Олекса́ндр Сергі́йович Єфре́мов (22 серпня 1954, Ворошиловград, Українська РСР) — український політик, державний діяч російського походження, 1-й заступник лідера Партії регіонів, народний депутат України (2006—2014), голова фракції Партії регіонів у Верховній Раді (2010—2014).
Олександр Сергійович Єфремов | |||||
---|---|---|---|---|---|
5-й Голова Луганської ОДА | |||||
7 квітня 1998 — 27 січня 2005 | |||||
Президент | Леонід Кучма | ||||
Попередник | Геннадій Фоменко | ||||
Наступник | Олексій Данілов | ||||
Голова Партії регіонів | |||||
12 березня 2010 — 27 листопада 2014 | |||||
Попередник | Віктор Янукович | ||||
Народився | 22 серпня 1954 (69 років) Ворошиловград, Українська РСР | ||||
Відомий як | політик | ||||
Громадянство | СРСР→ Україна | ||||
Національність | росіянин | ||||
Alma mater | Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля і МАУП | ||||
Політична партія | КПРС (1978–1991) Партія регіонів (2005—2014) | ||||
Релігія | УПЦ МП | ||||
Нагороди | | ||||
efremov.org.ua | |||||
Висловлювання у Вікіцитатах | |||||
Медіафайли у Вікісховищі | |||||
14 лютого 2015 року, затриманий Генеральною прокуратурою України спільно з Службою безпеки України, за звинуваченням «у сприянні сепаратизму… зазіханні на територіальну цілісність і суверенітет» України
30 липня 2016 року, повторно, затриманий Генеральною прокуратурою України за підозрою в посяганні на територіальну цілісність України. 1 серпня 2016 року, Печерський районний суд м. Києва, обрав йому запобіжний захід — арешт на 60 діб
Життєпис Редагувати
Народився 22 серпня 1954 року в Ворошиловграді (нині — Луганськ).
Освіта Редагувати
Ворошиловградський машинобудівний інститут (1973—1978), інженер-механік, «Гідравлічні машини і засоби автоматики».
Київський інститут політології та соціального управління (1990—1992), політолог, «Теорія соціально-політичних відносин».
Нострифікаційний комітет при Міжнародній кадровій академії (1996), маґістр економічний наук; кандидатська дисертація «Забезпечення стійкості регіональних виробничих систем» (Східноукраїнський національний університет, 2000).
Карʼєра Редагувати
- 1978 — інженер-технолог, Верстатобудівний завод, Луганськ.
- Жовтень 1978 — квітень 1980 — заступник командиру взводу, в/ч 68302, Київський ВО.
- 1980–1983 — 1-й секретар Ленінського РК ЛКСМУ Луганська.
- 1983–1987 — 1-й секретар Луганського МК ЛКСМУ.
- 1987–1989 — заступник начальника цеху Верстатобудівного заводу.
- 1989–1991 — секретар парткому Верстатобудівного заводу.
- 1991–1996 — директор МСП «Мега ЛТД», Луганськ.
- 1996–1997 — голова правління комерційного банку «Укркомунбанк».
- 1997–1998 — заступник голови Луганської облдержадміністрації.
Політична діяльність Редагувати
7 квітня 1998 — 27 січня 2005 — голова Луганської облдержадміністрації. Державний службовець 1-го рангу.
Обраний депутатом Луганської облради (квітень 2006).
Голова Луганського регіонального відділення Партії регіонів (з листопада 2005).
Народний депутат України 5-го скликання з квітня 2006 від Партії регіонів, № 19 в списку. На час виборів: президент Луганського регіонального відділення УСПП. Голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України (з липня 2006), заступник голови фракції Партії регіонів (з травня 2006).
Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 р., обраний за списками Партії регіонів.
У квітні 2011 р. Олександр Єфремов заявив, що Джордж Сорос виділив кошти на підготовку людей для реалізації в Україні проєктів «за варіантом північної Африки»: «Сьогодні світ інформаційно сильно забезпечений, і можна тільки за допомогою інтернету „розігнати“ будь-яку інформацію. У мене навіть є дані, що і Сорос виділив певні кошти для того, щоб підготувати у нас в Україні певну групу молодих хлопців, які могли б за варіантом північної Африки запускати будь-які проєкти, які є. Це є і це готується».
Євромайдан Редагувати
3 грудня 2013 р. на брифінгу Єфремов прокоментував, що «на Майданах серйозні питання не вирішуються, там можна тільки розпалити людей, вони вирішуються за столом переговорів за участю професіоналів».
16 січня 2014 року голова фракції Партії Регіонів Олександр Єфремов проголосував за Закони про диктатуру і наголосив, що голосування депутатів руками за ці нормативні акти є законним.
23 лютого 2014 року голова фракції Партії регіонів Олександр Єфремов оприлюднив від імені фракції заяву, в якій усю відповідальність за ситуацію в Україні поклав на президента Януковича та його найближче оточення:
Мы, фракция Партии Регионов в Верховной Раде Украины и наши однопартийцы, решительно осуждаем преступные приказы, приведшие к человеческим жертвам, к пустой казне, огромным долгам, позору в глазах украинского народа и всего мира, в результате чего наша страна оказалась на краю пропасти, угрозы раскола и потери национального суверенитета. |
16 грудня 2019 Печерський суд Києва закрив кримінальну справу щодо Єфремова за звинуваченням у голосуванні за Диктаторські закони.
Подальша діяльність Редагувати
4 березня 2014 р. на засіданні Ради Луганської обласної організації ПР Єфремов заявив: «Не відмовляючись від принципового ставлення до необхідності захисту рідної мови, необхідності проведення децентралізації влади та бюджетного федералізму, ми повинні розуміти, що ці та інші завдання стають здійсненними при досягненні головного — федеративного устрою України».
Оцінка діяльності Редагувати
Під час керівництва Єфремовим Луганською областю протягом липня-серпня 1998 року під стінами очолюваної ним Луганської облдержадміністрації відбувався масовий пікет гірників з краснодонських шахт імені Баракова, «Дуванної», «Краснодарської-Південної» та «Суходольської-Східної» з вимогою погасити їм заборгованість по зарплаті за 2,5 роки. Проти учасників мирної акції 24 серпня 1998 року (на День незалежності України) вперше в незалежній Україні правоохоронцями та «Беркутом» були застосовані спецзасоби, а саме кийки та сльозогінний газ. 14 грудня того ж року о 4-ій годині ранку гірник Олександр Михалевич на знак протесту проти таких дій влади та знущань з боку адміністрації шахти імені Баракова, котра не виплачувала працівникам зарплату з 1996 року, здійснив акт самоспалення.
За час керівництва Єфремовим Луганською областю смертність в регіоні перевищила народжуваність в 3 рази, Луганщина стала лідером серед усіх областей за рівнем бідності. В області було зафіксовано найвищий показник заборгованості по заробітній платі. Обсяги виробництва в тіньовому секторі перевищили 60 %. В області почали вимирати цілі міста, населення яких становило сотні тисяч. Безробіття і бідність створили ідеальні умови для поширення епідемій ВІЛ/СНІДу, туберкульозу та гепатиту.
Належить до групи ключових бійців-«регіоналів», ані на крок не відступає від основних пунктів генеральної лінії партії, зокрема в питаннях державної мови, вступу України до НАТО, взаємодії з опонентами в період загострення політичної ситуації в країні.
З моменту приходу до парламенту Олександр Єфремов виступає як один зі спікерів Партії регіонів. Як відзначив навесні 2008-го року відомий політолог Володимир Фесенко, на роль «нового Кушнарьова екс-губернатор Луганщини поки що не претендує через брак драйву, але у „регіоналів“ в публічній сфері наразі помітний вакуум, отже симпатії прибічників можуть схилитися і на бік цього політика».
У 2010 Єфремов виступив у ролі співавтора законопроєкту «Про мови» № 1015-3, який наразився на гостру критику зі сторони науковців, політиків та громадськості. Ряд громадських організацій заснували громадянську кампанію «Займіться ділом, а не язиком!», що поставила собі на меті не допустити ухвалення законопроєкту у ВРУ.
Сепаратизм та тероризм Редагувати
Деякі журналісти стверджують, що донецькими і луганськими озброєними сепаратистами, які захопили на початку квітня 2014 року донецьку та луганську ОДА і низку інших будівель та частково замінували їх і, за твердженням СБ України, утримують понад 60 заручників, керують люди Ахметова і Єфремова Єфремов це заперечив і заявив, що стримує сепаратистів від радикальних дій.
На початку квітня 2014 Держфінмоніторинг заблокував особисті рахунки Єфремова за «фінансування тероризму».
Колишній роботодавець першого лідера ЛНР Валерія Болотова.
Кримінальна справа Редагувати
В кінці липня 2014 року Генеральна прокуратура України порушила кримінальну справу щодо народного депутата України, лідера фракції Партії регіонів Олександра Єфремова. Досудове розслідування розпочато за фактом зловживання владою Єфремовим, яким здійснено тиск на службових осіб Державного підприємства «Луганськвугілля» під час проведення процедури закупівлі послуг з монтажу гірничошахтного устаткування та низьковольтної апаратури, внаслідок чого зазначеним підприємством було укладено договори із підконтрольними Єфремову суб'єктами господарської діяльності за втричі завищеними цінами, що спричинило тяжкі наслідки інтересам держави. Попередня кваліфікація кримінального правопорушення — ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України. Затриманий 14 лютого 2015 року Генеральною прокуратурою України спільно з співробітниками Служби безпеки України.
20 жовтня 2015 року Генеральна прокуратура України передала до суду обвинувальний акт проти Олександра Єфремова. Захист Єфремова завершив ознайомлення з матеріалами справи 16 жовтня.
У березні Генеральна прокуратура України закрила кримінальне провадження проти колишнього голови фракції Партії регіонів у Верховній Раді України Олександра Єфремова, відкрите за підозрою в розпалюванні міжнаціональної ворожнечі (ухвала Печерського районного суду в місті Києві від 24 березня 2016 року). 30 липня 2016 року Генеральна прокуратура України затримала Олександра Єфремова за підозрою в посяганні на територіальну цілісність України. Єфремов був затриманий в аеропорту «Бориспіль» при спробі вилетіти до Відня (Австрія), де проживає його син Ігор.
30 липня 2016 року був вдруге затриманий за дорученням нового генерального прокурора Юрія Луценка «за підозрою в зазіханні на територіальну цілісність і недоторканість України». 1 серпня Печерський районний суд Києва ухвалив рішення про арешт Єфремова на 2 місяці. 10 серпня 2016 року Апеляційний суд Києва визнав законним і залишив чинним запобіжний захід у вигляді арешту для Олександра Єфремова. 24 листопада 2016 року Печерський районний суд Києва продовжив арешт Олександра Єфремова до 22 січня 2017 року. 14 квітня Старобільський районний суд Луганської області продовжив арешт до 12 червня 2017 року
22 липня Київський апеляційний суд звільнив з-під варти Єфремова. Йому було змінено міру запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт.
18 вересня 2019 року Старобільський районний суд Луганської області скасував цілодобовий домашній арешт Олександра Єфремова.
Нагороди Редагувати
- Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (2010)
- Орден «За заслуги» I ст. (серпень 2004), II ст. (вересень 2003), ІІІ ст. (серпень 2001).
- Нагрудний знак Держстандарту України «За заслуги в стандартизації, метрології та сертифікації» (жовтень 1999).
- Орден Св. Рівноапостольного князя Володимира II ст. (травень 2000).
Власність Редагувати
- «Укркомунбанк»
- ПП «Портекс»
- ТОВ «Індекспром»
Сім'я Редагувати
Інше Редагувати
Захоплення: книги, коні, історія рідного краю.
Не володіє українською мовою, або свідомо її ігнорує.
28 лютого 2014 уряди Австрії й Швейцарії оголосили про арешт його активів з метою запобігання ризику незаконного привласнення фінансових активів української держави.
Примітки Редагувати
- Єфремов Олександр на «РБК-Украина» [ 17 лютого 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ . Архів оригіналу за 15 лютого 2015. Процитовано 14 лютого 2015.
- Ефремова могут судить за сепаратизм, — Наливайченко, 15 лютого 2015
- . Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 17 травня 2022.
- . Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 17 травня 2022.
- Розпорядження Президента України від 23 липня 1997 року № 265/97-рп «Про призначення О. Єфремова заступником голови Луганської обласної державної адміністрації»
- Указ Президента України від 7 квітня 1998 року № 261/98 «Про призначення О. Єфремова головою Луганської обласної державної адміністрації»
- Указ Президента України від 27 січня 2005 року № 112/2005 «Про звільнення О. Єфремова з посади голови Луганської обласної державної адміністрації»
- Указ Президента України від 7 травня 1998 року № 424/98 «Про присвоєння О. Єфремову першого рангу державного службовця»
- . Архів оригіналу за 19 лютого 2015. Процитовано 19 лютого 2015.
- . Архів оригіналу за 19 лютого 2015. Процитовано 19 лютого 2015.
- Голосование руками легитимно, поскольку каждый голос депутата подкреплен подписью — Ефремов [ 1 березня 2014 у Wayback Machine.] 23.02.2014
- . Архів оригіналу за 28 лютого 2014. Процитовано 23 лютого 2014.
- . РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 16 грудня 2019.
- . Архів оригіналу за 19 лютого 2015. Процитовано 19 лютого 2015.
- . Архів оригіналу за 16 грудня 2013. Процитовано 1 січня 2015.
- «Заначка» Александра Ефремова. Подпольная империя фракционного вожака Партии Регионов [ 2 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 2 листопада 2013. Процитовано 10 листопада 2010.
- . Архів оригіналу за 30 листопада 2010. Процитовано 10 листопада 2010.
- . Архів оригіналу за 20 листопада 2010. Процитовано 10 листопада 2010.
- . Архів оригіналу за 10 квітня 2014. Процитовано 10 квітня 2014.
- . Архів оригіналу за 10 квітня 2014. Процитовано 10 квітня 2014.
- . Архів оригіналу за 10 квітня 2014. Процитовано 10 квітня 2014.
- . Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 10 квітня 2014.
- . Архів оригіналу за 9 квітня 2014. Процитовано 10 квітня 2014.
- . Архів оригіналу за 11 квітня 2014. Процитовано 10 квітня 2014.
- . Архів оригіналу за 9 квітня 2014. Процитовано 10 квітня 2014.
- . Архів оригіналу за 11 квітня 2014. Процитовано 10 квітня 2014.
- . Архів оригіналу за 11 квітня 2014. Процитовано 10 квітня 2014.
- (рос.). Gordon.com. Архів оригіналу за 14 жовтня 2014. Процитовано 2 липня 2014.
- . Архів оригіналу за 4 вересня 2014. Процитовано 4 вересня 2014.
- . Архів оригіналу за 4 вересня 2014. Процитовано 4 вересня 2014.
- . ukranews.com. Українські новини. 20 жовтня 2015. Архів оригіналу за 21 жовтня 2015.
- . ukranews.com. Українські новини. 31 березня 2016. Архів оригіналу за 17 вересня 2016.
- . ukranews.com. Українські новини. 30 липня 2016. Архів оригіналу за 31 липня 2016.
- . Архів оригіналу за 2 серпня 2016. Процитовано 1 серпня 2016.
- . Архів оригіналу за 2 серпня 2016. Процитовано 1 серпня 2016.
- . ukranews.com. Українські новини. 1 серпня 2016. Архів оригіналу за 5 серпня 2016.
- . ukranews.com. Українські новини. 10 серпня 2016. Архів оригіналу за 13 серпня 2016.
- . ukranews.com. Українські новини. 24 листопада 2016. Архів оригіналу за 25 листопада 2016.
- . Корреспондент. korrespondent.net. 14 квітня 2017. Архів оригіналу за 22 травня 2017. Процитовано 22 травня 2017.
- . РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 23 липня 2019. Процитовано 23 липня 2019.
- . Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 19 вересня 2019.
- . Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 19 вересня 2019.
- Указ Президента України № 829/2010 від 20 серпня 2010 року «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ і організацій». Архів оригіналу за 27 листопада 2012. Процитовано 24 серпня 2010.
- Указ Президента України від 21 серпня 2004 року № 941/2004 «Про нагородження О. Єфремова орденом "За заслуги"»
- Указ Президента України від 5 вересня 2003 року № 986/2003 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій Луганської області»
- Указ Президента України від 21 серпня 2001 року № 697/2001 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, організацій та установ»
- . Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 4 лютого 2014.
- . Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 4 лютого 2014.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2014. Процитовано 28 лютого 2014.
- . Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 28 лютого 2014.
Джерела Редагувати
Посилання Редагувати
- «Якщо будете красти 10 відсотків — я вас зрозумію» // Газета по-українськи, № 1162, 21.01.2011
- Батько «ЛНР» спокійненько тусується у Франції та цмулить дороге вино, газета «Експрес», 01.01.2015 [ 1 січня 2015 у Wayback Machine.]
Попередник: | Голова Луганської обласної державної адміністрації 1998–2005 | Наступник: |
Фоменко Геннадій Петрович (1996–1998) | Данілов Олексій Мячеславович (з 2005) |