Собор УПЦ («всеукраїнський церковний собор») — керівний орган влади в УПЦ , який діє в межах канонів організації та статуту про управління організацією. Іноді такі собори називаються помісними.
Склад і функції Редагувати
Собор скликається предстоятелем УПЦ. коли виникає потреба у складі архієреїв, кліриків, чернецтва і мирян. Головою Собору є Митрополит Київський і всієї України. Процедура обрання делегатів визначається синодом. Собор ухвалює порядок денний, програму, регламент; обирає Президію (в архієрейському сані), Секретаріат та інші робочі органи.
Обов'язки собору:
- збереження «чистоти і неушкодженості» православного віровчення і норм християнської моралі;
- збереження «канонічної єдності» УПЦ , а також її канонічної єдності з РПЦ та з усіма помісними православними церквами;
- нагляд за втіленням у життя рішень Помісних соборів УПЦ та ухвалених ними статутів;
- вирішення принципових богословських, канонічних, богослужбових та пастирських питань, які стосуються життя Української православної церкви.
Собор ухвалює Статут про управління УПЦ, а також вносить до нього доповнення та зміни. Собор утворює Київську митрополію УПЦ та ухвалює Статут Київської митрополії організації, а також вносить до нього доповнення та зміни.
Собори Редагувати
УПЦ з моменту отримання статусу формально самоврядної церкви провела такі помісні собори:
- Собор 25-27 листопада 1990
- Собор 1-3 листопада 1991
- Собор 26 червня 1992
- Ювілейний собор 8 липня 2011
- Собор 27 травня 2022 року
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Статут про управління УПЦ [ 12 серпня 2010 у Wayback Machine.].
Посилання Редагувати
- .