? Дрімлюга гірський |
|---|
| Біологічна класифікація |
| Caprimulgus poliocephalus Rüppell, 1840 |
Підвиди |
| (Див. текст) |
Посилання |
Дрімлюга гірський (Caprimulgus poliocephalus) — вид дрімлюгоподібних птахів родини дрімлюгових (Caprimulgidae). Мешкає в горах Східної і Центральної Африки та Аравійського півострова.
Опис ред.
Довжина птаха становить 22-24 см, вага 41-57 г. Забарвлення темне, пістряве, поцятковавне охристими, чорнуватими або шоколадно-коричневими плямками. У самців на 4 першорядних махових перах білі плями, крайні стернові пера білі, у самиць вони охристі. Тім'я сіре. На горлі з боків білі плями.
Підвиди ред.
Виділяють чотири підвиди:
- C. p. poliocephalus Rüppell, 1840 — південно-західна Саудівська Аравія, західний Ємен, від Ефіопії до північної Танзанії;
- C. p. ruwenzorii Ogilvie-Grant, 1909 — південно-західна Уганда і схід ДР Конго;
- C. p. guttifer Grote, 1921 — Танзанія, Малаві, Замбія;
- C. p. koesteri Neumann, 1931 — центральна Ангола.
Деякі дослідники виділяють підвиди C. p. ruwenzorii, C. p. guttifer і C. p. koesteri у окремий вид — угандійського дрімлюгу (Caprimulgus ruwenzorii).
Поширення і екологія ред.
Гірські дрімлюги мешкають в Саудівській Аравії, Ємені, Еритреї, Ефіопії, Південному Судані, Уганді, Руанді, Бурунді, Демократичній Республіці Конго, Анголі, Кенії, Танзанії, Замбії, Малаві. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах, на узліссях, у високогірних чагарникових заростях, на гірських луках та в садах. Зустрічаються на висоті від 1000 до 3350 м над рівнем моря. Живляться комахами, яких ловлять в польоті. Сезон розмноження в Саудівській Аравії триває з березня по травень, в Ефіопії з січня по травень, в Південному Судані, Уганді і Кенії з вересня по січень.
Примітки ред.
- BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 28 квітня 2022.
- Rüppell, Eduard. . Frankfurt am Main: S. Schmerber. с. 106. Архів оригіналу за 28 квітня 2022. Процитовано 28 квітня 2022.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Nigel Redman; Terry Stevenson; John Fanshawe (2016). . Bloomsbury Publishing. с. 224. ISBN 978-1-4081-2580-9. Архів оригіналу за 28 квітня 2022. Процитовано 28 квітня 2022.
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 28 квітня 2022.
- Jackson, H.D. (2014). . Bulletin of the British Ornithologists' Club 134 (1): 62–69. Архів оригіналу за 23 грудня 2017. Процитовано 28 квітня 2022.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |