Літера Ж-ж | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
Кирилиця | ||||||
А | (Б) | (В) | (Г) | (Ґ) | (Д) | (Ѓ) |
(Ђ) | (Е) | (Ѐ) | (Є) | (Ё) | Ж | (З) |
(З́) | (Ѕ) | (И) | (Ѝ) | (І) | (Ї) | (Й) |
(Ј) | (К) | (Л) | (Љ) | (М) | (Н) | (Њ) |
(О) | (П) | (Р) | (С) | (С́) | (Т) | (Ћ) |
(Ќ) | (У) | (Ў) | (Ф) | (Х) | (Ц) | (Ч) |
(Џ) | (Ш) | (Щ) | (Ъ) | (Ы) | (Ь) | (Э) |
(Ю) | (Я) | |||||
Неслов'янські літери | ||||||
(А̄) | (Ӑ) | (Ӓ) | ||||
(Ә) | (Ӛ) | |||||
(Ӕ) | (Ғ) | (Ӷ) | ||||
(Ԃ) | (Ꚃ) | (Ԫ) | ||||
(Ӗ) | (Е̄) | (Ӂ) | (Җ) | |||
(Ꚅ) | (Ӝ) | (Ԅ) | (Ҙ) | (Ӟ) | ||
(Ӡ) | (Ԇ) | (Ӣ) | (Ҋ) | (Ӥ) | (Қ) | |
(Ӄ) | (Ҡ) | (Ҟ) | (Ҝ) | (Ԛ) | (Ӆ) | |
(Ԯ) | (Ӎ) | (Ӊ) | ||||
(Ң) | (Ӈ) | (Ҥ) | (О̆) | |||
(О̄) | (Ӧ) | (Ө) | (Ӫ) | (Ҩ) | ||
(Ԥ) | (Ҧ) | (Ҏ) | (Ԗ) | (Ҫ) | (Ԍ) | |
(Ҭ) | (Ӯ) | |||||
(Ӱ) | (Ӳ) | (Ү) | (Ұ) | |||
(Ҳ) | (Һ) | (Ꚕ) | ||||
(Ҵ) | (Ꚏ) | (Ҷ) | (Ӵ) | (Ӌ) | (Ҹ) | |
(Ꚗ) | (Ҽ) | (Ҿ) | (Ӹ) | |||
(Ҍ) | (Ӭ) | |||||
(Я̄) | ||||||
(Ԙ) | (Ԝ) | (Ӏ) | ||||
Застарілі літери | ||||||
(Ꙁ) | (Ꙇ) | (Ҁ) | (Ѻ) | (Ѹ) | (Ѡ) | |
(Ѿ) | (Ѣ) | (ІЯ) | (Ѥ) | (Юси) | (Ѧ) | |
(Ѫ) | (Ѩ) | (Ѭ) | (Ѯ) | (Ѱ) | (Ѳ) | (Ѵ) |
(Ѷ) | (Ꙟ) | (Ꙡ) | (Ꙥ) | (Ꙩ) | ||
(Ꙭ) | (ꙮ) | (Ꚛ) | ||||
(Літери кирилиці) |
Ж, ж («же») — літера кириличних абеток, в [[українська абетка. дев'ята за ліком Літера в українській мові.
Походження
Походить від старослов'янської кириличної літери ж («живіте»), утвореної додаванням центральної вертикальної риски до літери х ((«хір»)). (Числового значення) не мала.
У (глаголиці) «живіте» мала накреслення і числове значення «7».
Звуки
- [ʒ] (ж) — (глухий піднебінно-ясенний (заясенний) фрикативний)
- [ʑ] (м'який ж) — (дзвінкий ясенно-твердопіднебінний фрикативний)
- [ʐ] (твердий ж) — (дзвінкий ретрофлексний фрикативний)
Історія
У староукраїнській графіці у зв'язку з наявністю різних писемних шкіл і типів письма ((устав), (півустав), (скоропис)) ж вживалося у кількох варіантах, що допомагає визначати час і місце написання пам'яток.
У XVI столітті, крім рукописної, з'явилася друкована форма.
Сучасних вигляд літери сформувався після запровадження (гражданського шрифту) у 1708 році (Петром І).
Використання
В сучасній українській мові позначає шумний дзвінкий шиплячий передньоязиковий твердий приголосний, який перед глухими приголосними та в кінці слова не оглушується: доріжка, ніж.
У старослов'янській і давньоруській писемності числового значення не мало. Нині використовується при класифікаційних позначеннях і означає «дев'ятий» (до введення до абетки літери (ґ) мала значення «восьмий»): пункт «ж» розділу 2. При цифровій нумерації вживається як додаткова диференційна ознака, коли ряд предметів має такий самий номер: шифр № 15-ж тощо.
Таблиця кодів
(Кодування) | Регістр | Десятковий код | 16-ковий код | Вісімковий код | Двійковий код |
---|---|---|---|---|---|
Юнікод | Прописна | 1046 | 0416 | 002026 | 00000100 00010110 |
Мала | 1078 | 0436 | 002066 | 00000100 00110110 | |
(ISO 8859-5) | Прописна | 182 | B6 | 266 | 10110110 |
Мала | 214 | D6 | 326 | 11010110 | |
(KOI 8) | Прописна | 246 | F6 | 366 | 11110110 |
Мала | 214 | D6 | 326 | 11010110 | |
(Windows 1251) | Прописна | 198 | C6 | 306 | 11000110 |
Мала | 230 | E6 | 346 | 11100110 |
Див. також
- (Ž (латиниця))
Джерела
- Ж [ 16 лютого 2019 у Wayback Machine.] — ЕСУ
- Ж // (Словник української мови) : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: (О. К. Антонов) та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- (Півторак Г. П.) Ж // (Українська мова) : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, (Інститут української мови) ; ред. (В. М. Русанівський) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет