Успенський Єлецький монастир УПЦ (МП) — православний монастир та пам'ятка національного значення в місті Чернігів. Один із найстаріших монастирів України.
Успенський Єлецький жіночий монастир УПЦ (МП) | |
---|---|
![]() (Успенський собор) і дзвіниця | |
51°29′08″ пн. ш. 31°17′43″ сх. д. / 51.48556° пн. ш. 31.29528° сх. д.Координати: 51°29′08″ пн. ш. 31°17′43″ сх. д. / 51.48556° пн. ш. 31.29528° сх. д. | |
Тип споруди | церква і монастир |
Розташування | ![]() |
Початок будівництва | 1060 |
Зруйновано | 1239 |
Відбудовано | 1680-ті рр. |
Стиль | (українське бароко) |
Належність | УГКЦ(1635—1649) УПЦ (1649—1921) УПЦ МП (з 1992) |
![]() |
Заснований (1060) чернігівським князем (Святославом Ярославичем) як (чоловічий монастир). Розташований на підвищеному правому березі річки Десна між (Чернігівським дитинцем) і (Троїцько-Іллінським монастирем). Складова історичної панорами Чернігова. Зруйнований (1239) року під час монгольської навали. 1623 року відновлений за панування Речі Посполитої, переданий Греко-католицькій церкві. 1649 року внаслідок (Хмельниччини) захоплений правосланими. Капітально перебудований у стилі (українського бароко) за головування архімандрита (Йоаникія Ґалятовського) в (1669)—1688 роках. 1786 року за наказом російської імператриці (Катерини ІІ) позбавлений землеволодінь. 1921 року закритий рішенням радянської влади. У 1944—1964 роках належав (Чернігівській обласній філармонії). Відновлений як жіночий монастир після здобуття Україною незалежності (1991). Від 1992 року перебуває в оренді Московського патріархату під назвою Свято-Успенський Єлецький жіночий монастир, на честь головного (храму Успіння Богородиці).
Історія
Широковідома за багатьма літературними джерелами легенда свідчить, що засновано Успенський монастир ще в середині (XI століття) князем (Святославом Ярославичем) у зв'язку з появою 3 лютого (або 6 листопада) (1060) року на одній з ялин в цій місцевості (ікони Божої Матері). Згідно з тим же переказом, в монастирі у (1069) р. деякий час перебував «батько руського чернецтва» (Антоній Печерський).
Літописних відомостей про монастирську обитель небагато. Крім повідомлення про прибуття до Чернігова св. Антонія і заснування ним на (Болдиних горах) печерного Богородицького монастиря ((1069)), згадується у (1177) році «Єфрем — (ігумен) святої Богородиці».
В середині Ⅻ століття на місці, де з'явилася свята ікона, спорудили мурований храм в честь Успіння Божої Матері. Це була грандіозна для свого часу архітектурна споруда. Увінчаний єдиною масивною главою тринефний, триапсидний двадцятип'ятиметрової висоти собор було видно не тільки з будь-якого кінця міста, але і з навколишніх сіл. Він зберігся до наших днів і його добре видно з південної частини Чернігова.
У (1239) році монголо-татари штурмом взяли Чернігів. Місто було спалено і пограбовано. Не минув цієї долі і Єлецький монастир. Він довгий час знаходився в запустінні. Про це свідчить той факт, що до кінця ⅩⅤ століття і сам Чернігів перебував у занепаді.
На початку ⅩⅥ століття Чернігів переходить під владу (Москви). Є відомості, що давня обитель на той час відновлюється, її укріпили і в ній поселили московських іноків.
У 1611 році Чернігів спалив воєвода Горностай. Після цього ченці повернулися до Москви. Через 7 років місто підпадає під Польщу. Пошкоджений і залишений Успенський собор не витримує тиску часу. Спочатку впали бокові глави, а потім і центральний купол.
Після 1623 року Єлецький монастир відремонтували і передали уніатам. Найвідомішим ігуменом монастиря того часу був (Кирило Транквіліон-Ставровецький). У (1646) році він випустив першу в Чернігові друковану книгу («Перло многоцѣнное»).
У 1649 році Чернігів було визволено від поляків і Єлецький монастир невдовзі знову стає православним. Серед його ігуменів були майбутній архієпископ (Лазар Баранович), (Феодосій Углицький) та його спадкоємець архієпископ Іоанн Максимович — засновник Чернігівського колегіуму, (Данило Туптало) — відомий релігійний і церковний діяч, більше відомий як св. Дмитро Ростовський.
Чимало зробив для відродження обителі (І. Галятовський) ((*бл. 1620–1688). При ньому було реконструйовано Успенський собор, побудовані муровані келії, зведена трапезна Петропавловська церква. Він же створив у монастирі бібліотеку.
У 1757 році настоятелем монастиря був призначений (Гервасій Линцевський) (з того ж року — єпископ Переяслівський та Бориспільський), який щойно повернувся зі служби у .
У ⅩⅧ столітті Єлецький Успенський монастир перетворюється у великого землевласника. Але указ імператриці (Катерини Ⅱ) поклав цьому кінець. У 1786 році до казни були передані кріпаки, які перебували у його власності, — 1256 чоловіків і 1169 жінок, 7 пекарень, 8 шинків, винокурня, 4 бані, 9 млинів, 4 поромні переправи та багато іншого майна. З того часу тут припинилось велике будівництво.
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly91cGxvYWQud2lraW1lZGlhLm9yZy93aWtpcGVkaWEvY29tbW9ucy90aHVtYi84LzhiLyVEMCU5RiVEMCVCNSVEMSU4NyVEMCVCMCVEMSU4MiVEMCVCQSVEMCVCMF8lRDAlODQlRDAlQkIlRDAlQjUlRDElODYlRDElOEMlRDAlQkElRDAlQkUlRDAlQjMlRDAlQkVfJUQwJUJDJUQwJUJFJUQwJUJEJUQwJUIwJUQxJTgxJUQxJTgyJUQwJUI4JUQxJTgwJUQxJThGLnBuZy8yMjBweC0lRDAlOUYlRDAlQjUlRDElODclRDAlQjAlRDElODIlRDAlQkElRDAlQjBfJUQwJTg0JUQwJUJCJUQwJUI1JUQxJTg2JUQxJThDJUQwJUJBJUQwJUJFJUQwJUIzJUQwJUJFXyVEMCVCQyVEMCVCRSVEMCVCRCVEMCVCMCVEMSU4MSVEMSU4MiVEMCVCOCVEMSU4MCVEMSU4Ri5wbmc=.png)
В кінці 1921 року Єлецький монастир було закрито. З 1944 по 1964 на території монастиря розташовувалася (Чернігівська обласна філармонія). На початку 90-х років XX століття релігійне життя у монастирі відновилось. Тут заснували жіночий монастир.
Як і інші монастирі, обитель на Єлецькій горі являла собою некрополь. В різні часи на її території були поховані великий князь Всеволод Святославович Трубчевський, полковник ( Леонтій Полуботок), генеральний обозний Василь Дунін-Борковський, губернатор (Андрій Милорадович), полковник Яків Лизогуб та інші.
У товщі гори під садибою монастиря сховані великі підземелля. Відома легенда пов'язує їх початок з іменем Антонія Печерського, однак у 1892 році дослідниками Київського церковно-археологічного товариства була доведена повна безпідставність подібних тверджень.
