Нервії — одне з племен (белгів), що жили на схід від (Шельди) в I століття н. е. За однією з версій, Нервії відносились до і вели початок від відомих Геродоту (неврів). Однак, однозначного походження нервіїв не встановлено.
Історичні свідоцтва
Найбільшу популярність Нервії отримали у війнах проти (Юлія Цезаря), хоча чинили опір і тискові германців. Перемігши війська з Аріовістом на чолі, Цезар виступив проти потужного союзу белгів та нервіїв. Але пов'язані із союзом реми видали римлянам задуми супротивників. Цезар у (57 році до н. е.) з вісьмома легіонами попрямував на північ. Союз белгів він знищив, навіть не вдаючись до зброї. Зупинившись на берегах річки Аксони (Aisne) в сильно укріпленому таборі, направив своїх союзників, едуїв, в набіг проти (белловаків), одного з племен, що входили до складу союзу белгів і нервіїв. Белловаки зосередилися на захисті рідної землі, змушені були відокремитися від союзу, який помітно ослаб. Вміст загального великого війська обходилося недешево, і коли белловаки поспішили на захист своєї батьківщини, їх приклад наслідували й інші, а з кожним племенем окремо впоратися було вже неважко.
Найважче Цезарю було підкорити нервіїв — «найхоробріших з усіх північних племен». На одній з висот у верхів'ях (Самбру) римляни стали розбивати укріплений табір, а римська кіннота билася з окремими сотнями кінних нервіїв і погнала їх за річку. А тим часом у ліску на висотах за річкою Нервії приховували значні сили. «Густий натовп» висипав з ліска, швидко спустився до річки і перебрався через неї, вдарив проти римлян, що ті ледве встигли вишикуватися в (бойовий порядок). Різкий звук сигнальної труби, яка закликала до ладу солдатів, висланих на роботи, змішався з ревом рогів, під звуки яких ворог шалено наступав на висоти.
Битва була тривала, серйозна і на мить навіть відчайдушна для римлян, і сам Цезар залишив чудовий опис її. На правому, найбільш загрозливому крилі римського війська, де Цезар особисто брав участь у січі, небезпека минула тільки тоді, коли з'явилися і взяли участь у битві ті два легіони, які на поході прикривали обоз. Нервії тим часом встигли піднятися на висоти, і битва кипіла вже біля самих окопів розпочатого будівництва табору. Нервії не зуміли вчасно закінчити битву і відступити, а навпаки, з лютою мужністю намагалися втриматися на тому ж місці, все ще сподіваючись зламати римлян. Але битва (57 року до н. е.) закінчилася для них повною поразкою. Наводилися цифри, що з 60 тисяч нервіїв залишилося в живих ледве 500 чоловік. І нерідко відомості про нервіїв в енциклопедіях на цьому завершуються.
Разом з тим історія нервіїв тривала. В одному з боїв нервій VARTIC допоміг врятуватися (Цицерону), обложеному в своєму таборі. На честь цього випустили монету нервіїв:
АВЕРС: Гілка з листям, розташованими один проти одного.
РЕВЕРС: Кінь. Напис «VARTICE» — ім'я нервія — рятівника. Ім'я нервія (Tournay) потім отримала і фортеця в Бельгії.
Вже в античності Нервії і їх союзники будували досить значні міста-фортеці. (Алезія) в країні мандубіїв (нинішній Алізе-Сент-Рен), на високому пагорбі між двома річками, була оточена стінами і ровом і займала площу близько 97 га. Герговія (сучасний Клермон) — площа 75 га, Новіодун — близько 40 га. Оппідум белгів (типу Фекамп) з поперечним валом, розташовані в більшості випадків на мисі, часто мають ворота вулицеподібного профілю. Деякі укріплення були зведені дуже швидко. Нервії, яким загрожувала небезпека, обнесли нібито свій зимовий табір насипом в 10 футів і ровом шириною в 15 футів, окружністю близько 3000 футів за неповні 3 години. У них не було достатньої кількості необхідних залізних знарядь, і вони, нібито, вирізали дерен своїми мечами, землю вигрібали руками і переносили її у своїх плащах. Величезна кількість людей, ймовірно, виконала цю роботу дуже швидко, але в даному випадку мова йшла не про будівництво цієї фортечної стіни, а про тимчасовий захист табору. Будівництво подібних зимових фортець на середньовічній Русі відзначали араби.
І все ж таки найкращим захистом Нервії вважали ліси та болота.
(Корнелій Тацит) приблизно через півтора століття після розгрому нервіїв Цезарем зазначав, що
«Тревери (древери?) і Нервії зазіхають на германське походження і, більше того, марнославляться цим, як ніби похвальба подібною спорідненістю може позбавити їх від схожості з галлами і притаманною тим млявістю».
Кельтоскіфська версія
Згідно з кельтоскіфською версією походження нервіїв, вони мали коріння в окрузі Чорного моря і Каспію. Активізація скіфів у Європі ще 6 — 5 ст. до н. е. відома за даними археології, коли скіфські вироби досягають і земель нинішньої Франції (Галлії античності). Подробиці про зв'язки кельтів, до яких спочатку ставилися і Нервії, зі скіфами представив Плутарх.
"Кімври ні з ким не йшли в стосунки, а країна, з якої вони з'явилися, була така велика, що ніхто не знав, що за люди і звідки вони, немов хмара, насунулися на Італію і Галлію. Більшість вважало, що вони належать до німецьких племен, які живуть біля Північного океану, як свідчать їхній величезний зріст, блакитні очі, а також і те, що Кімврами германці називають розбійників. Але деякі стверджували, ніби земля кельтів така велика й простора, що від Зовнішнього моря і самих північних областей населеного світу простягається на схід до Меодотиди (Азовського моря) і межує зі Скіфією Понтійською. Тут кельти і скіфи змішуються, і звідси починається їх пересування. І вони не прагнуть пройти весь свій шлях за один похід, і не кочують безперервно, але, кожне літо, знімаючись з місця, просуваються все далі і далі і вже довгий час ведуть війни по всьому материку. І хоча кожна частина племені носить своє ім'я, все військо носить загальне ім'я — кельтоскіфи ".
Ймовірно, Нервії як кельтоскіфи влаштувалися в Галлії з 5 — 4 ст. до н. е., коли Скіфії довелося витримувати тиск Персії та Македонії.
(Амміан Марцеллін) вказував гори нервів у витоках Борисфена (Дніпра), де якийсь час мешкали та алани.
Цікаві факти
На будівлі мерії міста Баве (департамент Норд, Франція) є меморіальна дошка, яка говорить:
«Тут в 57 році до Різдва Христового |
Примітки
Література
- Єременко В. Є., Зуєв В. Ю. М. І. Ростовцев і проблема кельто-скіфських культурних контактів//Скіфія і Боспор. Археологічні матеріали до конференції пам'яті академіка М. І. Ростовцева. Новочеркаськ, 1989. — С. 110—112.
- Єременко В. Є., Щукін М. Б. Кімври, тевтони, кельтоскіфи і деякі питання хронології кордону середнього і пізнього латена//Проблеми хронології епохи латена і римського часу. СПб., -1992. — С. 80-115.
- Щукін М. Б., Єременко В. Є. До проблеми кімврів, тевтонів і кельто-скіфів: три загадки//Археологічні культури Євразії та проблеми їх інтеграції: КТД НК. — СПб., 1991. С. 24-27.
- Щукін М. Б., Єременко В. Є. До проблеми кімврів, тевтонів і кельтоскіфів: три загадки//Археологічний збірник Державного Ермітажу. — Вип. 34. — 1999. — С. 134—160.
- Вадим ЕРЛІХМАН Стежкою Волько//Батьківщина. 2004. № 1
- Егер О. Всесвітня історія (том 1. Стародавній світ)
- А. Г. Кузьмін. Про етнічну природу варягів (до постановки проблеми)
- Плутарх. Гай Марій і Пірр
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет