Кудояров Габдулла Хабірович Габдулла Хабірович Кудояров 7 червня 1899 1899 06 07 Аблаєво Уфимська губернія 14 вересня 19

Габдулла Хабірович Кудояров (7 червня 1899(1899-06-07), Аблаєво, Уфимська губернія — 14 вересня 1984(1984-09-14), Уфа) — лікар-офтальмолог, доктор медичних наук (1962), професор (1962), заслужений діяч науки РРФСР (1973) і Башкирської АРСР (1967), Почесний громадянин міста Уфа (1969).

Кудояров Габдулла Хабірович
башк. Ҡоҙаяров Ғабдулла Хәбир улы
Народився	7 червня 1899(1899-06-07) Аблаєво, Q43425723?, Белебейський повіт^d, Уфимська губернія, Російська імперія
Помер	14 вересня 1984(1984-09-14) (85 років) Уфа, РРФСР, СРСР
Країна	Російська імперія СРСР
Діяльність	офтальмолог
Alma mater	Галія (медресе) Пермський державний університет (1926)
Галузь	офтальмологія
Заклад	Уфимський науково-дослідницький інститут очних хвороб Башкирський державний медичний університет
Науковий ступінь	доктор медичних наук
Нагороди

Біографія ред.

Кудояров Габдулла Хабірович народився 7 червня 1899 року в селі Аблаєво Белебеївського повіту Уфимської губернії (тепер Чекмагушівського району Республіки Башкортостан). Навчався в медресі «Галія».

У 1926 році закінчив медичний факультет Пермського університету.

У 1933—1954 роках з перервами обіймав посаду головного окуліста Міністерства охорони здоров'я Башкирської АРСР.

У 1942—1943 роках служив у лавах Червоної армії.

У 1943—1975 роки — завідувач відділенням, одночасно в 1945—1954 — директор Уфимського трахоматозного інституту, у 1955—1975 — завідувач кафедри очних хвороб Башкирського медичного інституту. У 1975—1982 роки — професор кафедри очних хвороб Башкирського медичного інституту.

У 1984 році помер в м. Уфі у віці 85 років.

Наукова діяльність ред.

Основні напрямки досліджень:

епідеміологія, клініка, патоморфологія та профілактика трахоми, вірусних захворювань очей, герпес
хірургічне лікування катаракти, глаукоми.

Роботи Г. Х. Кудоярова з вивчення трахоми та організації боротьби з нею сприяли ліквідації цієї хвороби не тільки в Башкирській АРСР, а й в інших регіонах СРСР і в ряді зарубіжних країн.

Автор понад 160 наукових праць, у тому числі чотирьох монографій. Створив республіканську школу офтальмологів.

Вибрані праці ред.

Биомикроскопические изменения в роговице при трахоме. — Уфа, 1939.
Руководство по трахоме, в 2 частях. — Уфа, 1970. (соавт.)

Автобіографія ред.

Кудояров Г. Моя жизнь — офтальмология. — Уфа: АН РБ, Гилем, 2010. — 172 с.

Пам'ять ред.

Іменем Г. Х. Кудоярова названа премія Академії наук Республіки Башкортостан — «за видатні роботи в галузі медичних наук»
Прийнято рішення про встановлення меморіальної дошки Г. Х. Кудоярову на будинку в Уфі, де «він багато років жив і працював» по вулиці Пушкіна, 54/1.

Примітки ред.

. Архів оригіналу за 27 листопада 2012. Процитовано 10 лютого 2013.
Статья в Башкортостан: Краткая энциклопедия^{[недоступне посилання з Октябрь 2018]}
. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 лютого 2013.
Распоряжение Кабинета министров РБ^{[недоступне посилання з Октябрь 2018]}

Посилання ред.

Стаття в Башкортостан: Краткая энциклопедия

[1] . Архів оригіналу за 27 листопада 2012. Процитовано 10 лютого 2013.

[2] Статья в Башкортостан: Краткая энциклопедия^{[недоступне посилання з Октябрь 2018]}

[3] . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 лютого 2013.

[4] Распоряжение Кабинета министров РБ^{[недоступне посилання з Октябрь 2018]}