www.wikidata.uk-ua.nina.az

Російський державний художньо промисловий університет імені Сергія Строганова рос Российский государственный художествен

Російський державний художньо-промисловий університет імені Сергія Строганова

Російський державний художньо-промисловий університет імені Сергія Строганова (рос. Российский государственный художественно-промышленный университет имени Сергея Строганова) — один з найстаріших мистецьких навчальних закладів утворених за часів Російські імперії для підготовки спеціалістів у галузі промислового, монументально-декоративного і прикладного мистецтва, інтер'єру.

Російський державний художньо-промисловий університет імені Сергія Строганова
55°48′26″ пн. ш. 37°29′53″ сх. д. / 55.8074050000277779° пн. ш. 37.49826711002777557° сх. д. / 55.8074050000277779; 37.49826711002777557Координати: 55°48′26″ пн. ш. 37°29′53″ сх. д. / 55.8074050000277779° пн. ш. 37.49826711002777557° сх. д. / 55.8074050000277779; 37.49826711002777557
Тип пам'ятка архітектури[d]
Країна  Росія
Розташування Москва
Назва на честь Sergey Stroganovd
Засновано 1825
Ректор С.В.Курасов
Приналежність Міністерство науки та вищої освіти РФd
Випускники Категорія:Випускники Московської державної художньо-промислової академії імені С. Г. Строганова
Сайт www.mghpu.ru
 Російський державний художньо-промисловий університет імені Сергія Строганова у Вікісховищі

Історія ред.

Сергій Григорович Строганов, засновник інституту

Рисувальні школи ред.

Художньо-промислова академія була заснована 1825 року в Москві графом Сергієм Григоровичем Строгановим як школа підготовки художників декоративно-прикладного мистецтва і спочатку називалась «Рисувальна школа призначена мистецтву і ремеслам» (рос. «Рисовальная школа в отношении к искусствам и ремеслам».

Рисувальна школа відзначалась демократичними основами, що були закладені Сергієм Строгановим: безкоштовне навчання і харчування учнів, дітей зараховували з родин різночинців і кріпаків, головним критерієм відбору було не привілейоване становище батьків, а обдарованість вступника, його здібності до малювання, художньої творчості.

Школа була розрахована на 360 осіб. На початку існування школи навчання проводилось за трьома спеціалізаціями:

  • креслення, геометрія, малювання машин;
  • малювання фігур і тварин;
  • малювання квітів і прикрас.

Проте, вже 1830 року сформовано клас з навчання технічного набивного рисунка, а 1837 року — клас «ліплення з глини прикрас і фігур». У 1843 році Сергій Строганов передає Школу під патронат міста, і вона стає державним навчальним закладом з підготовки художників декоративно-прикладного мистецтва, отримавши назву Друга рисувальна школа. У цей період була закладена традиція комплектація педагогічних кадрів із власних вихованців. У 1840—1850 рр. у школі викладали: М. В. Васи­льєв, П. А. Нісе­він, Ф. І. Яснов­ський. Пізніше вони були удостоєні звання ака­де­мі­ков Імпе­ра­тор­ської Акаде­мії мистецтв.

Строгановське училище ред.

1860 року Московські рисувальні школи були об'єднані в Строгановське училище технічного рисунку.

Затверджується новий Статут училища, згідно з яким навчання відбувається впродовж 5 років і в останні два роки вводяться спеціальності з ткацтва, набивки і орнаменту. Також викладається курс «Крат­кие поня­тия о начале изящ­ного в худо­же­стве» з розділом історії мистецтва. При училищі відкриваються майстерні з ткац­тва, набив­ки, ліплення, живопису і літо­гра­фії, а близько 1867 року — кера­мічна майстерня.

В училище приймалися діти не молодше 12 років, незалежно від їх матеріального становища. Училище забезпечувало 200 учнів повним комплектом навчання, а близько 50 учнів могли розраховувати на звільнення, «по бідності», від сплати за навчальні матеріали. Після успішного закінчення видавався диплом вченого рисувальника. При училищі було організовано Жіноче рисувальне відділення розраховане на 50 учениць, функціювали безкоштовні недільні класи рисунку для осіб усіх станів і віку. Училище знаходилось під відомством Департаменту мануфактури і внутрішньої торгівлі Міністерства фінансів.

