Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (січень 2019) |
Мінеральні фарби (або силікатні фарби) — різновид фарб, у яких як пігмент використовуються належним чином подрібнені мінерали.
Мінеральні фарби в основному (порошкові) й доводяться до потрібної консистенції додаванням води. Використовуються тільки при плюсовій температурі повітря. Мінеральні фарби часто є морозостійкими, а введення до їх складу функціональних добавок (синтетичних смол) підвищує технологічні та будівельно-технічні якості.
Силікатні фарби Вільгельма Кейма, 19 століття
Використання рідкого скла було незначним впродовж століть. На нього звернув увагу хімік з Баварії Кейм ( або Кайм, Adolf Wilgelm Keim ), якого зацікавила довготривалість староримських (стінописів). А в 1878 році рідкому склу дали патент як матеріалу для реставрації стінописів.
Рідке скло відомо давно. Є відомості, що його використовували ще в Стародавньому Єгипті при муміфікації. Знали про рідке скло і в Стародавньому Римі, де його використовували для (стінописів), особливо в тих місцях, де вапнякові фарби швидко псувалися.
Класифікація та основні різновиди
Виділяють наступні групи мінеральних фарб: вапняні (гашене вапно, вапняне молоко, забарвлення – неорганічними пігментами), цементні (білий або кольоровий портландцемент), силікатні (суспензія лугостійких пігментів і наповнювачів – переважно у вигляді сепарованої крейди і тальку; додають цинкові білила або борат кальцію, рідке калійне скло, вохру, металевий сурик та ін.), олійні (суспензії пігментів у різних оливах).
Білі пігменти (фарби-білила): титанові білила; цинкові (оксид цинку), свинцеві, баритові, вісмутові, стибієві та ін.
Коричневі мінеральні фарби: марганцева, коричнева умбра тощо.
Червоні: кіновар ртутна, стибієва або хромова кіновар, сурик оранжево-червоний, сурик залізний. Вохра – червона і жовта. Жовта вохра – суміш гідрату окису заліза з глиною, а червона – суміш безводного окису заліза з глиною. Реальгар (червоний арсен, рубінова сірка). Пінккулер або мінеральний лак – тонко подрібнене скло, забарвлене хром-олов’яною сіллю в червоний колір, залізна кіновар. Сієнська земля – просмажений оксид заліза і марганцю, вохри, червоних відтінків. Червоний кадмій. Ртуть-кадмієві фарби та ін.
Жовті: крон (хромова фарба) – за складом хром-свинцева сіль. Вохра жовта. Сусальне золото. Оксид свинцю PbO в аморфному вигляді являє фарбу массікот, а в кристалічному – глет. Аурипігмент, кобальтова, сидеритові, цинкова жовта та ін..
Зелені: мідна зелень Кассельмана, Брауншвейгська зелень (має той же склад, що і малахіт). Зелень Шеєле (арсенисто-мідна сіль), Швейнфуртська зелень (подвійна оцтово-мідна та арсенисто-мідна сіль), зелень Гіньє, яр-мідянка (оцтово-мідна сіль). Поширена зелена олійна фарба. Зелений ультрамарин, зелень Гентеля, кобальтова зелень, зелень Дінглера, зелень Казалі.
Сині: лазуритова синя; вівіанітова синя; азурит (вердітер); берлінська лазур (паризька синя, пруська синя, антверпенська синя); ультрамарин (натуральний і штучний); смальта (королівська синь, кобальтові скло, шмальта) – калійне скло, забарвлене в темно-синій колір кобальто-калієвих силікатів. Фталоціанінові сині. Марганцева блакитна. Сині мідні фарби – бременська синь і мінеральна або гірська синь, єгипетська синь, масляна синь або мідне індиго і небесна синь. Небесна синя (Bleu celeste) (олов'яно-кобальтова сіль). Бременська синь (гідрат оксиду міді). Єгипетська синя, здавна відома фарба для живопису, являє подрібнене мідне скло – сплав піску з крейдою, содою і оксидом міді. Інші назви: синя Фріт, олександрійська Фріт, помпейська синя. Масляна синь (мідне індиго) – сірчиста мідь. Вапняна або нейвідерська синь готується осадженням суміші розчинів мідного купоросу і нашатирю вапняним молоком. Склад: суміш гідрату оксиду міді і ґіпсу.
Чорні і сірі мінеральні фарби включають вуглець (вугілля, сажа). Найголовніша з них – сажа, що готується або з смоли, дьогтю, нафтових масел, або ж з газу (сажа газова), природна сажа, піролюзітова чорна сажа. Подрібнені деревне і кісткове вугілля (палена слонова кістка, франкфуртська чернь) теж використовуються як чорні фарби. Сірі фарби: залізна слюдка.
Силікатні фарби. Ці фарби близькі за кольором до вапнякових фарб, але перевищують їх за показниками довготривалості і протистояння агресивному середовищу. Вони досить зручні в використанні, бо довго не сохнуть і дають змогу вносити зміни в зображення. Лише після закінчення роботи наносять силікатний фіксатив пензлями, чи аерозоль балоном. (Ґрунтом) слугують мінеральні поверхні чи тиньк без фарб і ґрунтів з полімерними домішками. До роботи з силікатними фарбами ґрунти з полімерними домішками чи фарбами підлягають повному видаленню, бо заважають адгезії.
Див. також
- (Мозаїка)
- (Енкавстика)
- (Олійні фарби)
Посилання
- http://www.akvadrat.ru/service/articles/general_info/articles/silikatnye_kraski(рос)[недоступне посилання]
- http://d-c.spb.ru/archiv/28/52-54/52-54.htm(рос)[недоступне посилання з липня 2019]
- http://www.stroysezon.ru/articles/?id=538[недоступне посилання з липня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет