Вайсенштайнський повіт (також Вейсенштайнський, Єрвенський повіт; рос. Вейсенштейнский уезд, ест. Paide kreis) — повіт у складі Естляндської губернії Російської імперії. Адміністративний центр — місто Вайсенштайн (нині — Пайде).
Вайсенштайнський повіт | |
Герб повітового центру | |
Губернія | Естляндська |
---|---|
Створений | 1745 |
Скасований | 1920 |
Площа | 2522,9 верст² |
Населення | 52 673 осіб (1897) |
Географія ред.
Вайсенштайнський повіт був розташований на півдні Естляндської губернії і займав площу 2522,9 квадратних верст.
Історія ред.
1745 року в складі Ревельської губернії був сформований Єрвенський дистрикт. 1783 року губернія була перетворена в Ревельське намісництво, а дистрикт — у Єрвенський крейс. 1796 року, в результаті чергової адміністративної реформи, було створено Естляндську губернію, а Вікський крейс перетворено на Вайсенштайнський повіт.
1920 року повіт був ліквідований, а його територія увійшла до складу Естонської Республіки.
Населення ред.
Згідно з переписом населення 1897 року, в повіті проживали 52 673 осіб (в Гаапсалу — 3212), з них:
Адміністративний поділ ред.
Станом на 1913 рік в Вайсенштайнському повіті було 20 волостей:
- Алленкюль,
- Альп,
- Ампель,
- Вахаст,
- Вайнгераєнн,
- Вехмут,
- Вец,
- Канно,
- Кірна,
- Койк,
- Коріс,
- Левеніельде,
- Лехте,
- Мексхоф,
- Немкюль,
- Нойстфер,
- Оррисаар,
- Суррефер,
- Уддева,
- Юргенсберг.
Примітки ред.
Джерела ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вайсенштайнський повіт |
- Hupel, August Wilhelm (1782). Topographische Nachrichten von Lief- und Ehstland. Dritter und lelzter Band. Riga: zu finden bey Johann Friedrich Hartknoch. с. 525–580.
- Bienenstamm, H. von (1826). Geographischer Abriß der drei deutschen Ostsee-Provinzen Rußlands, oder der Gouvernemens Ehst-, Liv- und Kurland. Riga: Deubner. с. lk. 95–117.
- Bornhaupt, Christian (1855). Entwurf einer geographisch-statistisch-historischen Beschreibung Liv-, Ehst- und Kurlands, nebst einer Wandkarte. Riga: W.F. Häcker. с. 101.
- Вейсенштейн, город / Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
Це незавершена стаття з історії Естонії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |