Євлогій (у миру — Василь Семенович Георгієвський; 10 квітня 1868, Тульська губернія — 8 серпня 1946, Париж) — російський церковний діяч, митрополит Західноєвропейський.
| Євлогій | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | рос. Василий Семёнович Георгиевский |
| Народився | 22 квітня (4 травня) 1868 Сомове (Одоєвський район), Одоєвський повітd, Тульська губернія, Російська імперія |
| Помер | 8 серпня 1946 (78 років) Париж, Франція |
| Поховання | Сент-Женев'єв-де-Буа |
| Країна | Російська імперія |
| Діяльність | священнослужитель, політик, православний священник |
| Alma mater | Тульська духовна семінарія |
| Знання мов | російська |
| Суспільний стан | духовенство |
| Посада | депутат Державної думи Російської імперії[d] і митрополит |
| Партія | Союз російського народу |
| Конфесія | православ'я |
|
Біографія Редагувати
Народився в Тульській губернії (нині територія РФ). Закінчив Московську духовну академію зі ступенем кандидата богослов'я (1892). Від 1894 — викладач Тульської духовної семінарії. 1895 архімандрит Антоній (Храповицький) постриг його в чернецтво. Від 1897 — ректор Холмської духовної семінарії. 12 січня 1903 відбулась єпископська хіротонія Євлогія в єпископа Люблінського, вікарія Холмської єпархії. Від 18 липня 1905 — єпископ, од 20 травня 1912 — архієпископ Холмський і Люблінський. Член Державної думи 2-го та 3-го скликань (див. Державна дума Російської імперії). Його стараннями утворено Холмську губернію й виведено її зі складу Царства Польського. Від 14 травня 1914 — архієпископ Волинський і Житомирський. Учасник Помісного собору РПЦ (15 серпня 1917 — 1 вересня 1918). Емігрував 1919 із Росії. Перебуваючи на еміграції, не спрацювався ні з митрополитом Антонієм (Храповицьким), ні з митрополитом Сергієм (Страгородським); останній 1930 звільнив Євлогія від управління російськими церквами в Західній Європі й заборонив йому священнослужіння. Євлогій разом з вірними йому приходами перейшов у юрисдикцію Константинопольського патріархату. 2 вересня 1945 Євлогій возз'єднався з РПЦ і його призначили екзархом російських православних приходів у Західній Європі.
Помер і похований у м. Париж (Франція).
Посмертно видано спогади Євлогія «Путь моей жизни» (1947).
Джерела та література Редагувати
- Білокінь С. І. Євлогій [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
- Czech National Authority Database