого 2015 у Wayback Machine.](пол.)
Єшивас Хахмей Люблін
у сестринських Вікіпроєктах
Єшивас Хахмей Люблін у Вікісховищі?

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Yeshivas Hahmej Lyublin ivr ישיבת חכמי לובלין pol Jeszywas Chachmej Lublin yeshiva vidkrita v Lyublini u 1930 roci Iniciatorom yiyi povstannya buv Mayer Shapiro en hasidskij rabin rodom iz Suchavi Diyala do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni yeshivaYeshivas Hahmej Lyublinישיבת חכמי לובליןSuchasnij viglyad budivliSuchasnij viglyad budivli51 15 27 pn sh 22 34 22 sh d 51 25767000002777252 pn sh 22 57280000002777953 sh d 51 25767000002777252 22 57280000002777953 Koordinati 51 15 27 pn sh 22 34 22 sh d 51 25767000002777252 pn sh 22 57280000002777953 sh d 51 25767000002777252 22 57280000002777953Krayina Respublika PolshaMisto LyublinZasnovano 24 chervnya 1930Zakrito 18 veresnya 1939Adresa Polsha Lyublin vulicya Lyubartovska 85 prim 1 Yeshivas Hahmej Lyublin u Vikishovishi Zmist 1 Povstannya zakladu 2 Pershi roki diyalnosti yeshivi 3 Yeshiva pislya smerti Shapira 4 Druga svitova vijna povoyenni roki ta suchasnist 5 Komentari 6 Dzherela 7 Primitki 8 PosilannyaPovstannya zakladu red nbsp Rabin Mayer Yeguda ShapiroOrtodoksalni yevreyi otrimuvali vishu osvitu v yeshivah talmudichnih navchalnih zakladah dlya hlopciv u vici vid 14 rokiv Do navchalnoyi programi vhodiv Talmud ta rabinichna literatura Pislya uspishnogo zakinchennya yeshivi vipusknik mig obijnyati posadu rabina 1 Studenti sho navchalisya v podibnih zakladah chasto ne mali nalezhnih umov dlya prozhivannya ta buli napivgolodni Mayer Shapiro vidomij rabin ta politichnij diyach lider partiyi Agudat Izrayil virishiv zminiti cyu situaciyu ta pidnesti prestizh navchannya v ortodoksalnih zakladah zvilnivshi studentiv vid neobhidnosti dumati pro materialni problemi Teper studenti yeshiv ne povinni zhiti v nepevnosti ta harchuvatisya yak zhebraki Ya zbuduyu dlya nih palac 2 Lyublin buv obranij dlya pobudovi yeshivi novogo tipu nevipadkovo Bilshist yevrejskogo naselennya mista bula ortodoksalnoyu Krim togo ce misce malo vazhlive istorichne znachennya same v Lyublini bula zasnovana odna z pershih v Polshi yevrejskih drukaren same tut zbiravsya Sejm Chotiroh Zemel i same tut u XVI stolitti diyala vidoma na vsyu serednovichnu Yevropu yeshiva sered yiyi vikladachiv buli znani rabini Shlomo Luriya ta Meyir ben Gedaliya en 3 Zemelnu dilyanku pid zabudovu na perehresti vulic Lyubartovskoyi ta Unickoyi podaruvalo podruzhzhya Ajhenbaumiv 22 travnya 1924 roku bulo zakladeno narizhnij kamin pid novu yeshivu Do Lyublina z yihalis kilka tisyach gostej sered nih bulo blizko 60 rabiniv Pershimi simvolichni ceglini vmuruvali cadiki Izrayil Fridman en z Chortkova Abraham Mordehaj Alter en z Guri Kalvariyi ta Yichak Zelig Morgenshtern pl z Sokoluva Pidlyaskogo Urochistosti trivali azh po 28 travnya 4 Plani budivnictva yeshivi viklikali opir yak polskih nacionalistiv tak i chastini yevreyiv Sionisti vvazhali sho koshti priznacheni na pobudovu yeshivi krashe potratiti na inshi spravi a prihilniki partij livogo spryamuvannya buli proti poshirennya yevrejskoyi temryavi 5 Abi nazbirati koshti na svij ambitnij proekt Mayer Shapira yizdiv Polsheyu ta krayinami zahidnoyi Yevropi a takozh bilshe roku proviv u SShA ta Kanadi Okrim groshej mecenati daruvali majbutnomu navchalnomu zakladovi knigi perevazhno na religijnu tematiku sered yakih buli i starodruki 6 Zreshtoyu shestipoverhova budivlya za proektom arhitektora Agenora Smoluhovskogo pol Agenor Smoluchowski bula zakinchena Pershi roki diyalnosti yeshivi red nbsp Yeshiva u 1938 rociUrochiste vidkrittya zakladu pid nazvoyu Yeshivas Hahmej Lyublin Lyublinska shkola mudreciv vidbulosya 24 25 chervnya 1930 roku Sered tisyach gostej buli yak avtoriteti ortodoksalnogo yudayizmu tak i polski derzhavni diyachi Podiya bula visvitlena na storinkah polskoyi ta zakordonnoyi presi v tomu chisli na shpaltah New York Times Chest pribiti do dverej yeshivi mezuzu distalas Izrayilevi Fridmanovi z Chortkova 7 Rabin Mayer Yeguda Shapiro sam ocholiv navchalnij zaklad Jogo mriya zdijsnilasya v novij yeshivi rozrahovanij na 500 studentiv bulo vse dlya komfortnogo navchannya Tut bula kuhnya yidalnya pekarnya laznya v tomu chisli ritualni basejni magazini chitalni zali U specialnomu primishenni znahodilas velichezna model Hramu Solomona Vsya sporuda mala opalennya za ostannim slovom tehniki Navchannya prohodilo u prostorih zalah odna z yakih odnochasno vikonuvala i funkciyi sinagogi Velichezna biblioteka skladalasya z tisyach knig ale do najcinnishih iz nih mav dostup tilki rektor Na verhnih poverhah v okremih kimnatah prozhivali studenti Navkolo budinku bulo visadzheno park prokladeno aleyi ta postavleno lavki Pershi tri roki diyalnosti yeshivi buli rokami yiyi najbilshih uspihiv 8 Studenti navchalis u dvoh grupah molodshij 14 17 rokiv i starshij pislya 17 rokiv Navchannya velos na ivriti a golovnim predmetom bulo vivchennya Talmudu ta komentariv do nogo Zagalnoosvitni predmeti ne vikladalisya Chitkij grafik regulyuvav zhittya studentiv vid 5 30 vranci ta do vecheri navchannya z perervami na molitvi harchuvannya ta odnu progulyanku parkom a pislya vecheri studenti zazvichaj pracyuvali nad knigami individualno 6 Hilel Sejdman tak opisuvav postat rektora yeshivi Rabin Shapira svoyeyu garyachoyu pobozhnistyu glibokim znannyam shirokoyu erudiciyeyu bagatostoronnistyu duhu i zreshtoyu shlyahetnistyu svogo harakteru milim vidnoshennyam do lyudej batkivskoyu prihilnistyu do svoyih uchniv buv dlya nih zrazkom i prikladom Jogo zhittya bulo v povnij zgodi z ideyami yaki vin propoviduvav Atmosfera garmonijnogo kolektivno duhovnogo spivisnuvannya radisna zhiva naukova tvorchist tak sho universitet zaminyav molodi dim rodinu Ne divno takozh sho studenti otochuvali Majstra neobmezhenim zahoplennyam i shiroyu j palkoyu sinivskoyu lyubov yu Originalnij tekst pol Rabin Szapira swa goraca poboznoscia gleboka wiedza rozlegla erudycja wszechstronnoscia ducha a wreszcie szlachetnoscia swego charakteru przemilym obejsciem sie z ludzmi ojcowskim przywiazaniem do swych uczniow byl dla nich wzorem i przykladem Zycie bowiem jego bylo w pelni harmonii z ideami ktore glosil Atmosfera harmonijnego kolektywno duchowego wspolzycia ozywiona radosna tworczoscia naukowa tak ze uczelnia zastepowala mlodziezy dom rodzine Nie dziw tez ze uczniowie otaczali Mistrza nieograniczonym uwielbieniem i szczerym i goracym przywiazaniem synowskim 9 27 listopada 1933 roku Mayer Shapiro pomer u vici 46 rokiv vnaslidok uskladnen pislya gripu chi angini 10 Yeshiva pislya smerti Shapira red Nastupni rektori yeshivi ne zatrimuvalis dovgo na cij posadi Ci obov yazki vikonuvali Shlomo Ejger pl Abraham Yakov ga Levi Gorovic Jozef Zusmanovich Moshe Mordehaj Epshtejn Arie Cvi Fromer 11 Planovanoyi kilkosti studentiv u 500 osib tak nikoli i ne vdalosya dosyagti 6 nbsp Zovnishni videofajli nbsp Ireneusz Makuchowski Uczelnia Medrcow Wirtualny Sztetl 22 05 2013 pol Najbilshi problemi vinikli pid chas kerivnictva yeshivoyu Shlomo Ejgerom Znachna chastina studentiv hotila bachiti na cij posadi Shimona Engela z Zhelehuva j aktivno vistupala na jogo pidtrimku Dvichi 16 listopada 1934 ta 11 lyutogo 1935 roku dijshlo do zavorushen v rezultati yakih dovodilos viklikati policiyu Zreshtoyu vsih studentiv zobov yazali pokinuti yeshivu do 19 lyutogo j bulo ogolosheno novij nabir do navchalnogo zakladu V rezultati cogo naboru blizko 60 prihilnikiv Engela ne zmogli prodovzhiti navchannya 12 Druga svitova vijna povoyenni roki ta suchasnist red Za kilka tizhniv pislya pochatku Drugoyi svitovoyi vijni lyublinsku yeshivu bulo zakrito Nacisti spershu vlashtuvali v primishenni viddilok zhandarmeriyi a piznishe u 1942 roci shpital Bilshist studentiv ta vikladachiv bula strachena v tabori smerti v Belzhci 10 Ne do kincya vidoma dolya cinnoyi biblioteki yeshivi Chastina knig bula vivezena nacistami u 1944 roci v napryamku Nimechchini ale chi voni dijshli tudi chi des zalishilisya abo j buli rozbombleni na shlyahu perevezennya nevidomo She chastina knig potrapila jmovirno do Centralnogo komitetu polskih yevreyiv 13 Pislya vijni budinok vikoristovuvavsya yak odin iz korpusiv Lyublinskogo medichnogo universitetu U 2005 roci universitet zvilniv primishennya a budivlyu yeshivi perejnyav varshavskij kagal pl 10 Bilsha chastina primishen vikoristovuyetsya yak chotirizirkovij gotel Ilan 14 V tij zhe zali sho j do vijni diye vidnovlena sinagoga pl Na Jorkajt richnicyu smerti rabina Shapira u 2008 roci v nij vidbulos urochiste vidkrittya vidnovlenogo Aron Ga kodeshu Z cogo privodu Lyublin vidvidav sered inshih vsesvitnovidomij gazzan Yichak Meir Gelfgot en 10 Komentari red Adresa za numeraciyeyu budinkiv iz dovoyennogo chasu vulicya Lyubartovska 57Dzherela red Konrad Zielinski Nina Zielinska Jeszywas Chachmej Lublin Lublin Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie Sklodowskiej 2003 P 76 ISBN 83 227 2057 2 pol Primitki red Jesziwa Zydowski Instytut Historyczny Arhivovano 2 lyutogo 2016 u Wayback Machine pol Konrad Zielinski Nina Zielinska 2003 s 76 Konrad Zielinski Nina Zielinska 2003 s 78 Konrad Zielinski Nina Zielinska 2003 s 81 85 Konrad Zielinski Nina Zielinska 2003 s 85 86 a b v Andrzej Trzcinski Uczelnia Medrcow Lublina Zydowski Lublin Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine pol Konrad Zielinski Nina Zielinska 2003 s 106 113 Konrad Zielinski Nina Zielinska 2003 s 122 125 Hilel Seidman Szlakiem nauki talmudycznej wiedza judaistyczna a Wyzsza Uczelnia Talmudyczna w Lublinie Ksiegarnia F Hoesicka Warszawa 1934 P 45 pol a b v g https web archive org web 20160315085117 http tnn pl Jesziwa lubelska Jeszywas Chachmej Lublin 3093 html Arhivovano15 bereznya 2016 u Wayback Machine Emilia Kalwinska Jesziwa lubelska Jeszywas Chachmej Lublin Teatr NN pol Marta Kubiszyn Adam Kopciowski Sladami Zydow Lubelszczyzna Lublin Petit s k 2011 P 247 248 ISBN 83 922720 3 x pol Konrad Zielinski Nina Zielinska 2003 s 155 158 Miroslaw Derecki Zagadka ksiegozbioru Jesziwy Kamena Vip 17 1985 Arhivovano z dzherela 6 bereznya 2016 Procitovano 2 travnya 2015 pol Hotel Ilan w Lublinie historia Arhivovano 16 lyutogo 2015 u Wayback Machine pol Yeshivas Hahmej Lyublinu sestrinskih Vikiproyektah nbsp Yeshivas Hahmej Lyublin u Vikishovishi Posilannya red Jeszywas Chachmej Lublin Wirtualny Sztetl Arhivovano 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yeshivas Hahmej Lyublin amp oldid 38598730