Самоспалення — форма самогубства, коли людина обливає власне тіло пальним і підпалює. Часто причиною самоспалень є психічні розлади, і вони не проходять у публічних місцях. На відміну від цього публічне самоспалення має на меті висловлення протесту проти чого-небудь, наприклад окупації чи переслідувань. Болісне самоспалення за задумом його автора має уособлювати страждання, які відчувають від несправедливості.
Самоспалення як метод самогубства Редагувати
Самоспалення є вкрай болючим і не обов'язково надійним методом самогубства. Люди, що спалюють себе, залишаються досить довго при свідомості і відчувають дуже сильний біль. Острах цього болю часто призводить до того, що жертви пожеж у висотних будинках воліють стрибок униз на неминучу смерть, ніж згоріти живцем. Сучасна медицина здатна зберегти життя багатьом обгорілим, які однак змушені жити з важкими каліцтвами і знівеченою зовнішністю. Самоспалення на публіці не є надійним методом ще й тому, що оточуючими людьми швидко робляться спроби загасити вогонь.
Відомі випадки самоспалення Редагувати
Самоспалення у мистецтві Редагувати
- Сцена самогубства божевільного з «Ностальгії» Андрія Тарковського.
- Сцена самоспалення буддійського ченця Тхіть Куанг Дика у 1963 році описана в романі Філіпа Рота «Американська пастораль».
- Документальний фільм "Смолоскип. Василь Макух", виробництво Національної телекомпанії України, 2015 рік.
Див. також Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Самоспалення |
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (травень 2020) |