Євген Васильович Ли́сенко (1 вересня 1933, Харків, УРСР, СРСР — 16 травня 2002, Харків, Україна) — український актор і театральний педагог. Народний артист Української РСР (1981). Професор з 1991 року; голова Харківського обласного осередку (Українського фонду культури). (Чоловік) мистецтвознавця .
Лисенко Євген Васильович | ||||
---|---|---|---|---|
![]() | ||||
Народився | 1 вересня 1933 Харків, Українська СРР, СРСР | |||
Помер | 16 травня 2002 (68 років) Харків, Україна | |||
Поховання | (Міське кладовище № 2) | |||
Громадянство | ![]() ![]() | |||
Діяльність | актор театру, кіноактор, (педагог) | |||
Alma mater | Школа-студія МХАТ (1955) | |||
Вчителі | d | |||
Заклад | Харківський академічний драматичний театр і (Харківська державна консерваторія) | |||
Нагороди та премії | ||||
![]() | ||||
|
Біографія
Народився 1 вересня 1933 року в місті Харкові (нині Україна). 1955 року закінчив Школу-студію МХАТу в Москві, де навчався на курсі . Разом з іншими в Москві створив (трупу) (театру «Современник»).
З 1956 року працював у (Харківському російському драматичному театрі імені Олександра Пушкіна); одночасно з 1962 року викладав у (Харківському інституті мистецтв): з 1978 року — завідувач кафедри майстерності актора. Серед учнів — , Ганна Оцупок. Член КПРС з 1965 року.
Жив у Харкові в будинку на (вулиці Лермонтовській), № 18а. Помер у Харкові 16 травня 2002 року. Похований у Харкові на (Міському кладовищі № 2).
Творчість
- театральні ролі
- Авилов, Лунін («Відкриття», «Наближення» (Юрія Щербака));
- Ленін («Дипломати» );
- (Борис Годунов) ((«Борис Годунов») Олександра Пушкіна);
- Гай («Темп-1929» за (Миколою Погодіним));
- Шмага, Прибитков (, (Олександра Островського));
- Лопахін ((«Вишневий сад») Антона Чехова);
- (Понтій Пилат) ((«Майстер і Маргарита») за (Михайлом Булгаковим));
- Борис Ізмайлов («Леді Макбет Мценського повіту» за (Миколою Лєсковим));
- Хома Опискін («Село Степанчикове та його мешканці» за (Федором Достоєвським));
- Тев'є («Поминальна молитва» (Григорія Горіна));
- Макдуф ((«Макбет») (Вільяма Шекспіра));
- Журден ((«Міщанин-шляхтич») (Жана-Батиста Мольєра));
- у кіно
- Нестеренко (, 1974, режисер (Ісак Шмарук));
- Дмитро Марченко ((«Біла тінь»), 1979, режисери (Євген Хринюк), (Оксана Лисенко));
- Харитонов ((«Платон мені друг»), 1980, режисер (Віктор Шкурин)).
Відзнаки
- Народний артист УРСР з 1981 року;
- (Орден «За заслуги») ІІІ ступеня (2000).
Вшанування
16 травня 2003 року в Харкові, на будинку на вулиці Лермонтовській, № 18а, де жив актор, встановлено (гранітну) (меморіальну дошку).
Примітки
- . Архів оригіналу за 13 липня 2020. Процитовано 20 березня 2022.
Література
- Лисенко Євген Васильович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: (О. К. Антонов) та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Лисенко Євген Васильович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : (М. Г. Лабінський), В. С. Мурза ; за ред. (А. В. Кудрицького). — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 359. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- Лысенко Евгений Васильевич // Харьков. Энциклопедический словарь. Харків. 2014, сторінки 423—424. [ 23 січня 2022 у Wayback Machine.] (рос.);
- О. О. Андреєва-Леванда. Лисенко Євген Васильович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: (І. М. Дзюба) [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 17 : Лег — Лощ. — 712 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет