Понятенко Прокіп Дмитрович | ||||
---|---|---|---|---|
![]() Прокіп Понятенко | ||||
Ім'я при народженні | Понятенко Прокіп Дмитрович | |||
Псевдонім | П. Дмитренко, Сулима, Хома Брут | |||
Народився | 1 листопада 1878 Полтава | |||
Помер | 24 грудня 1971 (93 роки)![]() | |||
Громадянство | ![]() | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | прозаїк, журналіст, публіцист | |||
Мова творів | українська | |||
| ||||
![]() |
Понятенко Прокіп Дмитрович (псевдоніми: П. Дмитренко, Сулима, Хома Брут) (1 листопада 1878, Полтава — 24 грудня 1971, м. (Гур'єв), Казахстан) — український громадсько-політичний діяч, журналіст, письменник.
Короткий життєпис
Народився в сім'ї ремісника. Навчався у Полтавській духовній семінарії, входив до українського гуртка семінаристів, товариш (Симона Петлюри). У 1901 р. став членом полтавського осередку (РУП), провадив агітаційну роботу в селах Полтавщини. Після придушення селянського руху разом із Симоном Петлюрою виїхав на (Кубань), де взяв участь у заснування підпільної «Чорноморської вільної громади» (структурної одиниці РУП).
Після провалу організації (1904 р.) переїхав до Києва. У Києві разом з С.Петлюрою інформували М.Порша про діяльність РУП на Кубані. За версією (Іваниса Василя), перебували разом з П.Понятенком майже до кінця осені у Києві.) Разом з С.Петлюрою емігрували до Галичини (спочатку перебували в районі (Крем'янця), потім були нелегально переправлені через кордон), де працював у закордонному комітеті (РУП) у Львові.
Повернувшись із львівської еміграції, працював в (УСДРП). У 1906 р. разом із (С. Петлюрою) й (Миколою Поршем) видавав у Санкт-Петербурзі теоретичний орган партії — (журнал «Вільна Україна»). В роки реакції відійшов від партійної роботи, зосередившись на журналістиці. Співробітничав у київських і львівських періодичних виданнях.
У березні 1917 р. за рекомендацією (УЦР) обраний членом Київського губернського виконавчого комітету ради об'єднаних громадських організацій. У червні 1917 р. призначений товаришем генерального секретаря внутрішніх справ. Опікувався справами біженців із Галичини та Буковини, українськими громадянами, що залишались в Росії і не мали змоги повернутись в Україну. В січні 1918 р. обійняв посаду директора канцелярії Міністерства внутрішніх справ УНР. У березні призначений (консулом УНР) у Катеринодарі. На цій посаді залишався і за часів Української Держави. Своєю діяльністю сприяв посиленню українських впливів на (Кубані). За (Директорії УНР) був співробітником (української дипломатичної місії) у Варшаві (1919–1920 pp.).
У 1923 p. перебрався на (Кубань), де працював скромним бухгалтером. Під час Другої світової війни виїхав у Казахстан, де й помер.
Примітки
- Іванис В. Симон Петлюра — Президент України.— К.: Наукова думка, 1993.— 272 с., іл. с. 21
- В.Іванис. Симон Петлюра — Президент України… с. 22
Джерела та література
- Головченко В. І. Понятенко Прокіп Дмитрович // (Енциклопедія історії України) : у 10 т. / редкол.: (В. А. Смолій) (голова) та ін. ; (Інститут історії України НАН України). — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 419. — .
- Білоусько О. А., Єрмак О. П., Ревегук В. Я. Новітня історія Полтавщини (І половина ХХ ст.). Стор. 41
- Герасимова Г. «Подальша доля невідома...»: До біографії Прокопа Понятенка // Україна ХХ ст.: Культура, ідеологія, політика: Зб. ст. – Вип. 7. – К., 2004.
- Понятенко П. Значення рідної мови для поетичної творчості Шевченка / П. Понятенко. — Київ : Зоря, 1911. – 18 с.
Література
- В. І. Головченко. Понятенко Прокіп Дмитрович // (Українська дипломатична енциклопедія): У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет