Льві́всько-Воли́нський вугі́льний басе́йн — у Львівській і Волинській областях України, у західному напрямі продовжується на території Польщі. Охоплює площу близько 10 тис. км².
Львівсько-Волинський вугільний басейн | ||||
51°00′00″ пн. ш. 24°15′00″ сх. д. / 51.000000000028° пн. ш. 24.250000000028° сх. д. | ||||
Тип | вугільний басейн | |||
---|---|---|---|---|
Країна | Україна |
Географія
Львівсько-Волинський вугільний басейн розташований на північному заході України у верхній течії річки Західний Буг і є південно-східною частиною Люблінського вугільного басейну, що знаходиться на території Польщі. Площа Львівсько-Волинського вугільного басейну — 1400 квадратних кілометрів, протяжність 190 км, середня ширина приблизно 60 км.
Історія
Для промислового розвитку цієї території була необхідна розвинута енергетична база. А для цього потрібні були паливні ресурси. Гіпотеза про наявність кам'яного вугілля між Українським щитом на Волині вперше висунута російським геологом в 1912 р. На основі детального аналізу складу осадів і тектонічних структур Європейської частини Росії і Східної частини Польщі М. М. Тетяєв не тільки передбачив існування такого басейну, але і науково обґрунтував характер його вугільності.
Через 20 років гіпотеза М. М. Тетяєва одержала підтвердження і подальший розвиток в роботах . В 1931 р. біля міста Острог Я. Самсонович виявив гальку кам'яновугільних порід, яка містила нижню кам'яновугільну фауну. Кількість і розміри кам'яновугільної гальки збільшувались в напрямку зі сходу на захід. Я. Самсонович зв'язував наявність фауни з близькими покладами кам'яного вугілля.
Пошукове буріння було почато в 1938 р. в межах Львівського воєводства. До початку Другої Світової війни з 11 свердловин було закінчено 7. Але ніякої обробки одержаних даних не було проведено. Опублікований матеріал за цими пошуково-розвідувальними роботами на кам'яне вугілля вичерпувався лише короткою статтею Я. Самсоновича, написаною в 1939 році.
У радянський час подальша робота з геологічного вивчення в розвідці цієї території одержала широкий і планомірний розвиток. Для ознайомлення зі станом геологічного вивчення і обробки всіх матеріалів з геології і корисних копалин Західних областей УРСР наприкінці 1939 р. була створена спеціальна комісія геологів. Цією комісією був зібраний і оброблений багатий фактичний матеріал, вивчення якого дозволило до початку 1940 р. скласти генеральний план геологічних пошукових і розвідувальних робіт в Західних областях України.
В 1940 р. для проведення планомірних геологорозвідувальних робіт на вугілля був організований державний . Війна перервала науково-розвідувальну і науково-дослідну роботу з проблеми вугільності Західних областей УРСР.
Майже всі свердловини залишились незавершеними, а головні геологічні матеріали, одержані до війни при пошукових роботах, були втрачені. Лише у 1945 р. після звільнення цієї території від фашистських окупантів відновились геологорозвідувальні роботи на вугілля. На основі детального вивчення зібраних трестом «Львіввуглерозвідка» геологічних матеріалів було зроблено висновок про доцільність подальших пошукових робіт на кам'яне вугілля в Західних областях УРСР і визначених районах, де слід провести розвідку в першу чергу.
В 1946–1947 рр. трест «Львіввуглерозвідка» значно розширив площу науково-розвідувальних робіт на вугілля. Бурінням були охопленні не тільки Львівська область, але і західні райони Волинської області УРСР та Білорусі.
У липні 1947 р. виявила на території Волинської області промислові поклади вугілля.
- В 1948 р. для пошуків і розвідки в Північній частині перспективного вугленосного майданчика був організований спеціальний трест (м. Луцьк). Він складався з 5 геологорозвідувальних партій. Тоді ж були відкриті перші поклади кам'яного вугілля під Володимиром-Волинським. Для освоєння природних запасів вугілля в грудні 1949 р. був створений трест .
Доктор геолого-мінералогічних наук Шульга відзначив:
До найзначніших досягнень в галузі вугільної геології перших післявоєнних років належить відкриття в 1949 р. Львівсько-Волинського басейну, що являє собою частину великого Львівсько-Люблінського басейну |
.
Планувалось найближчим часом у 1949 р. розвідати ще 10 шахтних полів на Волині і Львівщині. Щоб виконати це завдання, трест «Волиньвуглерозвідка» забезпечили потрібною технікою і кадрами, на допомогу Волині прийшов Донбас.
Проте успіх прийшов не зразу. Під час докладної перевірки виявилося, що вугільні пласти на північний схід від Володимира-Волинського непридатні для експлуатації. Пошуки вели геологів далі на південь і південний захід від Володимира-Волинського, на крайній південний захід Волинської області (Іваничівський і частково Володимир-Волинський райони). Перші хороші результати дала свердловина № 117 на околиці с. Бужанки (нині тут шахта № 4), де в жовтні 1948 р. було виявлено вугільний пласт промислової потужності.
Протягом 1949–1950 рр. визначилися шахтні поля п'яти майбутніх шахт. У наступні роки геологи завершили розвідку шахтних полів і встановили, що загальні запаси вугілля Львівсько-Волинського басейну мають досягати 1,75 млрд тонн, з них близько 23 % на території Волині.
В межах Львівсько-Волинського басейну виявлено 4 кам'яновугільні родовища: , , і . Здебільшого пласти вугілля мають просту будову, але є і складні пласти з двох-трьох пачок. Вугілля залягає на глибині від 315 до 535 м, майже як і в Донбасі. Глибина залягання вугілля збільшується у південному напрямку. За простяганням потужність різко змінюється від 2,4 до 1 м, а тоді і менше.
Кам'яне вугілля басейну в основному належить до марок Г і Д. Вугілля Нововолинського родовища найменше метаморфізоване. вважає, що в межах Львівсько-Волинського басейну спостерігається підвищення метаморфізму вугілля у зв'язку зі збільшенням зональної потужності вугленосної товщі, тобто така закономірність, як і в Донецькому басейні. Вугілля басейну доброї якості. Воно містить в собі: 10–12 % вологи, 29–45 % летких на горючу масу, 1,5–3,5 % загальної сірки. Теплоздатність вугілля 7700–8300 кал/кг. Вугілля Львівсько-Волинського басейну зараз використовується як енергетичне паливо, але цілком можливо, що вугілля західної частини басейну може бути використане і для коксування.
У липні 1947 р. за 4 км від м. Володимир-Волинського були знайдені промислові пласти вугілля. Цей документ підписано начальником тресту «Львівгеологорозвідка» Вакуровим. Через кілька днів у фондах обласного радіо ми розшукали магнітофонний запис, в якому повідомлялось, що завдяки завзятості у 1948 р. на 117 свердловині були знайдені поклади кам'яного вугілля. І тут постало питання: «якому з цих документів вірити?» Найкраще з'ясувати це питання в людей, які в той час працювали: головного інженера «Волиньгеологорозвідки» Михайла Івановича Струєва і головного інженера Володимир-Волинської геологорозвідки Віри Борисівни Шпаткової, які проживають у м. Києві.
Наприкінці 1948 р. в м. Луцьк приїхав перший секретар ЦК КП(б) країни М. С. Хрущов. Михайлу Івановичу було доручено доповісти секретарю, що промислових пластів не знайдено, а повідомлення 1947 р. було помилковим. За цей час були вкладені величезні кошти, розпочали завозити шахтобудівне обладнання, а вугілля так і не знаходили.
Незабаром з'явилась поважна комісія. Вирішувалась доля Волинського басейну. Вона працювала недовго, але швидко прийшла до висновку, що на Волині пластів з вугіллям немає.
На будівництво першої черги промислових і культурно-побутових споруд урядом було асигновано 6,6 млрд крб., в тому числі 3,2 млрд — на шахтне будівництво, 2 млрд — на спостереження допоміжних підприємств, 1,4 млрд — на житлове і комунальне будівництво.
Будівельні роботи розгорнулися починаючи з 1950 р. У липні цього року на околиці с. Дорогиничі було закладено першу волинську шахту потужністю 1000 тонн вугілля на добу.
Ресурси і запаси
Балансові запаси вугілля — близько 970 млн т.
Загальні запаси вугілля тут не перевищують 1 % від розвіданих у державі, глибина залягання — 300–650 м, потужність пластів — 0,5–1,0 м, видобувають 14 млн т вугілля.
Характеристики вугілля
Порівняно з Донбасом загальні показники якості вугілля нижчі, воно характеризується меншою теплотворністю та більш високою зольністю.
Геологія басейну
У тектонічному відношенні, Львівсько-Волинський вугільний басейн пов'язаний з . Виявлено близько 70 вугільних пластів, промислове значення мають 12 пластів потужністю понад 0,6 м. Глибина залягання їх 300–1200 м. Типи вугілля — від довгополуменевого до газового й газово-жирного.
Спосіб видобутку
Спосіб видобутку — шахтний, оскільки кар'єрний недоцільний через значну глибину залягання пластів вугілля.
Основні родовища
- Міжрічинське,
- Волинське,
- Тяглівське,
- Любельське.
Використання вугілля
Розвиток цієї вугільної бази сприяв поліпшенню паливного балансу Західного регіону України, формуванню нових промислових комплексів, виникненню міських поселень (м. Нововолинськ, м. Червоноград).
Запаси вугілля невеликі, тому передбачалося, що у басейні працюватимуть тільки 2 шахти з 15 діючих (станом на 2016 рік діючими є 9 шахт,). Значну частину вугілля цього басейну використовують Бурштинська та Добротвірська теплові електростанції, невелика частка його і зараз вивозиться до Білорусі.
Приватизація Бурштинської та Добротвірської ТЕС компанією ДТЕК призвела до того, що з Донецького вугільного басейну на ці ТЕС завозилося 4–5 млн тон вугілля .
Див. також
Література
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Гайко Г.І, Білецький В. С. Нарис історії гірництва в Україні. К.: ТОВ Видавничий дім «Києво-Могилянська академія». 2022. — 194 с.
- Сокоренко С., Костик І., Узіюк В., Перспективи промислової газоносності вугільних пластів і вуглевмісних порід Тяглівського родовища кам'яного вугілля Львівсько-Волинського басейну. — 2007. — С. 34–45.
- Є. Іванов, І. Ковальчук, Н. Лобанська, О. Терещук. Аналіз структури землекористування і прояву небезпечних природно-антропогенних процесів в межах Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну за допомогою ГІС-технологій. — Тернопіль: Тайп, 2010. — Вип. 1 (27), спец. вип. : Стале природокористування: підходи, проблеми, перспектива. — С. 182—189.
- Манько, А. Поняття промислового району та історія його вивчення (на прикладі Львівсько-Волинського вугільного басейну) // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. — Тернопіль: ТНПУ, 2007. — Вип. 2. — С. 132—136.
- Манько, А. Еколого-географічні аспекти діяльності Львівсько-Волинського вугільного басейну // Наукові записки ТДПУ ім. В. Гнатюка. — Тернопіль: ТДПУ, 2004. — Вип. 2, Ч. 1. — С. 227—232.
- Карпінський, Б. А. Фінансово-економічний стан та проблемність розвитку Львівсько-Волинського вугільного басейну // Регіональна економіка. — 2009. — № 2. — С.31-39.
Примітки
- . Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 22 січня 2017.
Посилання
- Стан і перспективи вугільної галузі Західної України [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Вугільна галузь західної України — проблеми і шляхи їх подолання [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- (рос.)
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (Жовтень 2012) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lvi vsko Voli nskij vugi lnij base jn u Lvivskij i Volinskij oblastyah Ukrayini u zahidnomu napryami prodovzhuyetsya na teritoriyi Polshi Ohoplyuye ploshu blizko 10 tis km Lvivsko Volinskij vugilnij basejn51 00 00 pn sh 24 15 00 sh d 51 000000000028 pn sh 24 250000000028 sh d 51 000000000028 24 250000000028Tip vugilnij basejnKrayina UkrayinaLvivsko Volinskij vugilnij basejn na karti UkrayiniGeografiyaLvivsko Volinskij vugilnij basejn roztashovanij na pivnichnomu zahodi Ukrayini u verhnij techiyi richki Zahidnij Bug i ye pivdenno shidnoyu chastinoyu Lyublinskogo vugilnogo basejnu sho znahoditsya na teritoriyi Polshi Plosha Lvivsko Volinskogo vugilnogo basejnu 1400 kvadratnih kilometriv protyazhnist 190 km serednya shirina priblizno 60 km IstoriyaDlya promislovogo rozvitku ciyeyi teritoriyi bula neobhidna rozvinuta energetichna baza A dlya cogo potribni buli palivni resursi Gipoteza pro nayavnist kam yanogo vugillya mizh Ukrayinskim shitom na Volini vpershe visunuta rosijskim geologom v 1912 r Na osnovi detalnogo analizu skladu osadiv i tektonichnih struktur Yevropejskoyi chastini Rosiyi i Shidnoyi chastini Polshi M M Tetyayev ne tilki peredbachiv isnuvannya takogo basejnu ale i naukovo obgruntuvav harakter jogo vugilnosti Cherez 20 rokiv gipoteza M M Tetyayeva oderzhala pidtverdzhennya i podalshij rozvitok v robotah V 1931 r bilya mista Ostrog Ya Samsonovich viyaviv galku kam yanovugilnih porid yaka mistila nizhnyu kam yanovugilnu faunu Kilkist i rozmiri kam yanovugilnoyi galki zbilshuvalis v napryamku zi shodu na zahid Ya Samsonovich zv yazuvav nayavnist fauni z blizkimi pokladami kam yanogo vugillya Poshukove burinnya bulo pochato v 1938 r v mezhah Lvivskogo voyevodstva Do pochatku Drugoyi Svitovoyi vijni z 11 sverdlovin bulo zakincheno 7 Ale niyakoyi obrobki oderzhanih danih ne bulo provedeno Opublikovanij material za cimi poshukovo rozviduvalnimi robotami na kam yane vugillya vicherpuvavsya lishe korotkoyu statteyu Ya Samsonovicha napisanoyu v 1939 roci U radyanskij chas podalsha robota z geologichnogo vivchennya v rozvidci ciyeyi teritoriyi oderzhala shirokij i planomirnij rozvitok Dlya oznajomlennya zi stanom geologichnogo vivchennya i obrobki vsih materialiv z geologiyi i korisnih kopalin Zahidnih oblastej URSR naprikinci 1939 r bula stvorena specialna komisiya geologiv Ciyeyu komisiyeyu buv zibranij i obroblenij bagatij faktichnij material vivchennya yakogo dozvolilo do pochatku 1940 r sklasti generalnij plan geologichnih poshukovih i rozviduvalnih robit v Zahidnih oblastyah Ukrayini V 1940 r dlya provedennya planomirnih geologorozviduvalnih robit na vugillya buv organizovanij derzhavnij Vijna perervala naukovo rozviduvalnu i naukovo doslidnu robotu z problemi vugilnosti Zahidnih oblastej URSR Majzhe vsi sverdlovini zalishilis nezavershenimi a golovni geologichni materiali oderzhani do vijni pri poshukovih robotah buli vtracheni Lishe u 1945 r pislya zvilnennya ciyeyi teritoriyi vid fashistskih okupantiv vidnovilis geologorozviduvalni roboti na vugillya Na osnovi detalnogo vivchennya zibranih trestom Lvivvuglerozvidka geologichnih materialiv bulo zrobleno visnovok pro docilnist podalshih poshukovih robit na kam yane vugillya v Zahidnih oblastyah URSR i viznachenih rajonah de slid provesti rozvidku v pershu chergu V 1946 1947 rr trest Lvivvuglerozvidka znachno rozshiriv ploshu naukovo rozviduvalnih robit na vugillya Burinnyam buli ohoplenni ne tilki Lvivska oblast ale i zahidni rajoni Volinskoyi oblasti URSR ta Bilorusi U lipni 1947 r viyavila na teritoriyi Volinskoyi oblasti promislovi pokladi vugillya V 1948 r dlya poshukiv i rozvidki v Pivnichnij chastini perspektivnogo vuglenosnogo majdanchika buv organizovanij specialnij trest m Luck Vin skladavsya z 5 geologorozviduvalnih partij Todi zh buli vidkriti pershi pokladi kam yanogo vugillya pid Volodimirom Volinskim Dlya osvoyennya prirodnih zapasiv vugillya v grudni 1949 r buv stvorenij trest Doktor geologo mineralogichnih nauk Shulga vidznachiv Do najznachnishih dosyagnen v galuzi vugilnoyi geologiyi pershih pislyavoyennih rokiv nalezhit vidkrittya v 1949 r Lvivsko Volinskogo basejnu sho yavlyaye soboyu chastinu velikogo Lvivsko Lyublinskogo basejnu Planuvalos najblizhchim chasom u 1949 r rozvidati she 10 shahtnih poliv na Volini i Lvivshini Shob vikonati ce zavdannya trest Volinvuglerozvidka zabezpechili potribnoyu tehnikoyu i kadrami na dopomogu Volini prijshov Donbas Prote uspih prijshov ne zrazu Pid chas dokladnoyi perevirki viyavilosya sho vugilni plasti na pivnichnij shid vid Volodimira Volinskogo nepridatni dlya ekspluataciyi Poshuki veli geologiv dali na pivden i pivdennij zahid vid Volodimira Volinskogo na krajnij pivdennij zahid Volinskoyi oblasti Ivanichivskij i chastkovo Volodimir Volinskij rajoni Pershi horoshi rezultati dala sverdlovina 117 na okolici s Buzhanki nini tut shahta 4 de v zhovtni 1948 r bulo viyavleno vugilnij plast promislovoyi potuzhnosti Protyagom 1949 1950 rr viznachilisya shahtni polya p yati majbutnih shaht U nastupni roki geologi zavershili rozvidku shahtnih poliv i vstanovili sho zagalni zapasi vugillya Lvivsko Volinskogo basejnu mayut dosyagati 1 75 mlrd tonn z nih blizko 23 na teritoriyi Volini V mezhah Lvivsko Volinskogo basejnu viyavleno 4 kam yanovugilni rodovisha i Zdebilshogo plasti vugillya mayut prostu budovu ale ye i skladni plasti z dvoh troh pachok Vugillya zalyagaye na glibini vid 315 do 535 m majzhe yak i v Donbasi Glibina zalyagannya vugillya zbilshuyetsya u pivdennomu napryamku Za prostyagannyam potuzhnist rizko zminyuyetsya vid 2 4 do 1 m a todi i menshe Kam yane vugillya basejnu v osnovnomu nalezhit do marok G i D Vugillya Novovolinskogo rodovisha najmenshe metamorfizovane vvazhaye sho v mezhah Lvivsko Volinskogo basejnu sposterigayetsya pidvishennya metamorfizmu vugillya u zv yazku zi zbilshennyam zonalnoyi potuzhnosti vuglenosnoyi tovshi tobto taka zakonomirnist yak i v Doneckomu basejni Vugillya basejnu dobroyi yakosti Vono mistit v sobi 10 12 vologi 29 45 letkih na goryuchu masu 1 5 3 5 zagalnoyi sirki Teplozdatnist vugillya 7700 8300 kal kg Vugillya Lvivsko Volinskogo basejnu zaraz vikoristovuyetsya yak energetichne palivo ale cilkom mozhlivo sho vugillya zahidnoyi chastini basejnu mozhe buti vikoristane i dlya koksuvannya U lipni 1947 r za 4 km vid m Volodimir Volinskogo buli znajdeni promislovi plasti vugillya Cej dokument pidpisano nachalnikom trestu Lvivgeologorozvidka Vakurovim Cherez kilka dniv u fondah oblasnogo radio mi rozshukali magnitofonnij zapis v yakomu povidomlyalos sho zavdyaki zavzyatosti u 1948 r na 117 sverdlovini buli znajdeni pokladi kam yanogo vugillya I tut postalo pitannya yakomu z cih dokumentiv viriti Najkrashe z yasuvati ce pitannya v lyudej yaki v toj chas pracyuvali golovnogo inzhenera Volingeologorozvidki Mihajla Ivanovicha Struyeva i golovnogo inzhenera Volodimir Volinskoyi geologorozvidki Viri Borisivni Shpatkovoyi yaki prozhivayut u m Kiyevi Naprikinci 1948 r v m Luck priyihav pershij sekretar CK KP b krayini M S Hrushov Mihajlu Ivanovichu bulo dorucheno dopovisti sekretaryu sho promislovih plastiv ne znajdeno a povidomlennya 1947 r bulo pomilkovim Za cej chas buli vkladeni velichezni koshti rozpochali zavoziti shahtobudivne obladnannya a vugillya tak i ne znahodili Nezabarom z yavilas povazhna komisiya Virishuvalas dolya Volinskogo basejnu Vona pracyuvala nedovgo ale shvidko prijshla do visnovku sho na Volini plastiv z vugillyam nemaye Na budivnictvo pershoyi chergi promislovih i kulturno pobutovih sporud uryadom bulo asignovano 6 6 mlrd krb v tomu chisli 3 2 mlrd na shahtne budivnictvo 2 mlrd na sposterezhennya dopomizhnih pidpriyemstv 1 4 mlrd na zhitlove i komunalne budivnictvo Budivelni roboti rozgornulisya pochinayuchi z 1950 r U lipni cogo roku na okolici s Doroginichi bulo zakladeno pershu volinsku shahtu potuzhnistyu 1000 tonn vugillya na dobu Resursi i zapasiBalansovi zapasi vugillya blizko 970 mln t Zagalni zapasi vugillya tut ne perevishuyut 1 vid rozvidanih u derzhavi glibina zalyagannya 300 650 m potuzhnist plastiv 0 5 1 0 m vidobuvayut 14 mln t vugillya Harakteristiki vugillyaPorivnyano z Donbasom zagalni pokazniki yakosti vugillya nizhchi vono harakterizuyetsya menshoyu teplotvornistyu ta bilsh visokoyu zolnistyu Geologiya basejnuU tektonichnomu vidnoshenni Lvivsko Volinskij vugilnij basejn pov yazanij z Viyavleno blizko 70 vugilnih plastiv promislove znachennya mayut 12 plastiv potuzhnistyu ponad 0 6 m Glibina zalyagannya yih 300 1200 m Tipi vugillya vid dovgopolumenevogo do gazovogo j gazovo zhirnogo Sposib vidobutkuSposib vidobutku shahtnij oskilki kar yernij nedocilnij cherez znachnu glibinu zalyagannya plastiv vugillya Osnovni rodovishaMizhrichinske Volinske Tyaglivske Lyubelske Vikoristannya vugillyaRozvitok ciyeyi vugilnoyi bazi spriyav polipshennyu palivnogo balansu Zahidnogo regionu Ukrayini formuvannyu novih promislovih kompleksiv viniknennyu miskih poselen m Novovolinsk m Chervonograd Zapasi vugillya neveliki tomu peredbachalosya sho u basejni pracyuvatimut tilki 2 shahti z 15 diyuchih stanom na 2016 rik diyuchimi ye 9 shaht Znachnu chastinu vugillya cogo basejnu vikoristovuyut Burshtinska ta Dobrotvirska teplovi elektrostanciyi nevelika chastka jogo i zaraz vivozitsya do Bilorusi Privatizaciya Burshtinskoyi ta Dobrotvirskoyi TES kompaniyeyu DTEK prizvela do togo sho z Doneckogo vugilnogo basejnu na ci TES zavozilosya 4 5 mln ton vugillya Div takozhDoneckij vugilnij basejn Dniprovskij burovugilnij basejnLiteraturaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Gajko G I Bileckij V S Naris istoriyi girnictva v Ukrayini K TOV Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya 2022 194 s Sokorenko S Kostik I Uziyuk V Perspektivi promislovoyi gazonosnosti vugilnih plastiv i vuglevmisnih porid Tyaglivskogo rodovisha kam yanogo vugillya Lvivsko Volinskogo basejnu 2007 S 34 45 Ye Ivanov I Kovalchuk N Lobanska O Tereshuk Analiz strukturi zemlekoristuvannya i proyavu nebezpechnih prirodno antropogennih procesiv v mezhah Lvivsko Volinskogo kam yanovugilnogo basejnu za dopomogoyu GIS tehnologij Ternopil Tajp 2010 Vip 1 27 spec vip Stale prirodokoristuvannya pidhodi problemi perspektiva S 182 189 Manko A Ponyattya promislovogo rajonu ta istoriya jogo vivchennya na prikladi Lvivsko Volinskogo vugilnogo basejnu Naukovi zapiski Ternopilskogo nacionalnogo pedagogichnogo universitetu imeni Volodimira Gnatyuka Ternopil TNPU 2007 Vip 2 S 132 136 Manko A Ekologo geografichni aspekti diyalnosti Lvivsko Volinskogo vugilnogo basejnu Naukovi zapiski TDPU im V Gnatyuka Ternopil TDPU 2004 Vip 2 Ch 1 S 227 232 Karpinskij B A Finansovo ekonomichnij stan ta problemnist rozvitku Lvivsko Volinskogo vugilnogo basejnu Regionalna ekonomika 2009 2 S 31 39 Primitki Arhiv originalu za 2 lyutogo 2017 Procitovano 22 sichnya 2017 PosilannyaStan i perspektivi vugilnoyi galuzi Zahidnoyi Ukrayini 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Vugilna galuz zahidnoyi Ukrayini problemi i shlyahi yih podolannya 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine ros Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Zhovten 2012