ТЕС Козениці — вугільна теплова електростанція в центральній частині Польщі за сім десятків кілометрів на південь від Варшави, біля села Сьверже-Ґурне.
| | |
| 51°39′55″ пн. ш. 21°27′52″ сх. д. / 51.66527777780577679° пн. ш. 21.46444444447177702° сх. д.Координати: 51°39′55″ пн. ш. 21°27′52″ сх. д. / 51.66527777780577679° пн. ш. 21.46444444447177702° сх. д. | |
| Країна | Республіка Польща |
|---|---|
| Розташування | Польща, Сьверже-Ґурне |
| Введення в експлуатацію | 1972—1975 (блоки 1—8), 1978—1979 (блоки 9—10), 2017 (блок 11) |
| Вид палива | кам'яне вугілля |
| Водозабір | Вісла |
| Енергоблоки | 8х230 + 2х560 + 1х1112 |
| Котельні агрегати | Rafako ОР-650 (блоки 1—8), Deutsche Babcock АР-1650 (блоки 9—10), Mitsubishi Hitachi (блок 11) |
| Турбіни | парові Zamech 13К215 (блоки 1—8), ЛМЗ K-5-166-2 (блоки 9—10), Mitsubishi Hitachi (блок 11) |
| Електрогенератори | Dolmel TWW200 (блоки 1—8), Dolmel TWW500 (блоки 9—10), Mitsubishi Hitachi (блок 11) |
| Встановлена електрична потужність | 4016 |
| Материнська компанія | Enea |
| Сайт | enea-wytwarzanie.pl |
| ідентифікатори і посилання | |
| 7283777 | |
| ТЕС Козениці | |
| ТЕС Козениці у Вікісховищі |
З 1972 по 1975 роки на майданчику станції звели вісім енергоблоків потужністю по 200 МВт. Їх обладнали котлами рацибузької компанії Rafako ОР-650, турбінами 13К215 виробництва Zamech (Ельблонг) генераторами TWW200, постаченими Dolmel (Вроцлав).
В 1978-му та 1979-му додали два значно потужніші блоки з показниками по 500 МВт, де змонтували котли Deutsche Babcock АР-1650, турбіни Ленінградського механічного заводу K-5-166-2 та генератори Електросила TWW500.
В подальшому енергоблоки станції модернізували (типовий показник становить 230 МВт для блоків 1—8 та 560 МВт для № 9 та № 10), так що станом на середину 2010-х вона мала потужність у 2941 МВт.
У 2017-му став до ладу блок № 11 потужністю 1075 МВт, споруджений з використанням технології ультрасуперкритичних параметрів пари. Основне обладнання для нього постачила компанія Mitsubishi Hitachi. Паливна ефективність цього об'єкту становить 45,6 %, тоді як для старих блоків показник становить лише 36,6 %.
Станом на кінець 2020-х виведення енергоблоків 1—10 з експлуатації планувалось на період від 2029-го по 2041-й, тоді як блок № 11 повинен працювати до 2050 року.
Воду для охолодження отримують з Вісли, на лівому березі якої розташований майданчик ТЕС.
Для видалення продуктів згоряння блоків 1—8 спорудили два димарі висотою по 200 метрів, тоді як споруда для блоків 9 та 10 досягала висоти 300 метрів. В 2010-му після запуску установки десульфуризації газів блоків 9 та 10 з'явився ще один димар заввишки 150 метрів і до такого ж показника зменшили висоту димаря цих блоків. В подальшому при установці десульфуризації блоків 1—8 запрацювали ще два димарі.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованих на роботу під напругою 400 кВ, 220 кВ та 110 кВ.
Див. також ред.
Примітки ред.
- Kozienice Coal Power Plant Poland - GEO. globalenergyobservatory.org. Процитовано 11 травня 2020.
- Enea Wytwarzanie - Informacje o spółce. www.enea.pl. 9 вересня 2015. Процитовано 11 травня 2020.
- Kozienice Coal-fired Power Station Unit 11. Power Technology | Energy News and Market Analysis (en-GB). Процитовано 11 травня 2020.
- Elektrownia w liczbach. elektrowniakozienice.com. Процитовано 11 травня 2020.
- Komin w Elektrowni Kozienice już gotowy - energetyka. wnp.pl (пол.). Процитовано 11 травня 2020.
- Kozienice | EMPORIS. www.emporis.com. Процитовано 11 травня 2020.
- Tragedia w Elektrowni Kozienice | Warka24.pl (pl-PL). 4 грудня 2013. Процитовано 11 травня 2020.
- Przegląd Techniczny - gazeta inżynierska. przeglad-techniczny.pl. Процитовано 11 травня 2020.