Літера З | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
![]() | ||||||
Кирилиця | ||||||
А | (Б) | (В) | (Г) | (Ґ) | (Д) | (Ѓ) |
(Ђ) | (Е) | (Ѐ) | (Є) | (Ё) | (Ж) | З |
(З́) | (Ѕ) | (И) | (Ѝ) | (І) | (Ї) | (Й) |
(Ј) | (К) | (Л) | (Љ) | (М) | (Н) | (Њ) |
(О) | (П) | (Р) | (С) | (С́) | (Т) | (Ћ) |
(Ќ) | (У) | (Ў) | (Ф) | (Х) | (Ц) | (Ч) |
(Џ) | (Ш) | (Щ) | (Ъ) | (Ы) | (Ь) | (Э) |
(Ю) | (Я) | |||||
Неслов'янські літери | ||||||
(А̄) | (Ӑ) | (Ӓ) | ||||
(Ә) | (Ӛ) | |||||
(Ӕ) | (Ғ) | (Ӷ) | ||||
(Ԃ) | (Ꚃ) | (Ԫ) | ||||
(Ӗ) | (Е̄) | (Ӂ) | (Җ) | |||
(Ꚅ) | (Ӝ) | (Ԅ) | (Ҙ) | (Ӟ) | ||
(Ӡ) | (Ԇ) | (Ӣ) | (Ҋ) | (Ӥ) | (Қ) | |
(Ӄ) | (Ҡ) | (Ҟ) | (Ҝ) | (Ԛ) | (Ӆ) | |
(Ԯ) | (Ӎ) | (Ӊ) | ||||
(Ң) | (Ӈ) | (Ҥ) | (О̆) | |||
(О̄) | (Ӧ) | (Ө) | (Ӫ) | (Ҩ) | ||
(Ԥ) | (Ҧ) | (Ҏ) | (Ԗ) | (Ҫ) | (Ԍ) | |
(Ҭ) | (Ӯ) | |||||
(Ӱ) | (Ӳ) | (Ү) | (Ұ) | |||
(Ҳ) | (Һ) | (Ꚕ) | ||||
(Ҵ) | (Ꚏ) | (Ҷ) | (Ӵ) | (Ӌ) | (Ҹ) | |
(Ꚗ) | (Ҽ) | (Ҿ) | (Ӹ) | |||
(Ҍ) | (Ӭ) | |||||
(Я̄) | ||||||
(Ԙ) | (Ԝ) | (Ӏ) | ||||
Застарілі літери | ||||||
Ꙁ | (Ꙇ) | (Ҁ) | (Ѻ) | (Ѹ) | (Ѡ) | |
(Ѿ) | (Ѣ) | (ІЯ) | (Ѥ) | (Юси) | (Ѧ) | |
(Ѫ) | (Ѩ) | (Ѭ) | (Ѯ) | (Ѱ) | (Ѳ) | (Ѵ) |
(Ѷ) | (Ꙟ) | (Ꙡ) | (Ꙥ) | (Ꙩ) | ||
(Ꙭ) | (ꙮ) | (Ꚛ) | ||||
(Літери кирилиці) |
З («зе») — літера кирилиці. Присутня в усіх абетках, створених на слов'яно-кириличній графічній основі. За формою накреслення — видозмінена кирилична літера, що походить від грецької.
Історія
У ранній кирилиці мала накреслення . Походить від літери Ζ ((«дзета»)) візантійського уніціалу. Пізніші варіанти —
. Варіант
з горизонтальною рискою у ранній кирилиці вживався для позначення африката ([dz']), надалі він був замінений на
((«зіло»)).
У (глаголиці) мала вигляд , за ліком 9-та.
(Числове значення) у кириличній цифірі — «7», у глаголичній — «9».
У староукраїнській графіці у зв'язку з наявністю різних писемних шкіл і типів письма ((устав), (півустав), (скоропис)) З вживалася у кількох варіантах, що допомагає визначити час і місце написання пам'яток. У XVI столітті, крім рукописної, з'явилася і друкована форма літери.
Сучасного вигляду набула після запровадження (гражданського шрифту) у 1708 році (Петром І).
В абетці української мови
З — десята літера (української абетки), буває велике й мале, має рукописну та друковану форми.
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly91cGxvYWQud2lraW1lZGlhLm9yZy93aWtpcGVkaWEvY29tbW9ucy90aHVtYi80LzRjL0NpcmlsYS0lRDAlOTctbWFqdXNrbGEuc3ZnLzIyMHB4LUNpcmlsYS0lRDAlOTctbWFqdXNrbGEuc3ZnLnBuZw==.png)
Використання
У сучасній українській мові літера з позначає шумний дзвінкий щілинний передньоязиковий свистячий ([z]), який може бути твердим (казка, мороз) і м'яким (зілля, мазь). Перед глухим вимовляється глухо в прийменниках з та без і в префіксах з-, роз- та без- (росклад, с тобою), але в кінці слова не оглушується (віз, перелаз).
В українській мові існує слово, що складається тільки з одної цієї літери — прийменник «з» (фонетичні варіанти — «зі», «зо», «із»). З (етимологічного) і семантичного погляду в цьому прийменнику можна виділити три різних прийменники, які мають різне походження: від (пра-і.є.) *son, *kon і *eg'hs (див. ).
Літера «З» використовується також при класифікаційних позначеннях і означає «десятий» (до поновлення в абетці літери (ґ) мала значення «дев'ятий»): пункт «з» розділу 2. При цифровій нумерації вживається як додаткова диференційна ознака, коли ряд предметів має такий самий номер: шифр № 9-з тощо
В інших абетках
Російська мова
У російській мові передає приголосний [z] у позиції перед голосними і в складі сполучень приголосних (зеленый, знать). Наприкінці слів оглушається і читається як [s] (мороз, полоз, тормоз).
Таблиця кодів
Кодування | Регістр | Десятковий код | 16-ковий код | Вісімковий код | Двійковий код |
---|---|---|---|---|---|
Юнікод | Велика | 1047 | 0417 | 002027 | 00000100 00010111 |
Мала | 1079 | 0437 | 002067 | 00000100 00110111 | |
(ISO 8859-5) | Велика | 183 | B7 | 267 | 10110111 |
Мала | 215 | D7 | 327 | 11010111 | |
(KOI 8) | Велика | 250 | FA | 372 | 11111010 |
Мала | 218 | DA | 332 | 11011010 | |
(Windows 1251) | Велика | 199 | C7 | 307 | 11000111 |
Мала | 231 | E7 | 347 | 11100111 |
Див. також
- (Дзета (літера))
- (Z (латиниця))
Джерела
- З // (Словник української мови) : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: (О. К. Антонов) та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- (Півторак Г. П.) З // (Українська мова) : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, (Інститут української мови) ; ред. (В. М. Русанівський) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет