Прикаспі́йська низовина́ — низовина, розташована на північному узбережжі Каспійського моря, на південному сході Східно-Європейської рівнини (Росія) і в Західному Казахстані.
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly91cGxvYWQud2lraW1lZGlhLm9yZy93aWtpcGVkaWEvY29tbW9ucy90aHVtYi85Lzk4L1ZvbGdhLkEyMDAyMTM3LjA3NDUuMjUwbS5qcGcvMjIwcHgtVm9sZ2EuQTIwMDIxMzcuMDc0NS4yNTBtLmpwZw==.jpg)
На заході обмежена височинами (Ставропольською), (Ергені) і нижньою течією Волги, на півночі — (Общим Сиртом), на північному сході і сході — , на південному сході — обривом плато (Устюрт) і півостровом (Мангишлак). Площа близько 200 тис. км². Низька рівна поверхня у внутрішній приморській частині лежить нижче за рівень океану (від 0 до —28 м), до околиць підіймається до 100 м абсолютної висоти.
Прикаспійська низовина є рівною поверхнею, полого нахилена до моря, серед якої здіймаються окремі височини — , , тощо.
У західній частині перетинається Волго-Ахтубінською заплавою. Включає дельти річок Волга, (Терек), (Сулак), пониззя Уралу і (Емби). Невеликі річки ((Великий) і (Малий Узень), (Уіл), (Сагиз)) влітку пересихають або розпадаються на ряд улоговин, утворюючи озерні розливи — , (Сарпинські озера). Багато солоних озер ((Баскунчак), (Ельтон), (Індер), тощо).
Основна частина низовини відповідає глибокій тектонічній западині на південно-східній околиці Східно-Європейський платформи — (Прикаспійській синеклізі). Рівнина ускладнена невеликими височинами — (соляними куполами) (гора Великий Богдо, 149 м — біля озера (Баскунчак) тощо.).У антропогені вона заливалася давньокаспійськими трансгресіями і з поверхні складена в північній частині глинястими і суглинними, а в південній — піщаними відкладеннями. Характерними елементами рельєфу є (беровські пагорби) у дельті Волги, западини і улоговини на захід від неї.
Клімат сухий, континентальний, з суворою і малосніжною зимою (середня температура січня — низька для даної широти — від —14° на півночі до —8 °С на узбережжі Каспійського моря) і спекотним літом (середня температура липня від 22° на півночі до 24 °C на півдні), малою кількістю опадів (на півдні і сході менше 200 мм на рік). У внутрішній приморській частині на сході панують пустельні ландшафти, на півночі, заході, північному заході — напівпустельний.
Серед земельних угідь переважають (пасовища). У (Волго-Ахтубінській заплаві) розвинені баштанництво, садівництво, овочівництво. Родовища нафти і газу (), в озерах ((Ельтон) і (Баскунчак)) — куховарська сіль тощо.
Джерела
Література
- (рос.) Равнины и горы Средней Азии и Казахстана. — М. : Наука, 1982.
- Природа Центральної Азії / Д. Корнієнко. — Умань, 1980.
Посилання
- Прикаспійська низовина // (Большая советская энциклопедия) : в 30 т. / главн. ред. (А. М. Прохоров). — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Прикаспійська низовина [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] в «Географічній енциклопедії».(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет