Єлюй Лунсюй (спрощ.: 耶律隆绪; кит. трад.: 耶律隆緒; піньїнь: Yelü Longxu), храмове ім'я Шен-цзун (спрощ.: 辽圣; кит. трад.: 遼聖; піньїнь: Shengzong; 16 січня 972 — 25 червня 1031) — шостий імператор киданьської династії Ляо.
| Єлюй Лунсюй | |
| |
|---|---|
| 14 жовтня 982 — 25 червня 1031 року | |
| Попередник: | Єлюй Сянь |
| Спадкоємець: | Єлюй Цзунчжень |
| Народження: | 16 січня 972 |
| Смерть: | 25 червня 1031 (59 років) |
| Країна: | Династія Ляо |
| Рід: | Династія Ляо |
| Батько: | Єлюй Сянь |
| Мати: | Xiao Chuod |
| Шлюб: | Xiao Noujind, Xiao Pusaged, Xiaonoujind, Puwei Shid, Jiang Shid, Li Shid, Xiao Shid, Xiao Shid, Xiao Shid, Ma Shid, Da Shid, Bai Shid і Ai Shid |
| Діти: | Єлюй Цзунчжень, Yelü Jiuged, Yelü Baged, Yelü Xingged, Yelü Shiged, Yelü Cuibad, Yelü Yanmujind, Yelü Boshid, Yelü Shuogud, Yelü Taiged, Yelü Yanged, Yelü Saiged, Yelü Diannid, Yelü Changshoud, Yelü Taoged, Yelü Zhongyuand, Yelü Gou'erd, Yelü Wuged, Yelü Bieguted, Yelü Fobaonud і Yelü Zongyuand |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Правління Редагувати
Зійшов на трон у 12-річному віці, замінивши свого батька Єлюй Сяня. Оскільки він був малолітнім, його мати, Сяо Яньянь, стала регенткою.
Імператор Північної Сун Тай-цзун намагався скористатись ситуацією, 986 року почавши вторгнення до південної столиці Ляо (сучасний Пекін) та Шістнадцяти округів. Три великі армії династії Сун були відряджені на три різні стратегічні напрямки, щоб досягти південної столиці. Молодий імператор Шен-цзун разом зі своєю імператрицею очолив армію династії Ляо, щоб протистояти ворогу, та завдав поразки армії Сун в одній із битв у червні того ж року.
1004 року війська Ляо здійснили широкомасштабне вторгнення на територію династії Сун. Це призвело до укладення Шаньюанського договору, підписаного в середині січня 1005 року. Відповідно до того договору, династія Сун мала сплачувати щорічну данину у вигляді 200 000 рулонів шовку та 100 000 срібних монет в обмін на мир.
988 року Єлюй Лунсюй започаткував державні іспити для відбору чиновників на сонові моделей, розроблених династіями Тан і Сун. Спочатку система допустила до влади малу кількість чиновників. Лише троє з п'яти кандидатів змогли стати чиновниками. До 1014 року кількість тих, хто успішно склали іспити, сягнула 130 осіб.
Також за правління Єлюй Лунсюя було запроваджено феодальні реформи, що стимулювали розвиток економіки держави. Тому його володарювання вважається золотим віком династії Ляо.
Після смерті Єлюй Лунсюя трон успадкував його син Єлюй Цзунчжень.
Девізи правління Редагувати
- Ціаньхен (乾亨) 982
- Тунхе (統和) 983—1012
- Кайтай (開泰) 1012—1021
- Тайпін (太平) 1021—1031
Примітки Редагувати
- ↑ China Biographical Database
Джерела Редагувати
- Mote F.W. (1999). Imperial China: 900-1800. Harvard University Press. с. 68–71, 76–86, 115–116.