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly91cGxvYWQud2lraW1lZGlhLm9yZy93aWtpcGVkaWEvY29tbW9ucy90aHVtYi80LzQ0LyVEMCU4NCVEMCVCQiVEMCVCNSVEMSU4NiVEMSU4QyVEMCVCQSVEMCVCOCVEMCVCOV8lRDAlQkMlRDAlQkUlRDAlQkQlRDAlQjAlRDElODElRDElODIlRDAlQjglRDElODBfJUQwJUIwLmpwZWcvMTcwcHgtJUQwJTg0JUQwJUJCJUQwJUI1JUQxJTg2JUQxJThDJUQwJUJBJUQwJUI4JUQwJUI5XyVEMCVCQyVEMCVCRSVEMCVCRCVEMCVCMCVEMSU4MSVEMSU4MiVEMCVCOCVEMSU4MF8lRDAlQjAuanBlZw==.jpeg)
У наш час підземелля Єлецького монастиря являють комплекс закладених цеглою підземних камер і переходів, що розміщуються кількома ярусами. До них додається підземна галерея довжиною 70 метрів, яка з'єднує Успенський собор і Петропавловську церкву.
За огорожею Єлецького монастиря на північ від нього піднімається великий земляний насип — всесвітньовідомий курган (Чорна могила). Він насипаний у 60-их роках Ⅹ століття над похованням знатного воїна, як вважають більшість істориків, останнього чернігівського дохристиянського князя, який фігурує як князь Чорний. Крім Чорної могили, поруч з монастирем збереглися ще дві пам'ятки минулого: двоповерховий будинок колишнього чоловічого духовного училища, спорудженого у 1879 році, і тюремний замок, побудований у 1803–1806 роках на ділянці городу Єлецького монастиря магістратом, який придбав цю землю у 1803 році за 100 карбованців.
Єлецький Успенський монастир і (Чорна могила) входять до туристичного маршруту визначних пам'яток Чернігова.
Будівлі
До складу архітектурного ансамблю Єлецького Успенського монастиря входять:
- (Успенський собор) — головний храм (2-а пол. XII ст.)
- Церква-усипальниця (Якова Кіндратовича Лизогуба), 1689 року — збудована з південного боку Успенського собору на замовлення Юхима Лизогуба, сина полковника Я. К. Лизогуба. Згодом використовувалась як бібліотека і (ризниця). Складається з 2-ох приміщень розділених тамбуром;
- Надбрамна дзвіниця (1670)—1675 років — найдавніша висотна споруда Чернігова, її висота — 36 м. Збудована на місці старішої дерев'яної дзвіниці;
- Трапезна Петропавловська церква XVII століття над Єлецькими печерами ((1069) рік);
- Келії того ж періоду — найдавніша цегляна жила будівля, що збереглась на (Лівобережній Україні). Складаються з трьох корпусів: палатного, східного і південно-західного;
- Мурована огорожа;
- Руїни будинку ігумена XVIII століття.
- Дерев'яний житловий будиночок, відомий як будинок (архімандрита) (Феодосія Углицького), побудований у 1688 році — найдавніша дерев'яна будівля, що збереглась на Лівобережній Україні.
- Єлецький Успенський монастир. Краєвид з Болдиних гір
- Дзвіниця Успенського собору, (1670-ті)
- Перло багатоцінне, (1646). Титульний лист
- Петропавлівська церква з трапезною
-
-
Настоятелі
Ігумени
- (1177): Єфрем
Архімандрити
- 1628—(1646): (Кирило Транквіліон-Ставровецький)
- 1653—1667: (Лазар Баранович)
- (1669)—1688: (Іоаникій Ґалятовський)
- 1688—1696: (Феодосій Углицький)
- (1697)—1699: (Димитрій Туптало)
- 1755—1757: (Гервасій Линцевський)
- (1761)—1762: (Панкратій Чарниський)
- 1763—1773: (Панкратій Чарниський)
- 1813—1818: (Феофіл Татарський)
- 1818—1822: (Мелетій Носков)
- 1850—1852: (Климент Можаров)
Примітки
- Черниговская ученая архивная комиссия. Труды Черниговской ученой архивной комиссии. - Чернигов, 1897-1898
Література
- І.М. Ігнатенко. Чернігівський Свято-Успенський Єлецький монастир [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: (В. А. Смолій) (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 525. — .
- (Малий словник історії України) / відпов. ред. (В. А. Смолій). — К. : (Либідь), 1997. — 464 с. — .
- Довідник з історії України. — 2-ге вид. — К., 2001.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Єлецький монастир
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет