Фронтиспі́с (фр. frontispice від лат. frontispicium, утвореного від frons — «лоб», «перед» + spĭcĭo — «дивлюся») — ілюстрація, розташована перед титульним аркушем книги на лівій сторінці.
Історичні дані Редагувати
Головним чином, це портрет автора, портрет особи, якій присвячували книгу або ілюстрація символічного характеру, яка відноситься до всього твору або найважливішого моменту, про який йдеться в ньому. В стародавніх виданнях — часто це єдина ілюстрація в книзі. Фронтиспіс може займати тільки оптичну середину сторінки чи майже усе її поле.
До створення фронтиспісів залучали як видатних майстрів гравюри, так і аматорів, що обходилось дешевше. Тому така різниця якості зображень фронтиспісів, що створені дійсно великими майстрами чи випадковими підмайстрами — друкарями. Фронтиспіс часто свідоцтво панівного мистецького стилю доби: відродження, бароко, рококо, класицизму, еклектики, модерну тощо.
Серед творців фронтиспісів:
- Йоганн Данієль Тіціус (Johann Daniel Tietz)
- Давід фон Швейніц (David von Schweinitz)
- Джакомо Леоні (Giacomo Leoni)
- Томас Спрет (Thomas Sprat)
- Моріс Гломе (Maurice Glomeau)
- Телья Девіс (Tegla Davies)
- Флоренс Вайт Вільямс (Florence White Williams)
Галерея Редагувати
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Фронтиспіс [ 2013-07-13 у Wayback Machine.] на lcorp.ulif.org.ua
- Фронтиспіс // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Джерела Редагувати
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 3 : Портулак — Ь. — 736 с.
- Технологія набору та верстки [Текст]: навч. посіб. / Д. В. Василишин, О. М. Василишин; за ред. О. В. Мельникова; рец.: О. М. Величко, М. С. Антоник, Ю. Ц. Жидецький. — Львів : Укр. акад. друкарства, 2011. — 272 с. — 300 пр. — ISBN 978-966-322-190-8.
Посилання Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фронтиспіс |