Єно́ти — спільна назва для багатьох видів мисливських, зоопаркових та екзотичних видів довгошерстних, пухнастохвостих і нерідко пістрявих середньорозмірних хижих ссавців, а також назва хутра. Первісно в Європі це слово застосовували до назви хутра (шкір) африканських вівер (Viverra genetta) і стосувалася це не так тварини, як забарвлення хутра. В Україні «єнот» — мисливська назва виду єнот уссурійський (Nyctereutes procyonoides).
В Україні сьогодні єнотами називають як ракунів (Procyon lotor), так і єнотів уссурійських (Nyctereutes procyonoides).
Походження назви Редагувати
Українське слово «єнот» походить (можливо, через російське посередництво), від нім. Genettkarze чи гол. genetta. Джерелом для обох назв вважають ісп. ginetta, яке, у свою чергу, утворене від араб. jarnait («соболина кішка»). Слово «єнот» з'явилось в російській і в українській мовах порівняно нещодавно, тільки в першій половині XIX ст.
Див. також історію класифікації африканських єнотів (Viverra genetta та ін.): Віверові.
Використання назви «єнот» Редагувати
Єноти в зоології Редагувати
Назва «єнот» є збірною для кількох груп ссавців ряду Carnivora з трьох різних родин:
- африканських єнотів — генет з родини віверових (Viverridae), назва використовувалася раніше, наразі слово «єнот» в українській мові до них не застосовується,
- американських єнотів — ракунів з родини ракунових (Procyonidae) (типовий вид — ракун звичайний),
- уссурійських єнотів — єнот (рід) з родини псових (Canidae), інколи до них застосовують також японську міфологічну назву танукі .
Єноти у фольклорі Редагувати
У японському фольклорі є єнот-перевертень — чарівний єнот, що має здатність перетворюватися у різні речі й часто дурить людей. Героєм з зоологічної точки зору є єнот уссурійський (Nyctereutes procyonoides), відомий в Японії як «танукі», або «тануко». Див. також перевертень.
1974 р. на студії«ЭКРАН» було створено широко відому 9-хвилинну мультанімацію «Крошка енот» (рос.), в якій головним героєм був маленький єнотоподібний звір (але точно не генета), який любив їсти осоку і жив поруч з мавпами. Попри зоологічні недоладності, мультфільм став дуже популярним через лагідні образи, мелодійний трек та добрі слова головної пісні його героїв.
Єноти як хутро Редагувати
Єнотом часто називають варіант довгого кудлатого хутра або рябого хутра, з якого шиють верхній одяг (коміри, шуби, шапки). Назва пов'язана є «генетовими» шкірками, або скорочено — «генотами» -> «єнотами» (докл. див. на сторінці Віверові).
«Фінський єнот» (Finnraccoon) — штучно виведена порода єнота уссурійського, якого розводять на звірофермах Фінляндії. Селекційна робота з вирощування фінського єнота проводиться за жорсткими стандартами якості SAGA FURS. Шкури сортуються і продаються виключно на Фінському хутровому аукціоні в Гельсінкі. Хутра марки SAGA є невід'ємною частиною системи якості в індустрії моди, яка гарантує використання сортів хутра найвищої якості .
Єноти в Україні Редагувати
В Україні єнотом мисливці і зоологи називають єнота уссурійського (Nyctereutes procyonoides) — відомий мисливський вид хижих ссавців. Єноти в Україні тепер широко поширені і в окремих місцях є однією з домінантних груп хижих ссавців. Полювання на єнотів обмежено, оскільки єноти залягають у зимову сплячку, а полювання на хутрових звірів в Україні приурочене до зимового часу. На півночі України можливі знахідки ракуна, або «єнота американського», який відомий у Білоруському Поліссі. В зоопарках нерідко утримують різні види вівер, у тому числі й генет, від яких і походить назва «єнот».
Єнотів вперше випустили в Україні у 1953 році — у Бродівському районі Львівщини. Про це повідомляється у «Хроніках Львова» : «9 жовтня. До відома мисливців і населення. Облконтора „Заготживсировина“ завезла і випустила в лісах Бродівського району уссурійського єнота в цілях акліматизації і розведення. Полювання категорично заборонено. За знищення єнота кримінальна відповідальність.». У суміжній Польщі вид з'явився за два роки — у 1955 році pl:Jenot.
Вороги Редагувати
Єнот — дуже життєздатний звір. Він несприйнятливий до багатьох інфекційних та інвазійних захворювань і агресивно захищається від хижаків.
На єнотів нападають койоти, вовки, руді рисі, куниця-рибалка, алігатори, сови; на дитинчат - змії. Якщо єнот не може сховатися або втекти, він прикидається мертвим.
В населенних пунктах непримиренними ворогами єнотів вважаються великі собаки та росіяни. Однак дорослий єнот здатний дати опір будь-якому хижакові. Його зброя — пазурі та міцні зуби. До того ж єнот вміло тікає від переслідування, перескакуючи з дерев на дахи будинків, дереться по стовпах та стінах.
Примітки Редагувати
- Етимологічний словник української мови у 7 томах. К.: Наукова думка, 1982—2009.
- . Архів оригіналу за 10 грудня 2017. Процитовано 9 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 19 січня 2011. Процитовано 13 травня 2011.
- . scholar.googleusercontent.com. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- Єноти // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
- Хроніки Львова
- Роди звірів східноєвропейської фауни та їх українські назви // Вісник Національного науково-природничого музею НАН України. — 2001. — Вип. 1. — С. 113—132. [3] [ 4 квітня 2022 у Wayback Machine.]