Педа­гоги та учні про­во­дили величезну роботу з вивчення художнього спадку Давньої Русі: виконані зліпки-копії з унікального білокам'яного декору храмів Влади­миро-Суздаль­ських земель XII—XIII століть, копії з баре­льє­фів давніх воріт Софії Новго­род­ської, копії з давніх рукописів. Загалом у період з 1862—1867 рр. було створено близько 1000 зразків, які були представлені на виставках у Москві й Петер­бурзі. На Міжнародній виставці в Парижі 1867 року Стро­га­нов­ське учи­лище отримало срібну медаль за ці експозиції.

1864 року на базі училища засновують «Худо­жньо-про­мисловий музей» — пер­ший музей у Москві, у якому представлено твори декоративно-при­клад­ного мистецтва, відкритий для відвідувачів у 1868 році.

Колективом педагогів і учнів Строгановського училища технічного рисунку під керівництвом директора училища Віктора Бутовського було підготовлено та надруковано у 1870 році альбом давніх копій зразків давньоруського книжкового орнаменту X—XVI століть.

1892 році учи­лище переїхало у спеціально побудовану споруду по вулиці Рожде­ственка 11, нині будівля Москов­ського архі­тек­тур­ного інсти­туту. Автор перебудови — викладач училища, архі­тек­тор Сергій Соловйов.

23 лютого 1901 року «на честь 75-річчя від дня заснування» Строгановське училища технічного рисунку було перейменоване в «Імператорське Строгановське Центральне Художньо-Промислове Училище» та за патронатом Великої княгині Єлизавети Федорівни передано ділянку землі для потреб училища по вулиці Мясницькій у Москві.

За період найвищого розквіту Стро­га­нов­ского учи­лища була вихована пле­яда талановитих митців, що увійшла в історію зображульного й декоративно-ужиткового мистецтва за часів Російської імперії. Серед них: скуль­птор Микола Андреєв — автор памят­ника М. Гоголю в Москві, скуль­птор Сергій Альошин, теат­раль­ний худож­ник Володимир Єгоров — автор сце­но­гра­фії спек­таклю «Синій птах», незабаром головний худож­ник радянського кіно; педа­гог-мето­дист і уче­ний, автор ряду книг з ком­по­зи­ції Олександр Бариш­ников, Микола Соболєв — спеціаліст із декоративно-ужиткового мистецтва, автор праць: «Стилі меблів», «Руська набивка», «Сплав чавуну в російській архі­тек­турі», худож­ник-сце­но­граф Федір Федо­ров­ський, довгий час головний художник Боль­шого театру в Москві.

Викладачами училища предреволюційного десятиліття були:

ХХ століття ред.

У 1918 році, після Жовтневої революції, училище було реорганізовано у Перші вільні державні художні майстерні (рос. Первые Свобод­ные госу­дар­ствен­ные худо­же­ствен­ные мастер­ские). У 1920 році на базі Перших і Других вільних державних майстерень було організовано Вхутемас.

1928 року ВХУТЕМАС реорганізовано в Московський вищий художньо-технічний інститут — ВХУТЕІН, який у 1930 році розділився на кілька самостійних інститутів:

У 1945 році колишнє Строгановське училище було відновлено під назвою Центральне Московське художньо-промислове училище (МЦХПУ).

З 1948 — Московське вище художньо-промислове училище (колишнє Строгановське). В той час в училищі викладали такі педагоги, як Ст. Е. Єгоров, Н. Н. Соболєв, Р. В. Мотовилов, П. В. Кузнєцов, А. В. Купрін, В. Ф. Бордиченко та інші.

1952 року в МВХПУ (колишньому Стро­га­нов­ському) відкривається аспіран­тура, утворюється Дисер­та­ційна рада по присвоєнню вченого ступеню кандидатам мистецтвознавства.

У 1957 році Стро­га­нов­ське учи­лище переїжджає до нового приміщення по Волоколамському шосе 9 (архітектори Іван Жолтовський і Георгій Лебедєв). Починається значне розширення списку спеціальностей і створюються нові кафедри.

1960 року проводиться реорганізація МВХПУ. В училищі формується три факультети: Промислове мистецтво, Інтер'єр та обладнання, Монументально-декоративне і прикладне мистецтво. МВХПУ стає головним вузом серед аналогічних вищих навчальних закладів країни: навчальні програми, розроблені в училищі як типові, використовуються іншими вузами.

У 1992 році Вище художньо-промислове училище отримало назву Московського художньо-промисловий інституту ім. С. Р. Строганова.

1996 рік — Московський державний художньо-промисловий університет імені С. Р. Строганова. Була відкрита Рада по захисту докторських дисертацій і докторантура. З 1999 року вво­диться спе­ціаль­ність «рестав­ра­ція» з підготовки бака­лаврів і магістрів.

2005 році до 180-річчя університету в різних виставкових залах Москви та області проходила серія виставок давніх та сучасних експонатів університету. Факуль­тет «Промислового мистецтва» отримав назву «Дизайн».

З 2009 року — Московська державна художньо-промислова академія імені С. Р. Строганова.

Назви ред.

  • 1825—1843 — Рисувальна школа призначена мистецтву та ремеслам (рос. Рисовальная школа отношении к искусствам и ремеслам)
  • 1843—1860 — Друга рисувальна школа (рос. Вторая рисовальная школа)
  • 1860—1873 — Строгановське училище технічного рисунку (рос. Строгановское училище технического рисования)
  • 1873—1901 — Строгановське центральне училище технічного рисунку (рос. Строгановское Центральное училище технического рисования)
  • 1901—1918 — Імператорське Строгановське центральне художньо-промислове училище (рос. Императорское Строгановское Центральное художественно-промышленное училище)
  • 1918—1920 — Перші Вільні державні художні майстерні (рос. Первые Свободные государственные художественные мастерские)
  • 1920—1926 — Вищі художньо-технічні майстерні, ВХУТЕМАС (рос. Высшие художественно-технические мастерские, ВХУТЕМАС)
  • 1926—1930 — Вищий художньо-технічний інститут, ВХУТЕІН (рос. Высший художественно-технический институт, ВХУТЕИН)
  • 1945—1948 — Московське центральне художньо-промислове училище, МЦХПУ (колишнє Строгановське) (рос. Московское центральное художественно-промышленное училище, МЦХПУ (бывшее Строгановское))
  • 1948—1992 — Московське вище художньо-промислове училище (колишнє Строгановське) (рос. Московское высшее художественно-промышленное училище (бывшее Строгановское))
  • 1992—1996 — Московський художньо-промисловий інститут імені С. Р. Строганова, МХПІ ім. Строганова (рос. Московский художественно-промышленный институт имени С. Г. Строганова, МХПИ им. Строганова)
  • 1996—2009 — Московський державний художньо-промисловий університет імені С. Р. Строганова, МГХПУ ім. Строганова (рос. Московский государственный художественно-промышленный университет имени С. Г. Строганова, МГХПУ им. Строганова)
  • з 2009 — Московська державна художньо-промислова академія імені С. Р. Строганова, МГХПА ім. С. Р. Строганова (рос.Московская государственная художественно-промышленная академия имени С. Г. Строганова, МГХПА им. С. Г. Строганова)

Академія сьогодні ред.

МДХПА проводить підготовку художників за 5 спеціальностями і 17 спеціалізаціями: проектування інтер'єру і меблів, розробка декоративних меблевих тканин, готує фахівців у різних галузях дизайну, істориків і теоретиків мистецтва, художників монументального живопису і скульпторів, художників декоративно-прикладного мистецтва (метал, кераміка і скло), реставраторів монументального живопису, меблів і художнього металу.

Факультети і кафедри ред.

Факультет дизайну ред.

  • Кафедра комунікативного дизайну
  • Кафедра промислового дизайну
  • Кафедра дизайну засобів транспорту
  • Кафедра дизайну средового
  • Кафедра дизайну меблів
  • Кафедра дизайн-текстилю

Факультет монументально-декоративного і прикладного мистецтва ред.

  • Кафедра художнього проектування інтер'єрів
  • Кафедра монументально декоративної скульптури
  • Кафедра монументально-декоративного живопису
  • Кафедра мистецтва графіки
  • Кафедра художньої кераміки
  • Кафедра художнього скла
  • Кафедра художнього металу

Факультет мистецтва реставрації ред.

  • Кафедра реставрації монументально-декоративного живопису
  • Кафедра художньої реставрації меблів
  • Кафедра реставрації художнього металу
  • Кафедра історії і теорії декоративного мистецтва і дизайну
  • Загальновузівські кафедри — Кафедра академічного малюнка — Кафедра академічного живопису — Кафедра академічної скульптури — Кафедра основ архітектури, композиції та графіки — Кафедра історії мистецтв і гуманітарних наук

Відомі персоналії ред.

  • Категорія:Випускники Московської державної художньо-промислової академії імені С. Г. Строганова
  • Категорія:Викладачі Московської державної художньо-промислової академії імені С. Г. Строганова

Примітки ред.

Література ред.

  • Шульгина Е. Н., Пронина И. А. История Строгановского училища. 1825—1918 / Российская академия художеств; НИИ теории и истории изобразительных искусств. — М.: ООО ТИД Русское слово-РС, 2002. — 336 с. — ISBN 5-94853-006-X.
  • Голубева О. Л., Лаврентьев А. Н., Бурганов А. Н., Бурый В. П., Ганцева Н. Н. «Строгановская школа композиции: к 180-летию основания МГХПУ им. С. Г. Строганова». (М.: «Сварог и К», 2005, ISBN 5-87627-035-0)
  • Кузнецов С. О. Дворцы и дома Строгановых. Три века истории.. — М.-СПб.: Центрполиграф, МиМ-Дельта, 2008. — 319 с. — ISBN 978-5-9524-3471-4
  • Академик Императорской Академии художеств Н. В. Глоба и Строгановское училище. — М.: Индрик, 2012. — 432 с. — ISBN 978-5-91674-213-8.
  • Книги об МГХПУ им. С. Г. Строганова в каталогах Государственной публичной исторической библиотеки России
  • Лаврентьев А. Н., Сазиков А. В., Курасов С. В., Заева-Бурдонская Е. А. Строгановка. 190 лет русского дизайна. — М.: Русский мир, 2016. — 608 с. — ISBN 978-5-89577-211-9.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Rosijskij derzhavnij hudozhno promislovij universitet imeni Sergiya Stroganova ros Rossijskij gosudarstvennyj hudozhestvenno promyshlennyj universitet imeni Sergeya Stroganova odin z najstarishih misteckih navchalnih zakladiv utvorenih za chasiv Rosijski imperiyi dlya pidgotovki specialistiv u galuzi promislovogo monumentalno dekorativnogo i prikladnogo mistectva inter yeru Rosijskij derzhavnij hudozhno promislovij universitet imeni Sergiya Stroganova55 48 26 pn sh 37 29 53 sh d 55 8074050000277779 pn sh 37 49826711002777557 sh d 55 8074050000277779 37 49826711002777557 Koordinati 55 48 26 pn sh 37 29 53 sh d 55 8074050000277779 pn sh 37 49826711002777557 sh d 55 8074050000277779 37 49826711002777557Tip pam yatka arhitekturi d Krayina RosiyaRoztashuvannya MoskvaNazva na chest Sergey StroganovdZasnovano 1825Rektor S V KurasovPrinalezhnist Ministerstvo nauki ta vishoyi osviti RFd 1 Vipuskniki Kategoriya Vipuskniki Moskovskoyi derzhavnoyi hudozhno promislovoyi akademiyi imeni S G StroganovaSajt www mghpu ru Rosijskij derzhavnij hudozhno promislovij universitet imeni Sergiya Stroganova u VikishovishiZmist 1 Istoriya 1 1 Risuvalni shkoli 1 2 Stroganovske uchilishe 1 3 HH stolittya 2 Nazvi 3 Akademiya sogodni 4 Fakulteti i kafedri 4 1 Fakultet dizajnu 4 2 Fakultet monumentalno dekorativnogo i prikladnogo mistectva 4 3 Fakultet mistectva restavraciyi 5 Vidomi personaliyi 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaIstoriya red nbsp Sergij Grigorovich Stroganov zasnovnik institutuRisuvalni shkoli red Hudozhno promislova akademiya bula zasnovana 1825 roku v Moskvi grafom Sergiyem Grigorovichem Stroganovim yak shkola pidgotovki hudozhnikiv dekorativno prikladnogo mistectva i spochatku nazivalas Risuvalna shkola priznachena mistectvu i remeslam ros Risovalnaya shkola v otnoshenii k iskusstvam i remeslam Risuvalna shkola vidznachalas demokratichnimi osnovami sho buli zakladeni Sergiyem Stroganovim bezkoshtovne navchannya i harchuvannya uchniv ditej zarahovuvali z rodin riznochinciv i kripakiv golovnim kriteriyem vidboru bulo ne privilejovane stanovishe batkiv a obdarovanist vstupnika jogo zdibnosti do malyuvannya hudozhnoyi tvorchosti Shkola bula rozrahovana na 360 osib Na pochatku isnuvannya shkoli navchannya provodilos za troma specializaciyami kreslennya geometriya malyuvannya mashin malyuvannya figur i tvarin malyuvannya kvitiv i prikras Prote vzhe 1830 roku sformovano klas z navchannya tehnichnogo nabivnogo risunka a 1837 roku klas liplennya z glini prikras i figur U 1843 roci Sergij Stroganov peredaye Shkolu pid patronat mista i vona staye derzhavnim navchalnim zakladom z pidgotovki hudozhnikiv dekorativno prikladnogo mistectva otrimavshi nazvu Druga risuvalna shkola U cej period bula zakladena tradiciya komplektaciya pedagogichnih kadriv iz vlasnih vihovanciv U 1840 1850 rr u shkoli vikladali M V Vasi lyev P A Nise vin F I Yasnov skij Piznishe voni buli udostoyeni zvannya aka de mi kov Impe ra tor skoyi Akade miyi mistectv Stroganovske uchilishe red 1860 roku Moskovski risuvalni shkoli buli ob yednani v Stroganovske uchilishe tehnichnogo risunku Zatverdzhuyetsya novij Statut uchilisha zgidno z yakim navchannya vidbuvayetsya vprodovzh 5 rokiv i v ostanni dva roki vvodyatsya specialnosti z tkactva nabivki i ornamentu Takozh vikladayetsya kurs Krat kie ponya tiya o nachale izyash nogo v hudo zhe stve z rozdilom istoriyi mistectva Pri uchilishi vidkrivayutsya majsterni z tkac tva nabiv ki liplennya zhivopisu i lito gra fiyi a blizko 1867 roku kera michna majsternya V uchilishe prijmalisya diti ne molodshe 12 rokiv nezalezhno vid yih materialnogo stanovisha Uchilishe zabezpechuvalo 200 uchniv povnim komplektom navchannya a blizko 50 uchniv mogli rozrahovuvati na zvilnennya po bidnosti vid splati za navchalni materiali Pislya uspishnogo zakinchennya vidavavsya diplom vchenogo risuvalnika Pri uchilishi bulo organizovano Zhinoche risuvalne viddilennya rozrahovane na 50 uchenic funkciyuvali bezkoshtovni nedilni klasi risunku dlya osib usih staniv i viku Uchilishe znahodilos pid vidomstvom Departamentu manufakturi i vnutrishnoyi torgivli Ministerstva finansiv Peda gogi ta uchni pro vo dili velicheznu robotu z vivchennya hudozhnogo spadku Davnoyi Rusi vikonani zlipki kopiyi z unikalnogo bilokam yanogo dekoru hramiv Vladi miro Suzdal skih zemel XII XIII stolit kopiyi z bare lye fiv davnih vorit Sofiyi Novgo rod skoyi kopiyi z davnih rukopisiv Zagalom u period z 1862 1867 rr bulo stvoreno blizko 1000 zrazkiv yaki buli predstavleni na vistavkah u Moskvi j Peter burzi Na Mizhnarodnij vistavci v Parizhi 1867 roku Stro ga nov ske uchi lishe otrimalo sribnu medal za ci ekspoziciyi 1864 roku na bazi uchilisha zasnovuyut Hudo zhno pro mislovij muzej per shij muzej u Moskvi u yakomu predstavleno tvori dekorativno pri klad nogo mistectva vidkritij dlya vidviduvachiv u 1868 roci Kolektivom pedagogiv i uchniv Stroganovskogo uchilisha tehnichnogo risunku pid kerivnictvom direktora uchilisha Viktora Butovskogo bulo pidgotovleno ta nadrukovano u 1870 roci albom davnih kopij zrazkiv davnoruskogo knizhkovogo ornamentu X XVI stolit 1892 roci uchi lishe pereyihalo u specialno pobudovanu sporudu po vulici Rozhde stvenka 11 nini budivlya Moskov skogo arhi tek tur nogo insti tutu Avtor perebudovi vikladach uchilisha arhi tek tor Sergij Solovjov 23 lyutogo 1901 roku na chest 75 richchya vid dnya zasnuvannya Stroganovske uchilisha tehnichnogo risunku bulo perejmenovane v Imperatorske Stroganovske Centralne Hudozhno Promislove Uchilishe ta za patronatom Velikoyi knyagini Yelizaveti Fedorivni peredano dilyanku zemli dlya potreb uchilisha po vulici Myasnickij u Moskvi Za period najvishogo rozkvitu Stro ga nov skogo uchi lisha bula vihovana ple yada talanovitih mitciv sho uvijshla v istoriyu zobrazhulnogo j dekorativno uzhitkovogo mistectva za chasiv Rosijskoyi imperiyi Sered nih skul ptor Mikola Andreyev avtor pamyat nika M Gogolyu v Moskvi skul ptor Sergij Aloshin teat ral nij hudozh nik Volodimir Yegorov avtor sce no gra fiyi spek taklyu Sinij ptah nezabarom golovnij hudozh nik radyanskogo kino peda gog meto dist i uche nij avtor ryadu knig z kom po zi ciyi Oleksandr Barish nikov Mikola Sobolyev specialist iz dekorativno uzhitkovogo mistectva avtor prac Stili mebliv Ruska nabivka Splav chavunu v rosijskij arhi tek turi hudozh nik sce no graf Fedir Fedo rov skij dovgij chas golovnij hudozhnik Bol shogo teatru v Moskvi Vikladachami uchilisha predrevolyucijnogo desyatilittya buli kolishni vipuskniki talanoviti hudozh niki i peda gogi Pavlo Pashkov Sergij Vashkov Sergij Yaguzhin skij a takozh vipusk ni ki inshih insti tu tiv vidomi arhi tek tori Stanislav Noakov skij Ivan Zholtov skij Lev Keku shev Oleksij Ruhlya dyev Oleksij Shusyev Dmitro Suhov Fedir Gorno stayev Fedir Shehtel zhivo pisci Mihajlo Vrubel Kostyantin Koro vin Pavlo Kuzne cov Kostyantin Pervu hin ta inshi HH stolittya red U 1918 roci pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi uchilishe bulo reorganizovano u Pershi vilni derzhavni hudozhni majsterni ros Pervye Svobod nye gosu dar stven nye hudo zhe stven nye master skie U 1920 roci na bazi Pershih i Drugih vilnih derzhavnih majsteren bulo organizovano Vhutemas 1928 roku VHUTEMAS reorganizovano v Moskovskij vishij hudozhno tehnichnij institut VHUTEIN yakij u 1930 roci rozdilivsya na kilka samostijnih institutiv Arhitekturnij nini MArhI Hudozhnij nini Moskovskij derzhavnij akademichnij hudozhnij institut imeni V I Surikova Poligrafichnij nini Poligrafichnij institut Tekstilnij nini Moskovskij derzhavnij tekstilnij universitet im A N Kosigina U 1945 roci kolishnye Stroganovske uchilishe bulo vidnovleno pid nazvoyu Centralne Moskovske hudozhno promislove uchilishe MCHPU Z 1948 Moskovske vishe hudozhno promislove uchilishe kolishnye Stroganovske V toj chas v uchilishi vikladali taki pedagogi yak St E Yegorov N N Sobolyev R V Motovilov P V Kuznyecov A V Kuprin V F Bordichenko ta inshi 1952 roku v MVHPU kolishnomu Stro ga nov skomu vidkrivayetsya aspiran tura utvoryuyetsya Diser ta cijna rada po prisvoyennyu vchenogo stupenyu kandidatam mistectvoznavstva U 1957 roci Stro ga nov ske uchi lishe pereyizhdzhaye do novogo primishennya po Volokolamskomu shose 9 arhitektori Ivan Zholtovskij i Georgij Lebedyev Pochinayetsya znachne rozshirennya spisku specialnostej i stvoryuyutsya novi kafedri 1960 roku provoditsya reorganizaciya MVHPU V uchilishi formuyetsya tri fakulteti Promislove mistectvo Inter yer ta obladnannya Monumentalno dekorativne i prikladne mistectvo MVHPU staye golovnim vuzom sered analogichnih vishih navchalnih zakladiv krayini navchalni programi rozrobleni v uchilishi yak tipovi vikoristovuyutsya inshimi vuzami U 1992 roci Vishe hudozhno promislove uchilishe otrimalo nazvu Moskovskogo hudozhno promislovij institutu im S R Stroganova 1996 rik Moskovskij derzhavnij hudozhno promislovij universitet imeni S R Stroganova Bula vidkrita Rada po zahistu doktorskih disertacij i doktorantura Z 1999 roku vvo ditsya spe cial nist restav ra ciya z pidgotovki baka lavriv i magistriv 2005 roci do 180 richchya universitetu v riznih vistavkovih zalah Moskvi ta oblasti prohodila seriya vistavok davnih ta suchasnih eksponativ universitetu Fakul tet Promislovogo mistectva otrimav nazvu Dizajn Z 2009 roku Moskovska derzhavna hudozhno promislova akademiya imeni S R Stroganova Nazvi red 1825 1843 Risuvalna shkola priznachena mistectvu ta remeslam ros Risovalnaya shkola otnoshenii k iskusstvam i remeslam 1843 1860 Druga risuvalna shkola ros Vtoraya risovalnaya shkola 1860 1873 Stroganovske uchilishe tehnichnogo risunku ros Stroganovskoe uchilishe tehnicheskogo risovaniya 1873 1901 Stroganovske centralne uchilishe tehnichnogo risunku ros Stroganovskoe Centralnoe uchilishe tehnicheskogo risovaniya 1901 1918 Imperatorske Stroganovske centralne hudozhno promislove uchilishe ros Imperatorskoe Stroganovskoe Centralnoe hudozhestvenno promyshlennoe uchilishe 1918 1920 Pershi Vilni derzhavni hudozhni majsterni ros Pervye Svobodnye gosudarstvennye hudozhestvennye masterskie 1920 1926 Vishi hudozhno tehnichni majsterni VHUTEMAS ros Vysshie hudozhestvenno tehnicheskie masterskie VHUTEMAS 1926 1930 Vishij hudozhno tehnichnij institut VHUTEIN ros Vysshij hudozhestvenno tehnicheskij institut VHUTEIN 1945 1948 Moskovske centralne hudozhno promislove uchilishe MCHPU kolishnye Stroganovske ros Moskovskoe centralnoe hudozhestvenno promyshlennoe uchilishe MCHPU byvshee Stroganovskoe 1948 1992 Moskovske vishe hudozhno promislove uchilishe kolishnye Stroganovske ros Moskovskoe vysshee hudozhestvenno promyshlennoe uchilishe byvshee Stroganovskoe 1992 1996 Moskovskij hudozhno promislovij institut imeni S R Stroganova MHPI im Stroganova ros Moskovskij hudozhestvenno promyshlennyj institut imeni S G Stroganova MHPI im Stroganova 1996 2009 Moskovskij derzhavnij hudozhno promislovij universitet imeni S R Stroganova MGHPU im Stroganova ros Moskovskij gosudarstvennyj hudozhestvenno promyshlennyj universitet imeni S G Stroganova MGHPU im Stroganova z 2009 Moskovska derzhavna hudozhno promislova akademiya imeni S R Stroganova MGHPA im S R Stroganova ros Moskovskaya gosudarstvennaya hudozhestvenno promyshlennaya akademiya imeni S G Stroganova MGHPA im S G Stroganova Akademiya sogodni red MDHPA provodit pidgotovku hudozhnikiv za 5 specialnostyami i 17 specializaciyami proektuvannya inter yeru i mebliv rozrobka dekorativnih meblevih tkanin gotuye fahivciv u riznih galuzyah dizajnu istorikiv i teoretikiv mistectva hudozhnikiv monumentalnogo zhivopisu i skulptoriv hudozhnikiv dekorativno prikladnogo mistectva metal keramika i sklo restavratoriv monumentalnogo zhivopisu mebliv i hudozhnogo metalu Fakulteti i kafedri red Fakultet dizajnu red Kafedra komunikativnogo dizajnu Kafedra promislovogo dizajnu Kafedra dizajnu zasobiv transportu Kafedra dizajnu sredovogo Kafedra dizajnu mebliv Kafedra dizajn tekstilyuFakultet monumentalno dekorativnogo i prikladnogo mistectva red Kafedra hudozhnogo proektuvannya inter yeriv Kafedra monumentalno dekorativnoyi skulpturi Kafedra monumentalno dekorativnogo zhivopisu Kafedra mistectva grafiki Kafedra hudozhnoyi keramiki Kafedra hudozhnogo skla Kafedra hudozhnogo metaluFakultet mistectva restavraciyi red Kafedra restavraciyi monumentalno dekorativnogo zhivopisu Kafedra hudozhnoyi restavraciyi mebliv Kafedra restavraciyi hudozhnogo metalu Kafedra istoriyi i teoriyi dekorativnogo mistectva i dizajnu Zagalnovuzivski kafedri Kafedra akademichnogo malyunka Kafedra akademichnogo zhivopisu Kafedra akademichnoyi skulpturi Kafedra osnov arhitekturi kompoziciyi ta grafiki Kafedra istoriyi mistectv i gumanitarnih naukVidomi personaliyi red Kategoriya Vipuskniki Moskovskoyi derzhavnoyi hudozhno promislovoyi akademiyi imeni S G Stroganova Kategoriya Vikladachi Moskovskoyi derzhavnoyi hudozhno promislovoyi akademiyi imeni S G StroganovaPrimitki red Literatura red Shulgina E N Pronina I A Istoriya Stroganovskogo uchilisha 1825 1918 Rossijskaya akademiya hudozhestv NII teorii i istorii izobrazitelnyh iskusstv M OOO TID Russkoe slovo RS 2002 336 s ISBN 5 94853 006 X Golubeva O L Lavrentev A N Burganov A N Buryj V P Ganceva N N Stroganovskaya shkola kompozicii k 180 letiyu osnovaniya MGHPU im S G Stroganova M Svarog i K 2005 ISBN 5 87627 035 0 Kuznecov S O Dvorcy i doma Stroganovyh Tri veka istorii M SPb Centrpoligraf MiM Delta 2008 319 s ISBN 978 5 9524 3471 4 Akademik Imperatorskoj Akademii hudozhestv N V Globa i Stroganovskoe uchilishe M Indrik 2012 432 s ISBN 978 5 91674 213 8 Knigi ob MGHPU im S G Stroganova v katalogah Gosudarstvennoj publichnoj istoricheskoj biblioteki Rossii Lavrentev A N Sazikov A V Kurasov S V Zaeva Burdonskaya E A Stroganovka 190 let russkogo dizajna M Russkij mir 2016 608 s ISBN 978 5 89577 211 9 Posilannya red Oficijnij sajt MGHPA yim S R Stroganova Arhivovano 23 serpnya 2018 u Wayback Machine Centr pidgotovki MGHPA yim S R Arhivovano 29 chervnya 2018 u Wayback Machine Stroganova Arhivovano 29 chervnya 2018 u Wayback Machine pidgotovchi kursi stroganovka ru Arhivovano 1 veresnya 2018 u Wayback Machine Neformalnij proekt vipusknikiv akademiyi Stroganivskoyi Sajt kafedri Promislovij dizajn Sajt kafedri Dizajn zasobiv transportu nbsp str0ganovka spilnota u Zhivomu zhurnali za temoyu Rosijskij derzhavnij hudozhno promislovij universitet imeni Sergiya Stroganovastr0ganovka Arhivovano 6 travnya 2008 u Wayback Machine spilnota u Zhivomu zhurnaliza temoyu Moskovska hudozhno promislova akademiya imeni S G Stroganova Unified State Register of Legal Entities d Track Q27890430 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Rosijskij derzhavnij hudozhno promislovij universitet imeni Sergiya Stroganova amp oldid 42233414