www.wikidata.uk-ua.nina.az

Юзеф Тішнер Юзеф Станіслав Тішнер пол Józef Tischner 12 березня 1931 Старий Сонч 28 червня 2000 Краків польський католиц

Юзеф Тішнер

Юзеф Станіслав Тішнер (пол. Józef Tischner; 12 березня 1931, Старий Сонч — 28 червня 2000, Краків) — польський католицький священник та філософ. Кавалер вищої нагороди Польщі — Ордену Білого Орла.

Юзеф Тішнер
пол. Józef Tischner
Народження 12 березня 1931(1931-03-12)
Старий Сонч, Новосандецький повіт, Малопольське воєводство, Республіка Польща
Смерть 28 червня 2000(2000-06-28) (69 років)
Краків, Республіка Польща
рак гортаніd
Громадянство (підданство)  Республіка Польща
Знання мов
  • польська
    • Діяльність
  • католицький священник, викладач університету
    • Член Колегіум невидимий
    Науковий ступінь професор[d]
    Alma mater Ягеллонський університет (1959, 1955)
    Конфесія католицька церква
    Автограф
    Нагороди

    Fellow of Collegium Invisibiled

    Kisiel Prized

     Юзеф Тішнер у Вікісховищі

    Біографія ред.

    Молодість ред.

    Дитинство провів у Лопушній, де його батько Юзеф керував школою, а мати Вероніка з дому Хованець. Після закінчення ліцею в Новому Торзі в 1949 р. вирішив вступити до семінарії. Батько був проти, вважаючи що «Юзеф ще молодий».

    Освіта і робота ред.

    Через рік Юзеф Тішнер вивчав право на Ягеллонському університеті Кракова. В 1950—1955 роках навчався на Теологічному факультеті ЯУ. Закінчив також Вищу духовну семінарію Краківської архієпархії, висвятився на священника 26 червня 1955 року. Продовжив навчання на Факультеті філософії Християнської академії католицької теології у Варшаві, а з 1957 року на Філософсько-історичному факультеті ЯУ. В 1959 році захистив магістерську, а в 1963 році докторську (Ph. D) роботу «Трансцендентальне я в філософії Едмунда Гуссерля». Восени 1968 року вперше виїздить за кордон, на річну стипендію до Левена. В результаті постала робота «Студії з теорії свідомості (Феноменологія еготичної свідомості)», котра лягла в основу захищеного ним в 1974 році докторату.

    З 1982 року кілька разів очолював Філософський факультет Папської теологічної академії у Кракові, багаторічним Головою Інституту гуманітарних досліджень у Відні. Був почесним доктором Лодзького університету та Вищої педагогічної школи у Кракові. Викладав курс «Філософія драми» в Державній вищій театральній школі у Кракові. Був членом Collegium Invisibile.

    Філософські погляди ред.

    В 1970-х роках став відомою постаттю в інтелектуальному житті Польщі. Дискутував із класичними філософами епохи Просвітництва та екзистенціалістами, запровадив поняття «я аксеологічне». Розпрацьовував поняття свідомості та свободи. В 1970 році представив описання «я як елементарної цінності», протиставляючись гуссерлівській концепції «я трансцендентального». Цим самим, залишаючись в рамках феноменологічної традиції, ступив на власну стежку філософських роздумів, що допровадила його пізніше до філософії драми та метафізики добра.

    У есе «Занепад томістичного християнства» (1970) почав дискусії із томізмом, закидаючи йому ідеологізацію віри. В 1979 році написав книгу «Польський кшталт діалогу», полемізуючи також із марксизмом.

    У статтях, зібраних під титулами «Нещасний дар свободи» (1993), «В країні хворобливої уяви» (1997) та «Ксьондз на манівцях» (1999) висловлював свої погляди в питанні побудови нового суспільного та політичного ладу, але передусім етичного. Продовжував також суто філософські пошуки. Найбільш знаними його працями є «Філософія драми» (1990) та «Суперечка про існування людини» (1998).

    Політичні погляди та суспільні зв'язки ред.

    З 1980 року висловлює свої симпатії до руху «Солідарність». Виступаючи з казанням перед головами професійних спілок в жовтні 1980 року сказав: «Несіть один одного вагу солідарності, найглибша солідарність то солідарність совісті». Після цього виступу публікує низку трактатів в католицькому тижневику «Tygodnik powszechny», виданих пізніше книгою «Етика Солідарності» (1981). Вважався за одного зі священників «Солідарності» (його казання було прочитане також на І З'їзді Солідарності та увійшло до його офіційного збірника документів).

    Як уродженець Підгалля (землі польських гуралів), з 1980 року є також капеланом Союзу підгалян та ставить собі завданням «скристалізувати ідею гуральщини». Підтримував розвиток гуральської культури, виголошував проповіді гуральською говіркою.

    Смерть та пам'ять ред.

    Помер в 2000 році від раку гортані. Похований у Лопушній. Після його смерті папа Іван Павло ІІ написав у телеграмі: «…був людиною Церкви, занепокоєною завжди тим, аби у захисті правди не згубити з очей людину». З 2001 року місячник та видавництво «Znak» присуджують нагороду його імені. Віденський Інститут гуманітарних досліджень з 2003 року надає польським молодим науковцям стипендію імені Юзефа Тішнера. З 2003 року у Кракові діє Фонд «Інститут думки Юзефа Тішнера», що має на меті охорону та поширення інтелектуального доробку свого патрона та творче продовження найважливіших досягень його філософії.

    Публікації про Тішнера ред.

    Боновіч В. Капелюх на воді. Розповіді про отця Тішнера. — К.: Грані-Т, 2013. — 296 с.

    Примітки ред.

    1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119304740 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
      d:Track:Q27302d:Track:Q36578
    2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
      d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
    3. https://encyklopedia.pwn.pl/haslo/Tischner-Jozef;3987493.html
    4. Nauka Polska
      d:Track:Q97032597
    5. https://nauka-polska.pl/#/profile/scientist?id=69347

    Посилання ред.

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
    Дата публікації:
    Yuzef Stanislav Tishner pol Jozef Tischner 12 bereznya 1931 Starij Sonch 28 chervnya 2000 Krakiv polskij katolickij svyashennik ta filosof Kavaler vishoyi nagorodi Polshi Ordenu Bilogo Orla Yuzef Tishnerpol Jozef TischnerNarodzhennya 12 bereznya 1931 1931 03 12 1 2 Starij Sonch Novosandeckij povit Malopolske voyevodstvo Respublika PolshaSmert 28 chervnya 2000 2000 06 28 1 2 69 rokiv Krakiv Respublika Polsha 1 rak gortanidGromadyanstvo piddanstvo Respublika Polsha 3 Znannya mov polska 2 Diyalnist katolickij svyashennik vikladach universitetuChlen Kolegium nevidimijNaukovij stupin profesor d 4 Alma mater Yagellonskij universitet 1959 1955 5 Konfesiya katolicka cerkvaAvtografNagorodi Fellow of Collegium Invisibiled Kisiel Prized Yuzef Tishner u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 1 1 Molodist 1 2 Osvita i robota 1 3 Filosofski poglyadi 1 4 Politichni poglyadi ta suspilni zv yazki 1 5 Smert ta pam yat 2 Publikaciyi pro Tishnera 3 Primitki 4 PosilannyaBiografiya red Molodist red Ditinstvo proviv u Lopushnij de jogo batko Yuzef keruvav shkoloyu a mati Veronika z domu Hovanec Pislya zakinchennya liceyu v Novomu Torzi v 1949 r virishiv vstupiti do seminariyi Batko buv proti vvazhayuchi sho Yuzef she molodij Osvita i robota red Cherez rik Yuzef Tishner vivchav pravo na Yagellonskomu universiteti Krakova V 1950 1955 rokah navchavsya na Teologichnomu fakulteti YaU Zakinchiv takozh Vishu duhovnu seminariyu Krakivskoyi arhiyeparhiyi visvyativsya na svyashennika 26 chervnya 1955 roku Prodovzhiv navchannya na Fakulteti filosofiyi Hristiyanskoyi akademiyi katolickoyi teologiyi u Varshavi a z 1957 roku na Filosofsko istorichnomu fakulteti YaU V 1959 roci zahistiv magistersku a v 1963 roci doktorsku Ph D robotu Transcendentalne ya v filosofiyi Edmunda Gusserlya Voseni 1968 roku vpershe viyizdit za kordon na richnu stipendiyu do Levena V rezultati postala robota Studiyi z teoriyi svidomosti Fenomenologiya egotichnoyi svidomosti kotra lyagla v osnovu zahishenogo nim v 1974 roci doktoratu Z 1982 roku kilka raziv ocholyuvav Filosofskij fakultet Papskoyi teologichnoyi akademiyi u Krakovi bagatorichnim Golovoyu Institutu gumanitarnih doslidzhen u Vidni Buv pochesnim doktorom Lodzkogo universitetu ta Vishoyi pedagogichnoyi shkoli u Krakovi Vikladav kurs Filosofiya drami v Derzhavnij vishij teatralnij shkoli u Krakovi Buv chlenom Collegium Invisibile Filosofski poglyadi red V 1970 h rokah stav vidomoyu postattyu v intelektualnomu zhitti Polshi Diskutuvav iz klasichnimi filosofami epohi Prosvitnictva ta ekzistencialistami zaprovadiv ponyattya ya akseologichne Rozpracovuvav ponyattya svidomosti ta svobodi V 1970 roci predstaviv opisannya ya yak elementarnoyi cinnosti protistavlyayuchis gusserlivskij koncepciyi ya transcendentalnogo Cim samim zalishayuchis v ramkah fenomenologichnoyi tradiciyi stupiv na vlasnu stezhku filosofskih rozdumiv sho doprovadila jogo piznishe do filosofiyi drami ta metafiziki dobra U ese Zanepad tomistichnogo hristiyanstva 1970 pochav diskusiyi iz tomizmom zakidayuchi jomu ideologizaciyu viri V 1979 roci napisav knigu Polskij kshtalt dialogu polemizuyuchi takozh iz marksizmom U stattyah zibranih pid titulami Neshasnij dar svobodi 1993 V krayini hvoroblivoyi uyavi 1997 ta Ksondz na manivcyah 1999 vislovlyuvav svoyi poglyadi v pitanni pobudovi novogo suspilnogo ta politichnogo ladu ale peredusim etichnogo Prodovzhuvav takozh suto filosofski poshuki Najbilsh znanimi jogo pracyami ye Filosofiya drami 1990 ta Superechka pro isnuvannya lyudini 1998 Politichni poglyadi ta suspilni zv yazki red Z 1980 roku vislovlyuye svoyi simpatiyi do ruhu Solidarnist Vistupayuchi z kazannyam pered golovami profesijnih spilok v zhovtni 1980 roku skazav Nesit odin odnogo vagu solidarnosti najglibsha solidarnist to solidarnist sovisti Pislya cogo vistupu publikuye nizku traktativ v katolickomu tizhneviku Tygodnik powszechny vidanih piznishe knigoyu Etika Solidarnosti 1981 Vvazhavsya za odnogo zi svyashennikiv Solidarnosti jogo kazannya bulo prochitane takozh na I Z yizdi Solidarnosti ta uvijshlo do jogo oficijnogo zbirnika dokumentiv Yak urodzhenec Pidgallya zemli polskih guraliv z 1980 roku ye takozh kapelanom Soyuzu pidgalyan ta stavit sobi zavdannyam skristalizuvati ideyu guralshini Pidtrimuvav rozvitok guralskoyi kulturi vigoloshuvav propovidi guralskoyu govirkoyu Smert ta pam yat red Pomer v 2000 roci vid raku gortani Pohovanij u Lopushnij Pislya jogo smerti papa Ivan Pavlo II napisav u telegrami buv lyudinoyu Cerkvi zanepokoyenoyu zavzhdi tim abi u zahisti pravdi ne zgubiti z ochej lyudinu Z 2001 roku misyachnik ta vidavnictvo Znak prisudzhuyut nagorodu jogo imeni Videnskij Institut gumanitarnih doslidzhen z 2003 roku nadaye polskim molodim naukovcyam stipendiyu imeni Yuzefa Tishnera Z 2003 roku u Krakovi diye Fond Institut dumki Yuzefa Tishnera sho maye na meti ohoronu ta poshirennya intelektualnogo dorobku svogo patrona ta tvorche prodovzhennya najvazhlivishih dosyagen jogo filosofiyi Publikaciyi pro Tishnera red Bonovich V Kapelyuh na vodi Rozpovidi pro otcya Tishnera K Grani T 2013 296 s Primitki red a b v Deutsche Nationalbibliothek Record 119304740 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 a b v Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 https encyklopedia pwn pl haslo Tischner Jozef 3987493 html Nauka Polska d Track Q97032597 https nauka polska pl profile scientist id 69347Posilannya red Tishner Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 http tischner pl Arhivovano 10 grudnya 2013 u Wayback Machine http www wse krakow pl ua o nas patron nedostupne posilannya z serpnya 2019 http dzyga com podcast 2013 10 17 mihnik o tishner zhakovskyj rozmovy pana z panottsem nedostupne posilannya z serpnya 2019 http www bu kul pl ks jozef tischner 1931 2000 sylwetka art 11366 html Arhivovano 9 travnya 2013 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yuzef Tishner amp oldid 37975188