Елена (болг. Елена) — місто в Болгарії. Знаходиться в Великотирнівській області, входить в громаду Єлена. Населення становить 6288 осіб.
| Елена Елена | ||
|---|---|---|
| ||
| | ||
| Основні дані | ||
| 42°55′52″ пн. ш. 25°52′43″ сх. д. / 42.93111° пн. ш. 25.87861° сх. д.Координати: 42°55′52″ пн. ш. 25°52′43″ сх. д. / 42.93111° пн. ш. 25.87861° сх. д. | ||
| Країна | Болгарія | |
| Регіон | Північно-східний регіон Болгарії Область: Великотирновська область Громада: Єлена | |
| Столиця для | громада Елена (община Болгарії) | |
| Площа | 62,42 км² | |
| Населення | 6 147 | |
| Висота НРМ | 293 м | |
| Телефонний код | (+359) 06151 | |
| Часовий пояс | +2 | |
| Код LAU (NUTS) | BG27190 | |
| GeoNames | 731696 | |
| OSM | ↑1929746 ·R (громада Елена) | |
| Поштові індекси | 5250 | |
| Міська влада | ||
| Адреса | вул. "Іларіон Макаріополський" №24 | |
| Мер міста | Сашо Топалов | |
| Вебсайт | www.elena.bg | |
| Мапа | ||
| | ||
| | ||
| Елена у Вікісховищі |
Місто розташоване на висоті 339 м, біля підніжжя Еленінських Балкан, через які проходи: Залізні Ворота (Демір-Капи) і Гайдуці-Чокар, з проїзною дорогою, яка веде в місто Слівен.
Історія ред.
Відомий з 1430 р., був важливим культурним центром в епохи Ренесансу і Просвітництва, там було відкрито одне з перших болгарських училищ.
У турецьку війну 1877-78 рр.., Незабаром після переходу російських військ через Дунай, Олена була зайнята російським загоном. Коли турки, у серпні місяці, перейшли в наступ і зайняли висоти, командувачі над Оленою і над шляхом відступу до Тирново, позиція у Олени стала вельми небезпечною. На початку листопада еленінскій загін, що діяв під командою генерал-майора Домбровського, був підкріплений резервом. У середині листопада ворог почав готуватися до нападу на Олену, з метою відвернення головної російської армії від Плевни та перешкоджання нового руху росіян за Балкани. Сулейман-паша 18 листопада зосередив поблизу Олени близько 30 тис. чоловік, розраховуючи з цими силами взяти Олену і потім рушити до Тирново. На світанку 22-го числа турки відкрили вогонь по передовому загону, а потім рушили в атаку. Після 2-годинного запеклого бою командував передовим загоном полковник Лермонтов став відступати на Олену. Висланий йому на підкріплення батальйон був оточений турками, причому близько 300 чоловік взяті в полон. О 12 годині дня турки атакували укріплену позицію росіян в Олени Після тригодинного опору генерал Домбровський наказав відступати і, незважаючи на величезні труднощі, близько 6 години вечора встиг дійти до села Яківці, де припинилося переслідування з боку турків. Еленінскій загін втратив в цей день більше 1/3 свого складу (55 офіцерів і 1087 нижніх чинів) і повинен був кинути 11 гармат. Завдяки його наполегливій оборони на шляху до Тирново встигли зосередитися достатні сили, і Сулейман повинен був відмовитися від свого плану. 2 грудня турки очистили Олену, після чого розграбований і спалений частиною ними місто було знову зайнятий російськими військами, а турки зміцнилися неподалік на кургані Дівоча могила.
Народились ред.
- Іларіон Макаріопольський, митрополит, учасник національно-визвольного руху.
- Теодор Теодоров, прем'єр-міністр.
- Пенчо Златев, прем'єр-міністр.
- Іларіон (Цонев), митрополит і письменник.
- Стоян Михайловський — поет, публіцист, журналіст
- Йосиф Разсуканов (1876-?) — болгарський військовий діяч.
- Ілія Бобчев (1873—1936) — болгарський юрист, письменник, літературний та громадський діяч.
- Страшимир Велчев (1895—1974) — болгарський військовий діяч.
Там же навчався письменник Еміліан Станев.
Галерея ред.
Посилання ред.
- Історія Єлени [ 28 липня 2010 у Wayback Machine.] (болг.)
- Музеї общини Єлена [ 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (болг.)
- Сайт общини Єлена [ 9 лютого 2006 у Wayback Machine.] (болг.)
- Фотографії (болг.)
- Карта міста [ 6 серпня 2010 у Wayback Machine.] (болг.)