«Олеко Дундич» — героїко-пригодницький радянсько-югославський фільм (1958 року) режисера Леоніда Лукова.
Олеко Дундич | |
---|---|
рос. Олеко Дундич | |
Жанр | (воєнний фільм) |
Режисер | Луков Леонід Давидович[1] |
У головних ролях | d, d, (Люба Тадіч), d, d і d |
Оператор | (Михайло Кириллов) |
Кінокомпанія | Кіностудія імені Горького |
Тривалість | 115 хв. |
Мова | російська |
Країна | СРСР ФНРЮ |
IMDb | ID 0051345 |
Сюжет
1917 рік. У в'язниці провінційного російського міста чекає на суворий вирок офіцер Сербського добровольчого корпусу (Дундич). Він відпустив засуджених до розстрілу за симпатії до революційних агітаторів чотирьох солдатів. Почалася революція відкрила двері в'язниць і Дундич опинився на волі.
Разом з товаришами він переходить на бік повсталих і стає командиром Інтернаціонального ескадрону в складі (1-ї Кінної армії). Сміливого та ініціативного кавалериста незабаром помітили і стали доручати зухвалі та небезпечні доручення. Дундич з друзями, переодягаючись у білогвардійців, проникають у ворожий тил, захоплюють важливі документи і сіють паніку.
За весь час боїв головним противником Дундича стає Павла Ходжич. Він, у чині полковника, став одним з керівників контррозвідки і придумує хитрі комбінації, намагаючись заманити в пастку свого колишнього товариша по корпусу.
В ролях
- Бранко Плеша — (Олеко Дундич)
- (Тетяна Пілецька) — Галя
- (Володимир Трошин) — командарм Климент Ворошилов
- (Лев Свердлін) — (командарм Семен Будьонний)
- Мілан Пузич — Павла Ходжич, білий контррозвідник
- (Борис Ліванов) — (генерал Костянтин Мамонтов)
- (Сергій Лук'янов) — (генерал Андрій Шкуро)
- (Костянтин Сорокін) — червоний командир
- (Тетяна Конюхова) — Даша, червоноармієць
- Любива Тадич — Драгіч
- Драгомир Фелба — Палич
- Стоян Аранджелович — Рашович
- (Юрій Соловйов) — Ваня, червоноармієць
- Віктор Старчич — сербський генерал
- (Євген Самойлов) — полковник Бобров
- Леонід Топчієв — граф Петро Феофанович Галицький
- Маргарита Шумська — циганка Настя
- (Лариса Кронберг) — Ірина Туманова, дочка білого полковника
- Євген Веліхов — генерал Жобер
- (Сергій Філіппов) — Іван Козирєв, білий квартирьєр
- (Валентин Гафт) — сербський солдат
- Станіслав Коренєв — солдат
- (Михайло Пуговкін) — солдат-агітатор
- Геннадій Карякін — прапорщик
- Олена Санько — Надія Іванівна
- (Валентина Пугачова) — донька стрілочника
- (Микола Сліченко) — циган
- (Лаврентій Масоха) — шинкар
- Олексій Бахарь — білий офіцер
- (Юрій Пузирьов) — білий офіцер
- (Валентина Телегіна) — попадя
- Володимир Дорофєєв — батюшка
- (Петро Любешкін) — червоноармієць
- (Степан Шкурат) — козак
- Валентин Брилеєв — телеграфіст
- (Юрій Леонідов) — білогвардійський офіцер
- Сергій Троїцький — Ананій Леонтійович
Знімальна група
- Автори сценарію: Леонід Луков, Антоній Ісакович за п'єсою Олександра Ржешевского і Михайла Каца
- Режисер: Леонід Луков
- Головний оператор: (Михайло Кирилов)
- Композитор: (Микита Богословський)
- Художник-постановник: (Олександр Діхтяр)
- Художник по костюмах: Ігор Бахметьєв
- Звукорежисери:
- М. Недич
- Микола Озорнов
- Монтаж: І. Жучкова
- Оператори:
- Б. Мілетіч
- А. Хвостов
- Диригент: (Марк Ермлер)
- Текст пісень: (Михайло Львовський)
- Директора:
- Володимир Беренштейн
- Младен Тодіч
Примітки
Посилання
- Польський постер фільму [ 15 лютого 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет