Паша-Тепе або Лиса (крим. Paşa töpe, Паша тёпе) — невисока (167 м) гора-останець в Криму, знаходиться на захід від (Феодосії).
Паша-Тепе | ||||
| ||||
45°02′35″ пн. ш. 35°21′15″ сх. д. / 45.04305555558377705° пн. ш. 35.35416666669477337° сх. д.Координати: 45°02′35″ пн. ш. 35°21′15″ сх. д. / 45.04305555558377705° пн. ш. 35.35416666669477337° сх. д. | ||||
Країна | Україна | |||
---|---|---|---|---|
Регіон | Крим | |||
(Тип) | гора | |||
Висота | 167 м | |||
Паша-Тепе у Вікісховищі |
Опис
Назва Паша-Тепе перекладається з кримськотатарської, як вершина (паші) (paşa- паша, високий титул в Османській імперії, töpe- вершина) .
Під Лисою горою, біля русла річки що тут колись протікала, археологами виявлена своєрідна майстерня з виготовлення знарядь праці, яка існувала тут у перехідний від палеоліту до неоліту час. Тут первісні ремісники виготовляли наконечники дротиків, стріл, різці.
У 1904 році феодосієць Йосип Біанки в своєму саду біля підніжжя Паша-Тепе під час копання колодязя виявив джерело цілющої мінеральної води. Дослідження показали, що виявлена вода близька за складом до кавказьких «Єсентуків» № 20 і австрійського «Оберзальцбрунну». Йосип Біанки назвав воду «Паша-Тепе». У 1916 році вода була удостоєна на Міжнародній виставці Золотої медалі. До революції на Феодосійській набережній, поряд з купальнями, знаходився витончений павільйон «Паша-Тепе», де можна було попити цілющої води. Під час (громадянської війни в Росії) свердловина була занедбана. Через багато років її очистили і почали експлуатувати, і тоді мінеральна вода отримала нову назву — «Феодосійська».
У шістдесятих роках минулого століття на вершині Паша-Тепе була побудована телевежа. Тоді ж схили гори були засаджені (кримською сосною). По схилах гори проходив один з найскладніших спусків (мотокросу) в Радянському Союзі, а зараз — кілька непростих (даунхіл)-трас, побудованих місцевими велосипедистами.
Література
- Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.
Примітки
- Альбов С. В. Минеральные источники Крыма. — Симферополь: Крымиздат. — 1956. — 32 с.
- Н. Богданов, Н. Ястреб Лечебные воды Феодосийского курорта. — Симферополь: Крымиздат. — 1959. — 62 с.
Це незавершена стаття з географії Криму. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет