Стерлітамацька ТЕЦ — теплова електростанція у Башкортостані.
| 53°39′59″ пн. ш. 55°57′42″ сх. д. / 53.66656130002777303° пн. ш. 55.96187710002777749° сх. д.Координати: 53°39′59″ пн. ш. 55°57′42″ сх. д. / 53.66656130002777303° пн. ш. 55.96187710002777749° сх. д. | |
| Країна | Росія |
|---|---|
| Розташування | Росія |
| Введення в експлуатацію | 1957 – 1969 |
| Вид палива | природний газ |
| Котельні агрегати | 2 парові Е-250/100ГМ (котли 1 та 2, виведені з експлуатації), 6 парових Е-420/140ГМ (котли 4 – 6, 8 – 10), 1 паровий Е-420/140ГМ (котел 7, виведений з експлуатації) 2 водогрійні ПТВМ-100 (водогрійні котли 2 та 3) |
| Турбіни | всі парові, 3 Уральський турбінний завод ПТ-25-90 / ПТ-30-90 (турбіни 1 – 3, до / після модернізації, виведені з експлуатації), 2 Ленінградський металічний завод ПТ-60-130/13 (турбіни 4 та 5), 2 Ленінградський металічний завод Р-50-130/13 (турбіни 6 та 10), 2 Ленінградський металічний завод Р-50-130/13 (турбіни 7 та 8, виведені з експлуатації), 1 Уральський турбінний завод Т-100-130 (турбіна 9) |
| Електрогенератори | 1 ТВ-2-30-2 (генератор 1), 1 ТВС-30 (генератор 3) |
| Встановлена електрична потужність | 495 (1969), 511 (1983), 320 (середина 2010-х) |
| Материнська компанія | «Интер РАО» |
| ідентифікатори і посилання | |
| Стерлітамацька ТЕЦ | |
З 1957 по 1969 роки на майданчику станції ввели в дію десять парових турбін:
- три виробництва Уральського турбінного заводу типу ПТ-25-90 потужністю по 25 МВт (станційні номери 1 – 3);
- дві від Ленінградського металічного заводу типу ПТ-60-130/13 потужністю по 60 МВт (номери 4 та 5);
- чотири від Ленінградського металічного заводу типу Р-50-130/13 потужністю по 50 МВт (номери 6 – 8, 10);
- одну Уральського турбінного заводу типу Т-100-130 потужністю 100 МВт.
В подальшому турбіни №1, №2 та №3 були доведені до рівня ПТ-30-90, так що в 1983-му загальна потужність станції сягнула 511 МВт.
Роботу турбін забезпечували численні парові котли, зокрема, відомо про два котла типу Е-250/100ГМ продуктивністю по 250 тон пари на годину (станційні номери 1 та 2) і сім котлів типу Е-420/140ГМ (номери 4 – 10).
Для збільшення теплової потужності ТЕЦ доповнили водогрійним обладнанням, зокрема, в 1964 та 1966 роках стали до ладу водогрійні котли №2 та №3 типу ПТВМ-100 продуктивністю по 100 Гкал/год.
Станом на середину 2010-х були виведені з експлуатації турбіни №2 (відомо, що підготовка до списання припала на 2009 рік), №1 та №3 (перша половина 2010-х), №7, №8. Таким чином, загальна потужність ТЕЦ зменшилась до 320 МВт. До того ж часу вивели з експлуатації парові котли №1, №2, №7.
ТЕЦ використовує природний газ, який може подаватись в район Стерлітамаку по газопроводах Шкапово – Ішимбай та Картали – Стерлітамак.
Для видачі продуктів згоряння спорудили чотири димарі висотою 120 та 150 метрів.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, що працюють під напругою 110 кВ.
Примітки ред.
- СТЕРЛИТАМАКСКАЯ ТЭЦ. bashenc.online. Процитовано 28 березня 2024.
- Запрос предложений. u7a.ru. Процитовано 28 березня 2024.
- rosteplo.
- На уфимских ТЭЦ-1 и ТЭЦ-2 идет обновление производственных мощностей. www.bashinform.ru (рос.). Процитовано 28 березня 2024.
- prilojenie_n_7 (PDF).
- Характеристика работы Ново-Стерлитамакской ТЭЦ отчет по практике. otherreferats.allbest.ru. Процитовано 28 березня 2024.