Принц Євген Наполеон Ніколаус (швед. Eugen Napoleon Nikolaus; 1865–1947) — герцог Нерке, четвертий і молодший син шведського короля Оскара II і його дружини Софії. Кавалер ордена Норвезького лева та ордена Андрія Первозванного. Відомий також як живописець, колекціонер творів мистецтва і меценат.
| Євген Шведський | |
|---|---|
| Народився | 1 серпня 1865[…] Дроттнінггольм, Екере, лен Стокгольм, Швеція |
| Помер | 17 серпня 1947[…] (82 роки) Гедвіг-Елеонораd, комуна Стокгольм, лен Стокгольм, Швеція |
| Поховання | Вальдемарсуддеd |
| Країна | Швеція |
| Діяльність | військовослужбовець, меценат, графік, художник |
| Alma mater | Університет Уппсала |
| Членство | Шведська королівська академія наук і Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей |
| Жанр | пейзаж |
| Титул | герцог |
| Посада | герцог і Hereditary Princed |
| Конфесія | лютеранство |
| Рід | Бернадоти |
| Батько | Оскар II |
| Мати | Софія Нассауська |
| Брати, сестри | Густав V, Оскар Карл Август Бернадотт і Карл Шведський |
| Нагороди | |
| | |
|
Біографія Редагувати
Принц Євген народився в Дроттнінггольмському палаці. Був четвертим і наймолодшим сином князя Оскара, герцога Естергетландського . Його мати — Софія Нассауська. Новонародженому князю було присвоєно звання герцога Нерке. Після вступу герцога Естергетландського на трон Швеції та Норвегії як короля Оскара II, герцог Нерке став четвертим у черзі на трон. Проте він більше цікавився живописом, ніж царюванням.
Середню освіту отримав у приватних викладачів. У 1885—1886 роках принц Євген вивчав живопис в Уппсалі у Вільгельма фон Гегерфельда. Після цього він навчався в Парижі у 1887—1889 роках. у Леона Бонни, Альфреда Ролля, Анрі Жерве, а також короткий час у П'єра Пюва де Шавана.
Повернувшись до Швеції, присвятив себе виключно пейзажному живопису. Більшість робіт виконано в стилі, близькому до імпресіонізму. Географічно, принц Євген писав пейзажі Седерманланда, Стокгольма і озера Меларен, а також місцевостей, де він проводив літній відпочинок — Тюресе на південь від Стокгольма, Ергорден у Вестергетланді, а з 1930-х років — Естерлен в Сконе на півдні Швеції.
Принц Євген відомий не тільки як один з найбільших шведських пейзажистів кінця XIX — початку XX століття, але і як майстер монументального живопису. Серед іншого, він створив фрески «Місто на воді» (1917—1922) в ратуші Стокгольма, «Біла ніч» (1899) і «Літо» (1904) в школі Норра в Стокгольмі, а також вівтар церкви в Кіруні.
В 1899 році Євген купив парк і палац Вальдемарсудде (швед. Waldemarsudde) на острові Юргорден в Стокгольмі і в 1905 році побудував там за проектом архітектора Фердинанда Боберга заміську резиденцію в стилі модерн. Принц Євген помер у Вальдемарсудде 17 серпня 1947 року. Будинок і свою колекцію творів мистецтва принц заповів державі. Зараз це музей, де знаходиться квартира принца і велика колекція картин шведського живопису XIX і XX століття, що включає 3000 картин і графічних творів самого принца Євгена.
Роботи принца виставлені в провідних художніх колекціях Швеції, в тому числі в Національному музеї у Стокгольмі і художньому музеї в Гетеборзі.
У 1945 році, в день вісімдесятиріччя принца, була заснована медаль Принца Євгена, яка вручається за високі художні досягнення.
Після його смерті в палаці Дроттнінгхольм 17 серпня 1947 року резиденція стала художнім музеєм і, згідно з його заповітом, власністю держави. Євген ніколи не одружувався, в епоху, коли королівські принци майже завжди знаходили собі принцес для одруження. Його гомосексуальна орієнтація була невідома широкому загалу.
Роботи принца Євгена Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118915983 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Eugen Napoleon Nicolaus — 1917.
- ↑ Eugen Napoleon Nicolaus
- Орден Святого Апостола Андрія Первозванного (1699—1917). Орден святої Великомучениці Катерини (1714—1917). Списки кавалерів і кавалерственні дам ", С. С. Левін, Москва, 2003, 102 стор., 300 прим.
- Prince Eugens Waldemarsudde. New York Times. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 3 лютого 2013.
- . Prins Eugens Waldemarsudde. Архів оригіналу за 19 серпня 2010. Процитовано 3 лютого 2013.
- Lindqvist, Herman (3 серпня 2013). Stort hysch om kungars sexualitet. Aftonbladet (швед.). Процитовано 15 травня 2017.
- Waldemarsuddekrukan pothistory. www.museibutiken.se. Архів оригіналу за 18 квітня 2013.
| Це незавершена стаття про особу Швеції. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |