Фантазія про зґвалтування

Фантазія про зґвалтування (іноді її називають насиллям) — сексуальна фантазія, яка передбачає уявлення або вдавання примусу чи силового примушування іншої особи до сексуальної активності. У сексуальних рольових іграх це включає в себе розігрування ролей примусового сексу. Порнографія про зґвалтування — це література або зображення, пов'язані зі зґвалтуванням, а іноді й із Стокгольмським синдромом як засобом сексуального збудження.

Фантазія про зґвалтування

Фантазія

Дослідження показали, що фантазії про зґвалтування є поширеною сексуальною фантазією як чоловіків, так і жінок. Фантазія може включати фантазера або як того, кого примушують до сексу, або як кривдника. Інше дослідження показало, що більше половини респонденток у своєму житті мали фантазії про примусовий секс.

Найбільш часто згадувана гіпотеза про те, чому жінки фантазують про те, що їх примушують до сексуальної активності, полягає в тому, що ця фантазія уникає спричиненого суспільством почуття провини — жінка не повинна визнавати відповідальність за свої сексуальні бажання та поведінку. Дослідження 1978 року, проведене Моро та Фоллінгстадом підтвердило цю гіпотезу та виявило, що жінки з високим рівнем почуття провини за статевий акт частіше повідомляють про фантазії, присвячені тому, що вони переможені, доміновані та безпорадні. Навпаки, Пеллетьє та Герольд використали іншу міру провини й не знайшли кореляції. Інші дослідження показують, що жінки, які повідомляють про примусові сексуальні фантазії, мають більш позитивне ставлення до сексуальності, що суперечить гіпотезі провини. Нове дослідження 1998 року, проведене Страссбергом і Локером, виявило, що жінки, які фантазували про силу, загалом були менш винними та більш еротофільними, і, як наслідок, мали більш часті та різноманітні фантазії. Однак у ньому сказано, що фантазії про силу не є найпоширенішими чи найчастішими.

Чоловіча сексуальна фантазія про зґвалтування жінки може викликати сексуальне збудження або від уяви сцени, в якій жінка спочатку заперечує, але потім починає любити і врешті-решт бере участь у статевому акті, або від уяви, в якій жінці це не подобається, і збудження пов'язане з ідеєю заподіяння їй болю.

Поширеність серед статей

Численні дослідження показали, що фантазії про примус до сексу зазвичай зустрічаються в представників усіх статей. 45,8 % чоловіків у дослідженні 1980 року повідомили, що фантазували під час гетеросексуального акту про «сцену, де [у них було] враження, що їх зґвалтувала жінка» (3,2 % часто та 42,6 % іноді), 44,7 % сцен, де спокушена жінка «робить вигляд, що опирається» і 33 % зґвалтували жінку.

Дослідження, проведене в 1998 році в Archives of Sexual Behavior, під час якого було опитано 137 студенток бакалаврату віком від 18 до 40 років, виявило, що 40 % коли-небудь мали фантазію, у якій їх «пересилили або змусили здатися». Це було менше, ніж у тих, хто мав фантазії, у яких вони уявляли собі «займатися сексом у громадському чи напівпублічному місці» (57 %), але вище, ніж у тих, хто мав фантазії, у яких вони уявляли себе «танцівницею стриптизу, дівчиною гарему або інші ролі» (35 %). Населення, яке повідомило про ці фантазії та «дуже ймовірно» втілило цю фантазію в життя, становило 6 %. Середня частота, з якою жінки, які сказали, що у них у минулому були фантазії про зґвалтування, відчували фантазію про зґвалтування, становила три рази на місяць. Навпаки, дослідження, опубліковане в The Journal of Sex Research за 2009 рік, в якому брали участь 355 студентів, 81 % з яких були у віці від 18 до 21 року, показало, що «62% жінок мали фантазії про зґвалтування». Було виявлено, що з усієї вибірки 32 % не мали фантазій про зґвалтування, 49 % мали фантазії про зґвалтування раз на місяць або рідше, а 14 % мали фантазії про зґвалтування раз на тиждень або частіше.

У нещодавньому дослідженні, проведеному серед понад 4000 американців, 61 % жінок-респонденток фантазували про примус до сексу; тим часом серед чоловіків ці цифри становили 54 %.

Рольова гра

Однією з форм сексуальних рольових ігор є фантазія про зґвалтування, яка також називається захопленням або примусовою сексуальною ігрою. У колах БДСМ (а іноді й поза цими колами) деякі люди вирішують розігрувати сцени зґвалтування, причому спілкування, згода та безпека є особливо важливими елементами. Хоча згода є ключовим компонентом будь-якої сексуальної рольової гри, ілюзія відсутності згоди (тобто зґвалтування) важлива для підтримки цього типу фантазії. Таким чином, безпечне слово є звичайним засобом безпеки, враховуючи те, що слова, які зазвичай зупиняють сексуальну активність (наприклад, «стоп»), часто ігноруються в цих сценах. Продовження сексуальної рольової гри після використання безпечного слова вважається зґвалтуванням, оскільки використання безпечного слова означає відкликання згоди.

Див. також

• Примусове спокушання

Примітки

1. Critelli, Joseph W.; Bivona, Jenny M. (2008). Women's Erotic Rape Fantasies: An Evaluation of Theory and Research. The Journal of Sex Research. 45 (1): 57–70. doi:10.1080/00224490701808191. JSTOR 20620339. PMID 18321031. 
2. Bivona, Jenny; Critelli, Critelli (10 лютого 2009). The nature of women's rape fantasies: an analysis of prevalence, frequency, and contents. The Journal of Sex Research. 46 (1): 33–45. doi:10.1080/00224490802624406. PMID 19085605. 
3. Lehmiller, Justin J. (11 березня 2020). Why Are "Rape Fantasies" So Common?. Psychology Today. The Myths of Sex. 
4. Baumeister, R.F. (2001). Social Psychology and Human Sexuality: Essential Readings. Philadelphia, Pennsylvania: Psychology Press. с. 125. ISBN 1-84169-018-X. 
5. Moreault, Denise; Follingstad, Diane R. (December 1978). Sexual Fantasies of Females as a Function of Sex Guilt and Experimenta. Journal of Consulting and Clinical Psychology (Washington DC: American Psychological Association). 46 (6): 1385–1393. doi:10.1037/0022-006X.46.6.1385. PMID 730888. Процитовано 16 червня 2014. 
6. Strassberg та Locker, 1998, с. 405.
7. Strassberg та Locker, 1998, с. 416.
8. Bader, Michael J. (2003). Arousal: The Secret Logic of Sexual Fantasies. London, England: Macmillan Publishers. с. 126. ISBN 0-312-30242-8. 
9. Lehmiller, Justin J. (11 March 2020). Why Are "Rape Fantasies" So Common?. Psychology Today. 
10. Crépault, Claude; Couture, Marcel (December 1980). Men's erotic fantasies. Archives of Sexual Behavior (Berlin, Germany: Springer Science + Business Media). 9 (6): 565–81. doi:10.1007/BF01542159. PMID 7458662. 
11. Strassberg, Donald S.; Locker, Lisa K. (August 1998). Force in Women's Sexual Fantasies. Archives of Sexual Behavior (Berlin, Germany: Springer Science + Business Media). 27 (4): 403–414. doi:10.1023/A:1018740210472. ISSN 1573-2800. PMID 9681121. 
12. Bivona, Jenny; Critelli, Joseph (3 лютого 2009). The Nature of Women's Rape Fantasies: An Analysis of Prevalence, Frequency, and Contents. Journal of Sex Research (англ.). 46 (1): 33–45. doi:10.1080/00224490802624406. ISSN 0022-4499. PMID 19085605. 
13. Gold, Steven R.; Balzano, Bill L.; Stamey, Robin (1991). Two Studies of Females' Sexual Force Fantasies. Journal of Sex Education and Therapy (New York City: Guildford Press). 17 (1): 15–26. doi:10.1080/01614576.1991.11074001. 
14. Klement, Kathryn R.; Sagarin, Brad J.; Lee, Ellen M. (2017). Participating in a Culture of Consent May Be Associated With Lower Rape Supportive Beliefs. The Journal of Sex Research (Abingdon, England: Routledge). 54 (1): 130–134. doi:10.1080/00224499.2016.1168353. PMID 27120005. 
15. Bauer, R. (Oct 28, 2014). Queer BDSM Intimacies: Critical Consent and Pushing Boundaries. Springer. с. 117–118. ISBN 9781137435026. 

Подальше читання

• Desmond Ravenstone (2005). Ravishment: The Dark Side of Erotic Fantasy. ISBN 1-4116-5547-8ISBN 1-4116-5547-8.
• Desmond Ravenstone, «Ravishment 101»