Медіатека від англ media носій та дав гр θήκη місце зберігання це установа що функціонує як бібліотека яка містить не ли

Медіатека (від англ. media «носій» та дав.-гр. θήκη «місце зберігання»)— це установа, що функціонує як бібліотека, яка містить не лише паперові та електронні книги, газети та журнали, але і мультимедійні матеріали, такі як відео (фільми, документальні фільми) та звукозаписи (музика, аудіокниги).

Медіатека в Роанні, Франція

Стандарт ISO 5127:2017, який діє в Україні з 2019 року, описує цифрову бібліотеку як бібліотеку, що надає сервіси, пов’язані з цифровими ресурсами, або ті аспекти сервісів бібліотеки, які мають великий цифровий компонент.

Історія Редагувати

Перші медіатеки з’явилися на межі XX і XXI століть у Франції. У французьких бібліотеках вперше з’явилася посада «медіатекар». Медіатеки набули популярності в багатьох країнах світу: їх відкривають у країнах ЄС, США, Канаді, Грузії, Україні.

В Україні Редагувати

В Україні спостерігається тенденція перетворення старих бібліотек на медіатеки, відкриття медіатек як частини інклюзивної освіти та їх відкриття як окремих структур.

Один із прикладів — «Перша Львівська Медіатека», відкрита у Львові 2014 року за сприйняття Львівської міської ради, німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ і програми «Бібліоміст».

Відкриттю медіатек як частини інклюзивної освіти в Україні сприяв Благодійний фонд Петра Порошенка у межах програми «Інклюзивна освіта – рівень свідомості нації»: так, наприклад, були відкриті медіатеки в селищі Балабине на Запоріжжі та селищі Десна на Чернігівщині.

Див. також Редагувати

Фільмотека (кіноархів)

Примітки Редагувати

. zakon.rada.gov.ua (українською). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 7 квітня 2021.
. www.iso.org (англійською). Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 7 квітня 2021.
↑ Литвинова, А. В. (2018). Медіатека у світових та українських реаліях (українською) (вид. 1 (5)). Інститут журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка: Інтегровані комунікації. с. 33—38.
. city-adm.lviv.ua (українською). Львівська міська рада. 20 жовтня 2014. Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 7 квітня 2021.
. mon.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 7 квітня 2021.
. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 7 квітня 2021.

[1] . zakon.rada.gov.ua (українською). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 7 квітня 2021.

[2] . www.iso.org (англійською). Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 7 квітня 2021.

[grinchenka-3] Литвинова, А. В. (2018). Медіатека у світових та українських реаліях (українською) (вид. 1 (5)). Інститут журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка: Інтегровані комунікації. с. 33—38.

[4] . city-adm.lviv.ua (українською). Львівська міська рада. 20 жовтня 2014. Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 7 квітня 2021.

[5] . mon.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 7 квітня 2021.

[6] . www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 7 квітня 2021.