Паркентський район (узб. Parkent tumani, Паркент тумани) — адміністративна одиниця в складі Ташкентської області, Узбекистан. Адміністративний центр — місто Паркент.
Паркентський район | |
---|---|
узб. Parkent tumani | |
| |
Адм. центр | Паркент |
Країна | Узбекистан |
Регіон | Ташкентська область |
Населення | |
- повне | |
Площа | |
- повна | 1080 км² |
Висота | |
- максимальна | 752 м |
- мінімальна | 752 м |
Часовий пояс | |
Дата заснування | 1926 |
Історія
Паркентський район утворено у вересні 1926 року. В 1938 році увійшов до складу Ташкентської області. Скасовано 25 червня 1959 року (включено до ), відновлено в 1979.
Географія
На півночі, сході та півдні межує з Бостанліком, Ахангароном, на заході з Юкорі Чирчиком та на південному заході з Ортою Чирчиком. Площа 1,08 тис. км². Населення 115 тис. осіб (2003).
Район розташований у західному передгір'ї Чаткальського хребта у Центральному Тянь-Шані. Територія оточена горами. Земна поверхня піднімається із заходу на схід. Найвища точка — 3627,8 м (пік Кизильнура). Рельєф складають передгір'я, пагорби і гори. Клімат гірський, відносно континентальний. Типові сірі ґрунти зустрічаються на рівнинах, темно-сірі — на пагорбах, гірсько-лісові — в гірській зоні.
На схилах є печери. Тут багато річок і джерел. Середньорічна температура становить 12 °C. Кількість опадів — 536 мм на рік. Вегетаційний період — 180 днів. Ліві притоки річки Чирчика: Паркенцой, Бошкизилсай та Аксакотасай — основні джерела води в Паркентському районі. Біля їхніх витоків є водоспади.
Флора і фауна
У районі зареєстровано понад 1000 видів рослин, що належать до 70 родин. З них близько 200 — це лікарські рослини. На пагорбах зустрічаються ефемери і ефемероїди, а також багаторічні рослини. Зокрема, існує багато видів рослин, що належать до родин бобових, глухокропивових і айстрових.
Передгір'я вкриті луками, а схили — сосновими лісами. Подекуди є кокосові пальми, фісташки, наматак, вишня, яблуня, барбарис, глід та інші рослини.
У долинах верхів'їв річок ростуть такі дерева, як тополя, верба, ялина, ялівець, вишня. Сірі та кауфманові тюльпани, занесені до Червоної книги Узбекистану, мильний камінь, цибуля фісташки зустрічаються в гірській пустелі вище 2400 м.
Налічується близько 200 видів птахів, 33 види ссавців, 11 видів плазунів, 4 види риб. Серед птахів — горобцеподібні та хижі. Є групи птахів, включаючи воронів, малих орлів та чорних яструбів, які включені до Червоної книги Узбекистану.
Серед ссавців є борсуки, пустельні коти, водоплавні птахи, білки, засувки, вовки, дикі кабани, снігові барси та олені.
Адміністративний поділ
Станом на 1 січня 2011 року до складу району входять:
- Місто
- Міські селища
- Сільські сходи громадян
- Заркент
- Каракалпак
- Бустан
- Намданак
- Паркент
- Сукок
- Гісарак
- Бошкизилсой
- Чангі
Населення
Населення — переважно узбеки (79,3 %), а також таджики (13,8 %), казахи (4,5 %), киргизи (2 %) та інші етнічні групи (0,4 %). Середня густота населення — 106 осіб на км2. Міське населення — 45,5 тис., сільське — 69,5 тис. осіб (2003).
Культура
На території Паркентського району розташований комплекс «Сонце» при Академії наук Республіки Узбекистан, Інститут матеріалознавства, Магніосферна обсерваторія Інституту сейсмології, експериментальна база «Невич» Науково-виробничого об'єднання «Всесвіт», гідромеліоративна станція Сокок, Біосферний заповідник Чаткал.
Паркентський район відомий курортами. Є сезонні та постійні будинки відпочинку, такі як «Soqoq», «Kumushkon», «Sumcha», «Qi-zilsoy», більше 10 дитячих літніх таборів та парків кількох підприємств. Протягом року будинки відпочинку обслуговують понад 10 000 осіб з числа місцевих і приїжджих.
В районі 44 школи, ліцеї, професійно-технічні школи, музична та спортивна школи. Понад 1880 вчителів та викладачів навчають близько 29700 студентів та учнів. Є будинок культури, 25 клубів та 34 бібліотеки. В районі діє 4 лікарні (345 ліжок), 2 поліклініки (985 ліжок), медичні центри, стадіони, 56 спортивних майданчиків та спортзали.
Економіка
Сільське господарство — провідна галузь району; переважно спеціалізується на виноградарстві. В Паркент є 11 підприємств, понад 530 фермерських господарств та близько 5600 індивідуальних господарств. З 61 640 га землі в районі обробляється 15,4 тис. га, а зрошується 14,7 тис. га. Під ріллю відведено 46 972 га орних земель. Зернові займають на 8934 га, овочі та баштанні культури — на 1162 га, картопля — на 266 га, кормові культури — на 3026 га. Державні та приватні господарства району вирощують 30610 голів великої рогатої худоби, 67882 овець та кіз, 2376 коней та птиці (2003).
В районі працює дочірнє підприємство Parkent Ташкентської текстильної фабрики, цегельний завод, швейна фабрика, винні заводи Parkent і Champagne, агрофірма «Бону-Голдінг», спільне підприємство «Заркент», цех лимонаду, приватне підприємство з консервування фруктів BER-ARD. П'ять підприємств виробляють продукцію на експорт. У господарствах є молокопереробний завод, 4 виноробні та 4 консервні фабрики.
Примітки
- Ведомости Верховного Совета СССР. № 27 (959), 1959 г.
- (рос.). Архів оригіналу за 27 грудня 2010. Процитовано 1 жовтня 2011.
- СОАТО Система обозначений административно-территориальных образований. Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 1 жовтня 2011.
Це незавершена стаття про Узбекистан. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Parkentskij rajon uzb Parkent tumani Parkent tumani administrativna odinicya v skladi Tashkentskoyi oblasti Uzbekistan Administrativnij centr misto Parkent Parkentskij rajon uzb Parkent tumani Adm centr Parkent Krayina Uzbekistan Region Tashkentska oblast Naselennya povne Plosha povna 1080 km Visota maksimalna 752 m minimalna 752 m Chasovij poyas UTC 5 Data zasnuvannya 1926 Vinogradniki Parkentskogo rajonuIstoriyaParkentskij rajon utvoreno u veresni 1926 roku V 1938 roci uvijshov do skladu Tashkentskoyi oblasti Skasovano 25 chervnya 1959 roku vklyucheno do vidnovleno v 1979 GeografiyaNa pivnochi shodi ta pivdni mezhuye z Bostanlikom Ahangaronom na zahodi z Yukori Chirchikom ta na pivdennomu zahodi z Ortoyu Chirchikom Plosha 1 08 tis km Naselennya 115 tis osib 2003 Rajon roztashovanij u zahidnomu peredgir yi Chatkalskogo hrebta u Centralnomu Tyan Shani Teritoriya otochena gorami Zemna poverhnya pidnimayetsya iz zahodu na shid Najvisha tochka 3627 8 m pik Kizilnura Relyef skladayut peredgir ya pagorbi i gori Klimat girskij vidnosno kontinentalnij Tipovi siri grunti zustrichayutsya na rivninah temno siri na pagorbah girsko lisovi v girskij zoni Na shilah ye pecheri Tut bagato richok i dzherel Serednorichna temperatura stanovit 12 C Kilkist opadiv 536 mm na rik Vegetacijnij period 180 dniv Livi pritoki richki Chirchika Parkencoj Boshkizilsaj ta Aksakotasaj osnovni dzherela vodi v Parkentskomu rajoni Bilya yihnih vitokiv ye vodospadi Flora i faunaU rajoni zareyestrovano ponad 1000 vidiv roslin sho nalezhat do 70 rodin Z nih blizko 200 ce likarski roslini Na pagorbah zustrichayutsya efemeri i efemeroyidi a takozh bagatorichni roslini Zokrema isnuye bagato vidiv roslin sho nalezhat do rodin bobovih gluhokropivovih i ajstrovih Peredgir ya vkriti lukami a shili sosnovimi lisami Podekudi ye kokosovi palmi fistashki namatak vishnya yablunya barbaris glid ta inshi roslini U dolinah verhiv yiv richok rostut taki dereva yak topolya verba yalina yalivec vishnya Siri ta kaufmanovi tyulpani zaneseni do Chervonoyi knigi Uzbekistanu milnij kamin cibulya fistashki zustrichayutsya v girskij pusteli vishe 2400 m Nalichuyetsya blizko 200 vidiv ptahiv 33 vidi ssavciv 11 vidiv plazuniv 4 vidi rib Sered ptahiv gorobcepodibni ta hizhi Ye grupi ptahiv vklyuchayuchi voroniv malih orliv ta chornih yastrubiv yaki vklyucheni do Chervonoyi knigi Uzbekistanu Sered ssavciv ye borsuki pustelni koti vodoplavni ptahi bilki zasuvki vovki diki kabani snigovi barsi ta oleni Administrativnij podilStanom na 1 sichnya 2011 roku do skladu rajonu vhodyat Misto Parkent Miski selisha Silski shodi gromadyan Zarkent Karakalpak Bustan Namdanak Parkent Sukok Gisarak Boshkizilsoj ChangiNaselennyaNaselennya perevazhno uzbeki 79 3 a takozh tadzhiki 13 8 kazahi 4 5 kirgizi 2 ta inshi etnichni grupi 0 4 Serednya gustota naselennya 106 osib na km2 Miske naselennya 45 5 tis silske 69 5 tis osib 2003 KulturaNa teritoriyi Parkentskogo rajonu roztashovanij kompleks Sonce pri Akademiyi nauk Respubliki Uzbekistan Institut materialoznavstva Magniosferna observatoriya Institutu sejsmologiyi eksperimentalna baza Nevich Naukovo virobnichogo ob yednannya Vsesvit gidromeliorativna stanciya Sokok Biosfernij zapovidnik Chatkal Parkentskij rajon vidomij kurortami Ye sezonni ta postijni budinki vidpochinku taki yak Soqoq Kumushkon Sumcha Qi zilsoy bilshe 10 dityachih litnih taboriv ta parkiv kilkoh pidpriyemstv Protyagom roku budinki vidpochinku obslugovuyut ponad 10 000 osib z chisla miscevih i priyizhdzhih V rajoni 44 shkoli liceyi profesijno tehnichni shkoli muzichna ta sportivna shkoli Ponad 1880 vchiteliv ta vikladachiv navchayut blizko 29700 studentiv ta uchniv Ye budinok kulturi 25 klubiv ta 34 biblioteki V rajoni diye 4 likarni 345 lizhok 2 polikliniki 985 lizhok medichni centri stadioni 56 sportivnih majdanchikiv ta sportzali EkonomikaSilske gospodarstvo providna galuz rajonu perevazhno specializuyetsya na vinogradarstvi V Parkent ye 11 pidpriyemstv ponad 530 fermerskih gospodarstv ta blizko 5600 individualnih gospodarstv Z 61 640 ga zemli v rajoni obroblyayetsya 15 4 tis ga a zroshuyetsya 14 7 tis ga Pid rillyu vidvedeno 46 972 ga ornih zemel Zernovi zajmayut na 8934 ga ovochi ta bashtanni kulturi na 1162 ga kartoplya na 266 ga kormovi kulturi na 3026 ga Derzhavni ta privatni gospodarstva rajonu viroshuyut 30610 goliv velikoyi rogatoyi hudobi 67882 ovec ta kiz 2376 konej ta ptici 2003 V rajoni pracyuye dochirnye pidpriyemstvo Parkent Tashkentskoyi tekstilnoyi fabriki cegelnij zavod shvejna fabrika vinni zavodi Parkent i Champagne agrofirma Bonu Golding spilne pidpriyemstvo Zarkent ceh limonadu privatne pidpriyemstvo z konservuvannya fruktiv BER ARD P yat pidpriyemstv viroblyayut produkciyu na eksport U gospodarstvah ye molokopererobnij zavod 4 vinorobni ta 4 konservni fabriki PrimitkiVedomosti Verhovnogo Soveta SSSR 27 959 1959 g ros Arhiv originalu za 27 grudnya 2010 Procitovano 1 zhovtnya 2011 SOATO Sistema oboznachenij administrativno territorialnyh obrazovanij Arhiv originalu za 28 serpnya 2012 Procitovano 1 zhovtnya 2011 Ce nezavershena stattya pro Uzbekistan Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi