Черве́нські городи́ (Червенські гради, Червенські міста) — група фортець та укріплених замків X—XIII ст. на лівобережжі (Бугу) (на межі Русі з Польщею).
Червенські городи | |
Країна | Республіка Польща |
---|---|
Червенські городи у Вікісховищі |
Розташування
Осередком Червенської землі було врожайне (сточище) ріки (Гучви) з центром у (Червені); інші Червенські городи: (Волинь) (над річкою (Західний Буг)), (Городло), (Сутійськ), (Угровеськ), (Стовп'я) та ін.
У науковій літературі проблема локалізації фортеці Червен (а тим самим й інших Червенських городів.) була предметом багатьох гіпотез: над Дністром ((Червоногород)), біля (Холма) (Чернеїв — (Чернеюв) (пол.)) і остаточно за результатами археологічних досліджень, які проводили у 1950-1960-х роках, фортеця Червен локалізується на території сучасного села (Чермно) у (Томашовському повіті) (Люблінського воєводства) (Польщі).
Історія
Перші згадки про Червенські городи подає літопис (у (981), 992), коли (Володимир Великий) у двох походах (захопив Червенські городи у ляхів):
Пішов Володимир до Ляхів і зайняв городи їх — Перемишль, Червен та інші городи, які є й до сьогодні під Руссю.
але (1018) року польський князь (Болеслав І Хоробрий) отримав їх від свого зятя (Святополка І) і утримував (до (1031) року).
Від (1031) року (Ярослав) і (Мстислав) Володимировичі остаточно (приєднали Червенські городи) до Київської Руси. У XI—XII ст. Червенські городи входили до Волинського князівства, а в XIII—XIV ст. до (Галицько-Волинської держави) (на початку (XIII ст.) становили короткий час княжий уділ). У середині XIII ст. Червенські городи (зруйнували татари), і вони занепали. У другій половині XIV ст. територія Червенських городів була повернена (Польщею) і Великим князівством Литовським.
Див. також
- (Червен)
- (Червона Русь)
- (Черв'яни)
- (Дуліби)
- Червоноград
- (Червоногород)
Примітки
- . litopys.org.ua. Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 5 травня 2016.
Література
- Д. Я. Вортман. Червенські гради [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // (Енциклопедія історії України) : у 10 т. / редкол.: (В. А. Смолій) (голова) та ін. ; (Інститут історії України НАН України). — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 490. — .
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р (Володимир Кубійович). — Париж — Нью-Йорк : (Молоде життя), 1955—1995. — .
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.
- Довідник з історії України. За ред. І. Підкови та Р. Шуста. — К.: Генеза, 1993. [ 10 квітня 2009 у Wayback Machine.]
- Ісаєвич Я. Д. Територія і населення «Червенських градів» (X—XIII ст.) // Український історико-географічний збірник. Вип. 1. — К., 1971
- Ісаєвич Я. Д. До питання про західний кордон Київської Русі // Історичні джерела та їх використання. Вип. 6. — К., 1971.
- Юсупович Адріан (Варшава). Чи ходив Вололимир Великий на/до ляхів? (польсько-руські відносини наприкінці Х — на початку ХІ с.) // Український історичний журнал. — К., 2015. — № 5 (524) (вер.-жовт.). — С. 43—69. — ISSN 0130-5247.
- Ляска В. Червен та «Червенські гради»: історіографічні міфи на тлі труднощів археології [ 12 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Археологічні дослідження Львівського університету. 2014. Випуск 18. С. 167—211.
- Холм та Холмщина — подорож для українця. Частина 1: Найдавніші сторінки історії Волині [ 16 вересня 2017 у Wayback Machine.]
Посилання
- Червенські міста // (Універсальний словник-енциклопедія). — 4-те вид. — К. : (Тека), 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет